Повідомлення в номер / Мій голос – на підтримку газети

Мій голос – на підтримку газети

Доброго дня, шановні працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Як шкода, що не можна крикнути так голосно, щоб усі почули – журналісти, громадські дописувачі, письменники, поети, ветерани війни і праці, пенсіонери: "Підтримаймо Якова Лавренка і Людмилу Стахорську, які у своїх листах на першій сторінці у "Вістях Ковельщини" 9 червня ц. р. закликали зберегти нашу міськрайонку, об'єднати зусилля для того, щоб врятувати її від банкрутства!".

Чому так кажу? Бо добре знаю, як пенсіонери на селі виглядають у вівторок і четвер  листонош, ніби теплого Сонечка навесні. Кожен передплатник хоче якнайшвидше отримати місцеву газету, щоб дізнатися, що нового відбувається в районі, області, країні.

Щоправда, далеко не всі вони виписують "Вісті Ковельщини", а тому ідуть сусіди до сусідів і запитують: "Що ж там сьогодні пишуть?".  На мою думку, так не повинно бути. Жити на Ковельщині і не читати "Вісті" – сором! Це ж наш патріотичний обов'язок – бути в курсі всіх подій, знати, які рішення приймає влада і як їх виконує, що хвилює і непокоїть людей. Скажу прямо: без газети ми "німі".

Особисто я, отримавши її і навіть  не дійшовши до хати, відкриваю сторінки, щоб дізнатися, якою буде погода, які останні новини – добрі чи погані, коли закінчиться війна на Сході, де майже щодень гинуть українські хлопці, чи збільшить влада нам пенсії?

Цікаво  знати, як працює районна рада, що роблять наші депутати – вирішують конкретні справи чи байдикують. Хвилюють проблеми соціальної сфери, діяльності правоохоронних органів, закладів охорони здоров'я та освіти, протипожежної безпеки. До вподоби нам кросворди, гороскопи, усмішки Охріма Свитки, оголошення під рубриками "Куплю", "Продаю",  "Міняю".  Хвилюють або засмучують матеріали про ювілеї наших земляків, смерть близьких і дорогих людей.

А от письменники наші мовчать. Ми не маємо зеленого поняття про те, над чим вони працюють, які нові книги видали, про що пишуть. Думаю, тут слід серйозно попрацювати. Адже бібліотеки є далеко не в кожному селі, не завжди є можливість ознайомитися з новинками літератури. Всі презентації, як правило, відбуваються в Ковелі, ми на них не буваємо. То, можливо, хоч невеличкі уривки з творів місцевих авторів варто друкувати?

А закінчую з того, із чого почала: "Підтримаймо нашу газету, щоб у журналістів було більше бажання працювати і тішити нас цікавими і змістовними матеріалами!".

Ганна МАР'ЮК.

с. Кашівка.