Вишиванка – дзеркало народної душіУкраїнська сорочка-вишиванка… Вона ввібрала в себе теплоту Сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Цьому унікальному витвору мистецтва з 2006 р. щорічно приурочений третій четвер травня, день, який цьогоріч став Всесвітнім днем вишиванки.
19 травня в ЗОШ І-ІІ ступенів с. Озерного відбулося свято "Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної душі". В цей день учні, колектив школи, гості одягнули вишиванки. Кожен клас збагатив свій виступ віршами, піснею про цей безсмертний оберіг.
Ведуча свята (авторка цих рядків) розповіла про історію свята вишиванки, а також висловила щиру подяку директору школи В. Кондратюк та жительці с. Поворська Г. Булік – бабусі однієї із учениць школи, за подаровані музею "Берегиня" давні вишиті жіночу та чоловічу сорочки своїх родичів.
Присутнім було цікаво почути історію пісні-гімну сорочці-вишиванці "Два кольори". На святі прозвучала пісня у виконанні шестикласниць Ольги Парфенюк й Апполінарії Гонти. Пройнявся кожен душевними рядками пісні "Вишивала синочку сорочку" у виконанні В. Кондратюк, В. Ткачук, Т. Романюк. Переглянули уривок п'єси Котляревського "Наталка-Полтавка" під супровід пісні "З вечора тривожного аж до ранку…". Про цю святу реліквію, яка несе захист людині на все життя, ми всією дружною шкільною родиною заспівали пісню "Мамина сорочка".
Адже ще більше 100 років тому, досліджуючи вишиванку, В. Стасов зазначав: "У народів давнього світу орнамент ніколи не містив у собі жодної зайвої лінії, кожна рисочка мала своє певне значення… Це – складна мова, мелодія, що має свою основну причину не лише для очей, а й для розуму й почуттів".
Цей день став символічним для країни: кожен регіон убрався в національний одяг, і таким чином ми всі разом убрали і заквітчали нашу Україну у Вишиванку з надією, що вона, закодована одвічними життєдайними знаками Сонця, землі й води, нашу землю збереже навіки.
Тетяна Романюк,
вчитель української мови та літератури, завідувач музею "Берегиня".
Залишити коментар