Право на ГідністьУ громадянському суспільстві, яке ми намагаємося нині сформувати, особливо важливе значення мають стосунки між державою і громадськими організаціями.
На Ковельщині діють різні громадські формування, котрі з трансформацією українського суспільства переживають новий етап становлення і здійснюють свою діяльність, спираючись на нові орієнтири, шукають більш ефективні форми взаємодії з молоддю, державною владою, ЗМІ, а також між собою.
Сьогодні розмова про це – з очільником Ковельського ГО “Майдан Гідності” Ігорем Верчуком.
– Що спонукало до створення ГО “Майдан Гідності”?
– Революція Гідності, без сумніву, дала нам шанс змінити країну. Цей шанс дався дорогою ціною – ціною людських життів, втрати частини території. Ми вигнали прогнилу корумповану владу, але пустили на свою землю війну.
Звичайно, не з нашої вини нині творяться ті жахіття на Донбасі, але саме нам з цим жити і боротися за нашу свободу й гідність.
Революція Гідності стала саме тим поштовхом до об'єднання активних ковельчан в громадську організацію “Майдан Гідності”.
– Хто стояв біля витоків її створення?
– Громадську організацію створили ті люди, котрі були активними учасниками Революції Гідності, в першу чергу ті, хто пройшов через горнило кривавого протистояння між протестуючими та бандитською владою Януковича.
Це була вимога часу та розуміння того, що ми не маємо права на спокій і бездіяльність. "Небесна Сотня" не дає нам морального права спокійно спостерігати за діями тих, хто прийшов до влади.
Ще з часів Помаранчевого Майдану усі чітко розуміли, що разом – ми сила. І дуже шкода, що ще в 2005 році, не змогли організуватись. Тепер ми цю помилку виправили та змогли об'єднати заради майбутнього більш, ніж 50 активних членів організації.
Головну мету організації вбачаю в об'єднанні та координації дій громадян для перезавантаження системи влади в країні, забезпечення Європейського вибору України.
Важливим напрямом розвитку і реформування місцевого самоврядування є налагодження партнерських відносин між органами державної влади та ГО, тому в різних формах вибудовуємо діалог та політичне й соціальне партнерство. Громадські організації є серйозним партнером у визначенні стратегій локального розвитку міста й району.
Залучення громадських організацій — надзвичайно важливе як на етапі перспективного планування, так і в процесі реалізації розроблених програм.
– Які форми співпраці громадськості з державною владою вважаєте найбільш плідними?
– Крім громадських рад при органах державної влади, це – й створення постійно діючих аналітичних центрів, які здійснюють оцінку та надають рекомендації з різних проблем і напрямів роботи, й організація спільних публічних заходів та досліджень громадської думки з різних важливих питань, і проведення в засобах масової інформації відкритих дискусій за участю міської, районної влади та громадських організацій.
Але разом з тим ми зберігаємо за собою функцію громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.
Маємо дуже пильно контролювати тих, хто прийшов до влади внаслідок Революції Гідності, щоб змусити владу працювати заради своїх громадян, їхнього кращого майбутнього, будь-якою ціною не допустити реваншу “колишніх”.
Тривожним сигналом для нас є приведення нинішніми очільниками району на керівні посади “колишніх” активних членів партії регіонів. З відповідною заявою ми звернулись до депутатського корпусу районної ради та й самих керівників району. Думаю, їм складно буде пояснити свої дії.
Гідність повинна бути першою із чеснот кандидата на будь-яку посаду. А якщо ця влада не хоче чи не може проводити гідні зміни, значить її місце – на звалищі історії.
Небезпечним, як на мене, є злиття влади і бізнесу. І сьогодні значна кількість державних чиновників мають власний бізнес, який не дає їм можливості, із суб'єктивних причин, з максимальною відданістю працювати на громаду.
Достатнім є приклад офшорних історій нашого Президента, і такі приклади є до найнижчих ланок влади.
– Чи змінювались пріоритети й завдання організації за час її існування?
— Звичайно, як і кожний живий діючий організм, ми змінюємось і завдання наші змінюються залежно від того, як змінюється країна та політична ситуація в країні.
Коли одразу після Майдану були поставлені одні завдання, то сьогодні під час українсько-російської війни вони стали значно складнішими. Це – і допомога війську, і внутрішня боротьба з корупцією та багато іншого.
Все, що відбувається сьогодні в Україні, – це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й Росії – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.
– Що у Вашому розумінні означає гідність? Де її можна побачити сьогодні?
– Попри переконання багатьох, що скептично заявляють: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?" – виявів гідності нині значно більше, ніж здається.
Гідність – в очах жінок, що проводжають своїх чоловіків в АТО: їм страшно, але як поважати потім чоловіка, що пересидів важкі для країни часи вдома на дивані? Щораз бачу гідність в очах бійців-добровольців, що на передовій у нелюдських умовах мужньо стоять проти окупантів. Ще – у волонтерах...
(Продовження читайте на шпальтах видання за 2 червня ц. р.)
Розмову вела
Мілана Тхоржевська,
студентка факультету журналістики СНУ ім. Лесі Українки.
Залишити коментар