Свіжа газета у люди виходить…Пройдено в шпальтах
вісті-верстви,
Звідано в фактах репортажі
на порі.
Творче зерно –
публікації-аргументи,
Мудрості нива – редакції
оберіг.
Літописну історію
прокоментовано,
Видано номери актуальних
подій.
Віхи-скрижалі
задекларовано
Гострим пером в надійній
руці.
Свіжа газета у люди
виходить,
Вкотре не виспавсь
друкар-слаломіст.
Брови читач задоволено
зводить –
Радість дарує
мастак-журналіст.
Натхненно, друже, повсякчас
пиши,
Твори на благо прозу і поему.
"Отцем новин" в народі
нарекли,
Як знак пошани поприщу
твоєму.
Крокуй в сьогодні,
крізь минуле йди,
Пророче глянь у майбуття.
Обрав шлях журналіста
нелегкий,
Крізь терни до зірок –
часопис-лад життя…
Газетярство-творче намисто,
Облагороджене працею
Літописної мудрості
спеціаліста,
У народу цілющо-зрячого.
Шліфує руки-розуму золото
Сріблом-узором Пегаса
пера.
Гравірує серця друковане
слово
Чеканкою мислі-душі тепла.
Червневої днини
блакиті-зорі –
Доля-воля іскриться
журналіста.
Сяє преса самоцвітами
у житті
Вістями-акварелями
літа-світа.
Будьмо в силі, будьмо в мирі,
Репортери-ювеліри!
Пригощайте скарбом Божим
У зернах правди-віри
"Вісті Ковельщини" нарядіть
Оберегом родини,
Символом Волині,
Окрасою України!
Журналісти справні,
преси портали
Несіть, як від тата і мами.
Як від роду-родини, у кожен
дім –
З лексиконом
вістей-трудоднів.
Чи ключами березневими,
Чи листками жовтневими.
Розум й душу - до рук і в друк,
Червню шостому: "Салют!..".
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар