Зворушлива зустріч з воїном АТО
У зв'язку з подіями в нашій державі, всі ми усвідомили, що стали іншими. Кожен із нас намагається чимось допомогти людям, особливо воїнам АТО, приділити їм увагу, вислухати, підтримати. Малесенький внесок кожної людини робить велику справу.
Днями у Мощенській сільській раді відбулася зустріч за "круглим" столом з воїном АТО –Леонідом Нечипоруком, який добровольцем пішов захищати рідну землю.
Прибув уже вдруге у відпустку, тож з'явилася нагода запросити його на відверту розмову. Підтримати Леоніда прийшла рідна сестра Любов Ліщук. Вона, прихилившись до братового плеча, постійно тримала його за руку.
Сільський голова Анатолій Ліщук щиро подякував воїну за непросте рішення – піти добровольцем, а найголовніше за те, що той живим і здоровим повернувся додому. Побажав міцного здоров'я, сили, витримки, та щасливої дороги, адже згодом Леонід знову поїде на Схід. Тож нехай Ангел-охоронець оберігає його від ворожої кулі.
Чоловік вже більше року – в зоні АТО. Під час зустрічі розповів, що майже весь час знаходився в населеному пункті Костянтинівка Донецької області. Багато побачив біди, відчував біль і страх за себе й кожного з побратимів. А служать там хлопці з різних куточків України – усі підтримують один одного у важкі години.
"Спали одягнуті зі зброєю в руках", – згадує Леонід… І враз покотилися сльози. Видно було: щось не договорює, обережно вимовляє кожне слово. І продовжує: "Харчували добре. Там кожен боєць усвідомив суть життя, відповідальність перед країною, сім'єю, яка тебе чекає живим, кожен дзвінок від рідних дорогий".
“Сімейне життя трохи дало "тріщини". Росте син Андрій, якому потрібна батьківська допомога. Змінився, зрозумів, виправив свої помилки", – сказав відверто чоловік.
В розмові пригадалися і добрі часи, коли працював комбайнером у рідному господарстві, був передовиком у намолоті зернових. Було з кого приклад брати, бо батько Віктор Нечипорук теж був передовим комбайнером господарства. Зараз ветеран праці має поважний вік і потребує догляду.
Цікавило Леоніда питання надання земельної ділянки. Анатолій Ліщук повідомив, що її виділено біля саду по вул. Козацькій.
На зустрічі був присутній настоятель місцевого храму о. Василь Старевич, який побажав здоров'я, мудрості, Божої благодаті й подарував ікону Ангела-охоронця, щоб завжди оберігав у скрутну хвилину, захищав скрізь і всюди.
За кошти благодійного фонду, який діє при церковній громаді, вручили воїну подарунок.
Працівники культури приєдналися до щирих привітань і подарували кілька музичних вітань: "Вишивала мати над колискою", "Виростеш ти, сину", "Моє дитинство", "Многії літа".
Леонід Нечипорук був задоволений зустріччю і щиро всім подякував за можливість поспілкуватися й зустрітися у такому колі небайдужих людей. А ми всі хочемо миру і спокою в нашій державі.
Ольга Ліщук,
бібліотекар. с. Мощеної.
На знімкУ: під час зустрічі з учасником АТО в приміщенні Мощенської сільської ради.
Фото з архіву автора.
У зв'язку з подіями в нашій державі, всі ми усвідомили, що стали іншими. Кожен із нас намагається чимось допомогти людям, особливо воїнам АТО, приділити їм увагу, вислухати, підтримати. Малесенький внесок кожної людини робить велику справу.
Днями у Мощенській сільській раді відбулася зустріч за "круглим" столом з воїном АТО –Леонідом Нечипоруком, який добровольцем пішов захищати рідну землю.
Прибув уже вдруге у відпустку, тож з'явилася нагода запросити його на відверту розмову. Підтримати Леоніда прийшла рідна сестра Любов Ліщук. Вона, прихилившись до братового плеча, постійно тримала його за руку.
Сільський голова Анатолій Ліщук щиро подякував воїну за непросте рішення – піти добровольцем, а найголовніше за те, що той живим і здоровим повернувся додому. Побажав міцного здоров'я, сили, витримки, та щасливої дороги, адже згодом Леонід знову поїде на Схід. Тож нехай Ангел-охоронець оберігає його від ворожої кулі.
Чоловік вже більше року – в зоні АТО. Під час зустрічі розповів, що майже весь час знаходився в населеному пункті Костянтинівка Донецької області. Багато побачив біди, відчував біль і страх за себе й кожного з побратимів. А служать там хлопці з різних куточків України – усі підтримують один одного у важкі години.
"Спали одягнуті зі зброєю в руках", – згадує Леонід… І враз покотилися сльози. Видно було: щось не договорює, обережно вимовляє кожне слово. І продовжує: "Харчували добре. Там кожен боєць усвідомив суть життя, відповідальність перед країною, сім'єю, яка тебе чекає живим, кожен дзвінок від рідних дорогий".
“Сімейне життя трохи дало "тріщини". Росте син Андрій, якому потрібна батьківська допомога. Змінився, зрозумів, виправив свої помилки", – сказав відверто чоловік.
В розмові пригадалися і добрі часи, коли працював комбайнером у рідному господарстві, був передовиком у намолоті зернових. Було з кого приклад брати, бо батько Віктор Нечипорук теж був передовим комбайнером господарства. Зараз ветеран праці має поважний вік і потребує догляду.
Цікавило Леоніда питання надання земельної ділянки. Анатолій Ліщук повідомив, що її виділено біля саду по вул. Козацькій.
На зустрічі був присутній настоятель місцевого храму о. Василь Старевич, який побажав здоров'я, мудрості, Божої благодаті й подарував ікону Ангела-охоронця, щоб завжди оберігав у скрутну хвилину, захищав скрізь і всюди.
За кошти благодійного фонду, який діє при церковній громаді, вручили воїну подарунок.
Працівники культури приєдналися до щирих привітань і подарували кілька музичних вітань: "Вишивала мати над колискою", "Виростеш ти, сину", "Моє дитинство", "Многії літа".
Леонід Нечипорук був задоволений зустріччю і щиро всім подякував за можливість поспілкуватися й зустрітися у такому колі небайдужих людей. А ми всі хочемо миру і спокою в нашій державі.
Ольга Ліщук,
бібліотекар. с. Мощеної.
На знімкУ: під час зустрічі з учасником АТО в приміщенні Мощенської сільської ради.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар