Літературна вітальняНапередодні Дня журналіста, який відзначатимемо у понеділок 6 червня, редакція нашої газети запрошує своїх читачів у "Літературну вітальню".
Справа у тім, що до творення "Вістей Ковельщини" разом із професійними газетярами причетні багато громадських дописувачів, які дружать з поезією, літературою й мистецтвом.
Прагнучи зробити подарунок до журналістського свята, надаємо їм сьогодні слово й запрошуємо до подальшої співпраці.
Правду кажуть, що у кожної людини є талант, природний хист до певного виду діяльності. Щоб не втратити свій талант і здібності, довести, що вони у тебе дійсно є і ти готовий застосовувати їх у повсякденному житті, недостатньо лише їх наявності.
По-перше, необхідно розвиватись, адже ваша обдарованість – це не завжди вроджений талант, а це, можливо, – набута навичка. По-друге, не слід зупинятися лише на цій справі, адже в житті все взаємопов'язано, тому для повноцінної реалізації особистості слід бути всебічно розвинутим.
Зважаючи на свій вік, я не можу з упевненістю сказати, які таланти у мене дійсно є. Зараз я працюю педагогом-організатором у школі с. Волошок Ковельського району. Стараюся працювати творчо, готую дітей до свят, мені це дуже подобається. Буває, що талант до певного виду діяльності розкривається лише в старості, хоча, звичайно, найкраще виявити його у молодому віці, щоб вистачило сил та часу його вдосконалити й повністю розкрити.
Я вважаю, що нині основним у мене є талант до написання творів і до співу. Адже саме це й викликає в мені непідробний і живий інтерес. Одна справа читати літературу, а інша справа написати твір після прочитання. А співала я ще змалечку в Любитівській школі, де й навчалася.
Згодом виявила інтерес до співу під час навчання у Володимир-Волинському педагогічному коледжі ім. А. Ю. Кримського, брала участь у різноманітних концертах.
Кожна людина має якийсь талант, і я не є винятком. Хочеться вірити, що мої прояви таланту до написання творів і до співу – лише початок, і в моїй подальшій життєвій діяльності я зможу розвиватися, і приносити суспільству велику користь.
Наталія Чичирко,
педагог-організатор ЗОШ I-II ступенів с. Волошок.
На моріжку, в зеленому
гаю,
Під шатами розлогого
дубочка,
Співала Оля пісеньку свою
І вишивала милому
сорочку.
"Коханий мій, хай тебе
омине
Ворожа куля десь посеред
поля,
І ти прилинеш знову
до мене.
З тобою буде в нас
щаслива доля!".
Курликають журавлики
в імлі.
Нема заграв, не чути
більше грому.
Летять у небі сірі журавлі
Спішать солдати із війни
додому.
До милої, як сокіл,
прилетів.
Пішли, як дим, розлука
і страждання –
В серцях у них вогонь
палахкотів
Палкого і взаємного
кохання.
Діждалася соколика-
бійця.
Діждалася коханого
Іванка.
Ой, як йому пасує до
лиця
Її руками шита
вишиванка!
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
Залишити коментар