Благословенним хай буде місто!
23 червня ц. р. чергова сесія Ковельської міської ради, підтримавши пропозицію ініціативної групи громадськості на чолі з ветераном педагогічної праці, активістом громадсько-політичного життя Волині Дмитром Корнелюком, присвоїла звання "Почесний громадянин м. Ковеля" Семенюку Анатолію Володимировичу – очільнику міської громади у 1991-1998 р. р., поету, письменнику, публіцисту, краєзнавцю (на знімку).
Вітаючи його з високою відзнакою, пропонуємо увазі читачів новий творчий доробок пана Анатолія.
Молитва-сповідь ковельчанина
Ковельчани… Я один із них – православний християнин. Поставив образок на стіл. Стара рамка. Прикраса з алюмінієвої фольги виблискує Сонцем. А посередині – невелика, посивіла від часу, картина-образ. Це – Ісус Христос дивиться на мене. Не критикує, не засуджує і не хвалить. Може, він нагадує про Свою святість і гріхи мої? А, може, про місце, де я живу, топчу ногами землю і не дякую Творцю за послані блага?
Якими словами описати славу і шану тобі, Господи?
Боже наш Всевишній! Вседержителю і Всеуправителю Неба та Землі! Ти сотворив це дивне, квітуче, найгарніше на світі місто. "Квітка Волині в моїй Україні", – із любов'ю промовляють ковельчани.
Кожна пелюстка цієї квітки, а їх сім, є хранительницею історії, долі і слави міста.
Ось "старе місто", в якому століттям вирує, торгує і молиться люд ковельський. Саме тут – коріння роду славного ковальського.
Загалом, кожна пелюстка – мікрорайон: чи то центр, чи то "Ковельсільмаш", чи то "другий" Ковель – позначена просвітництвом, духовністю, культурним надбанням, спортивними вікторіями, самовідданою, звитяжною працею ковельчан.
Купаються зорі у тихому плесі Турії. Вітер шепоче казку про земне буття зеленим листочкам дерев і кущів. Сонечко посилає свої привіти із найяснішого неба.
Вдихаю найприємніші, найпахучіші запахи садів і квітів. Вслухаюся в голосисті щебетання солов'їв. Любуюся неперевершеною красою дівочою і жіночою.
І ще… І ще… І ще безліч див довкола бачу.
Прозріваю!.. Та я ж живу на шматочку Землі обітованої, яка по праву називається раєм.
Боже Праведний. Ти дарував мені це!.. А чи виправдав я твою довіру?
Чи достатньо боровся я за твоє українство?
Чи не смітив на вулицях райського міста?
Чи зупиняв невігласів, які знущалися над квітниками і деревами?
Чи оберігав цілюще плесо Турії від забруднення?
Чи відстоював чистоту повітря від задимлення?
Чи зупиняв хуліганів від злослів'я і ганебних вчинків?
А чи достатньо навертав своїх ближніх і знайомих до Твоєї, Христе, філософії добра, милосердя і любові?
О, скільки гріхів ношу я на своїх плечах! Господи, прости, спаси й помилуй!..
Молюся:
Боже, Великий, Єдиний! Пресвятая Богородице,
захиснице наша!
Почуйте наш голос
в небесах.
Великим сяйвом освятіть
надію
Живущих тут. І чудеса –
В ім'я Добра, Любові й
Віри.
Пошліть і грішним, й тим,
хто вірить.
Усіх заблудлих, що зло
творять,
Пораньте мечем Великої
Любові,
Нехай засліплені
прозрять,
Глухі й німі відчують знову
Господню дивну благодать
Й молитви зцілююче
слово.
Всесущий Господи
єдиний,
Пречиста Богородице
Маріє,
Святий наш покровитель
Анатолій,
І Дух святий
Животворящий,
Благословіть наш рідний
Ковель
На мир. На подвиг і на
щастя!
Сіяє золотом підкова
І чує синє, мирне небо:
Ковель...
Ковель...
Ковель...
23 червня ц. р. чергова сесія Ковельської міської ради, підтримавши пропозицію ініціативної групи громадськості на чолі з ветераном педагогічної праці, активістом громадсько-політичного життя Волині Дмитром Корнелюком, присвоїла звання "Почесний громадянин м. Ковеля" Семенюку Анатолію Володимировичу – очільнику міської громади у 1991-1998 р. р., поету, письменнику, публіцисту, краєзнавцю (на знімку).
Вітаючи його з високою відзнакою, пропонуємо увазі читачів новий творчий доробок пана Анатолія.
Молитва-сповідь ковельчанина
Ковельчани… Я один із них – православний християнин. Поставив образок на стіл. Стара рамка. Прикраса з алюмінієвої фольги виблискує Сонцем. А посередині – невелика, посивіла від часу, картина-образ. Це – Ісус Христос дивиться на мене. Не критикує, не засуджує і не хвалить. Може, він нагадує про Свою святість і гріхи мої? А, може, про місце, де я живу, топчу ногами землю і не дякую Творцю за послані блага?
Якими словами описати славу і шану тобі, Господи?
Боже наш Всевишній! Вседержителю і Всеуправителю Неба та Землі! Ти сотворив це дивне, квітуче, найгарніше на світі місто. "Квітка Волині в моїй Україні", – із любов'ю промовляють ковельчани.
Кожна пелюстка цієї квітки, а їх сім, є хранительницею історії, долі і слави міста.
Ось "старе місто", в якому століттям вирує, торгує і молиться люд ковельський. Саме тут – коріння роду славного ковальського.
Загалом, кожна пелюстка – мікрорайон: чи то центр, чи то "Ковельсільмаш", чи то "другий" Ковель – позначена просвітництвом, духовністю, культурним надбанням, спортивними вікторіями, самовідданою, звитяжною працею ковельчан.
Купаються зорі у тихому плесі Турії. Вітер шепоче казку про земне буття зеленим листочкам дерев і кущів. Сонечко посилає свої привіти із найяснішого неба.
Вдихаю найприємніші, найпахучіші запахи садів і квітів. Вслухаюся в голосисті щебетання солов'їв. Любуюся неперевершеною красою дівочою і жіночою.
І ще… І ще… І ще безліч див довкола бачу.
Прозріваю!.. Та я ж живу на шматочку Землі обітованої, яка по праву називається раєм.
Боже Праведний. Ти дарував мені це!.. А чи виправдав я твою довіру?
Чи достатньо боровся я за твоє українство?
Чи не смітив на вулицях райського міста?
Чи зупиняв невігласів, які знущалися над квітниками і деревами?
Чи оберігав цілюще плесо Турії від забруднення?
Чи відстоював чистоту повітря від задимлення?
Чи зупиняв хуліганів від злослів'я і ганебних вчинків?
А чи достатньо навертав своїх ближніх і знайомих до Твоєї, Христе, філософії добра, милосердя і любові?
О, скільки гріхів ношу я на своїх плечах! Господи, прости, спаси й помилуй!..
Молюся:
Боже, Великий, Єдиний! Пресвятая Богородице,
захиснице наша!
Почуйте наш голос
в небесах.
Великим сяйвом освятіть
надію
Живущих тут. І чудеса –
В ім'я Добра, Любові й
Віри.
Пошліть і грішним, й тим,
хто вірить.
Усіх заблудлих, що зло
творять,
Пораньте мечем Великої
Любові,
Нехай засліплені
прозрять,
Глухі й німі відчують знову
Господню дивну благодать
Й молитви зцілююче
слово.
Всесущий Господи
єдиний,
Пречиста Богородице
Маріє,
Святий наш покровитель
Анатолій,
І Дух святий
Животворящий,
Благословіть наш рідний
Ковель
На мир. На подвиг і на
щастя!
Сіяє золотом підкова
І чує синє, мирне небо:
Ковель...
Ковель...
Ковель...
Благословенним хай буде місто!
Залишити коментар