Воскреснемо із невгасимим духом Тараса
Вкотре 22 травня ц. р. в с. Колодниці біля символічної могили Тараса Шевченка і Хреста, який встановлений на високому пагорбі (за козацьким звичаєм), зібрався чималий гурт зацікавлених і небайдужих українців.
Тут – перші керівники районної влади, місцеві артисти-аматори, учні Білинської та Дубівської загальноосвітніх шкіл, невтомні "союзянки" і місцеві жителі. На жаль, мешканців сіл Колодниці і Білина небагато. Але на це є вагомі причини, адже село – це вічна, безперервна праця.
Голова райдержадміністрації Віктор Козак у своєму виступі наголосив на важливості вшанування історичної пам'яті велета українського духу Тараса Шевченка.
– Україна тримається на трьох основних "стовпах" –мові, релігії та історії. Попри всі царські заборони, репресивні акції та русифікацію, наша рідна мова вижила. І Шевченкове слово в цій боротьбі було переможним. Церква в Україні має бути єдиною, помісною. А правдиву історію України повинно вивчати молоде покоління.
Хоч у нас в Україні триває неоголошена війна і не все гаразд у мирному домі, ми живемо духом Кобзаря, низько схиляємо голови в шані перед ним, – наголосив очільник виконавчої влади району.
Андрій Броїло – голова районної ради у своєму виступі підкреслив, що, незважаючи на те, що з кожним роком віддаляється від нас день перепоховання, Тарас Шевченко живий до сьогодні.
– Тарас Шевченко після заслання так і не був реабілітованим. Мали місце бюрократичні перепони в процесі перепоховання. Та, попри все, на шляху похоронної процесії ішли до домовини батька нації щирі українці, відправлялися служби в церквах, які траплялися на шляху. А в Каневі місцевий священик протоієрей Мацкевич сказав: "Благовій, Малоросіє, перед Каневом".
По праву Шевченко був і є для нас титаном українського духу, – підкреслив виступаючий.
Мав слово і автор цих рядків. У вінок пошанування гарно вплелися поетичні виступи учнів із Білинської та Дубівської загальноосвітніх шкіл. Зворушливо звучала пісня у виконанні бандуристки Вікторії Власюк.
Як завжди, підкорив душі присутніх своїм неперевершеним виступом народний аматорський фольклорний колектив "Родина" Білинського будинку культури (керівник Віталій Коваль).
Вінцем вшанування Батька української нації стало спільне виконання безсмертної пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".
У фіналі заходу з вуст ведучої Світлани Рябчук пролунали віщі слова:
"Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і була розп'ята на хресті історії, але свята.
Воскреснемо, бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу до життя.
Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса!".
Від себе додам:
Перед тобою я стою,
Тарасе-брате,
Думи, як твої колись, сумні,
Бо в нашій мирній
українській хаті
Душа і тіло, вся земля
в огні.
Прости, Тарасе! Каюсь,
каюсь, каюсь,
Що заповітів твоїх ми
не почули,
Що рідна мова покриткою
мається,
І що на трон спішать
підступні калігули.
Тарасе-брате, вже не раз
бувало,
Як блудні діти розпинали
Україну.
І знов деруть останнє – їм,
бач, мало,
Та нечисть сатани
насіялась й не гине.
Слова гіркі, немов полин
осінній,
І Турія-ріка несе удаль
священні води.
Очиститись від бруду ми
повинні.
Молюсь… Волаю… О, мій
народе!
Проснись і схаменись,
прозрій!
Твій геній соколом парить
над світом,
Тараса слово по усій землі
розсій,
Я вірю: зійде, переможе
світло!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час заходу біля символічної могили Тараса Шевченка у Колодниці.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Вкотре 22 травня ц. р. в с. Колодниці біля символічної могили Тараса Шевченка і Хреста, який встановлений на високому пагорбі (за козацьким звичаєм), зібрався чималий гурт зацікавлених і небайдужих українців.
Тут – перші керівники районної влади, місцеві артисти-аматори, учні Білинської та Дубівської загальноосвітніх шкіл, невтомні "союзянки" і місцеві жителі. На жаль, мешканців сіл Колодниці і Білина небагато. Але на це є вагомі причини, адже село – це вічна, безперервна праця.
Голова райдержадміністрації Віктор Козак у своєму виступі наголосив на важливості вшанування історичної пам'яті велета українського духу Тараса Шевченка.
– Україна тримається на трьох основних "стовпах" –мові, релігії та історії. Попри всі царські заборони, репресивні акції та русифікацію, наша рідна мова вижила. І Шевченкове слово в цій боротьбі було переможним. Церква в Україні має бути єдиною, помісною. А правдиву історію України повинно вивчати молоде покоління.
Хоч у нас в Україні триває неоголошена війна і не все гаразд у мирному домі, ми живемо духом Кобзаря, низько схиляємо голови в шані перед ним, – наголосив очільник виконавчої влади району.
Андрій Броїло – голова районної ради у своєму виступі підкреслив, що, незважаючи на те, що з кожним роком віддаляється від нас день перепоховання, Тарас Шевченко живий до сьогодні.
– Тарас Шевченко після заслання так і не був реабілітованим. Мали місце бюрократичні перепони в процесі перепоховання. Та, попри все, на шляху похоронної процесії ішли до домовини батька нації щирі українці, відправлялися служби в церквах, які траплялися на шляху. А в Каневі місцевий священик протоієрей Мацкевич сказав: "Благовій, Малоросіє, перед Каневом".
По праву Шевченко був і є для нас титаном українського духу, – підкреслив виступаючий.
Мав слово і автор цих рядків. У вінок пошанування гарно вплелися поетичні виступи учнів із Білинської та Дубівської загальноосвітніх шкіл. Зворушливо звучала пісня у виконанні бандуристки Вікторії Власюк.
Як завжди, підкорив душі присутніх своїм неперевершеним виступом народний аматорський фольклорний колектив "Родина" Білинського будинку культури (керівник Віталій Коваль).
Вінцем вшанування Батька української нації стало спільне виконання безсмертної пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".
У фіналі заходу з вуст ведучої Світлани Рябчук пролунали віщі слова:
"Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і була розп'ята на хресті історії, але свята.
Воскреснемо, бо ми вічно були на цій Богом даній землі як народ, і рідне небо хай пошле нам силу до життя.
Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса!".
Від себе додам:
Перед тобою я стою,
Тарасе-брате,
Думи, як твої колись, сумні,
Бо в нашій мирній
українській хаті
Душа і тіло, вся земля
в огні.
Прости, Тарасе! Каюсь,
каюсь, каюсь,
Що заповітів твоїх ми
не почули,
Що рідна мова покриткою
мається,
І що на трон спішать
підступні калігули.
Тарасе-брате, вже не раз
бувало,
Як блудні діти розпинали
Україну.
І знов деруть останнє – їм,
бач, мало,
Та нечисть сатани
насіялась й не гине.
Слова гіркі, немов полин
осінній,
І Турія-ріка несе удаль
священні води.
Очиститись від бруду ми
повинні.
Молюсь… Волаю… О, мій
народе!
Проснись і схаменись,
прозрій!
Твій геній соколом парить
над світом,
Тараса слово по усій землі
розсій,
Я вірю: зійде, переможе
світло!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час заходу біля символічної могили Тараса Шевченка у Колодниці.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар