Яку державу ми збудували і чи спроможні її захистити?
Точка зору людини, яка щиро не хоче, щоб її передбачення справдилися втретє
То чи є вихід із ситуації, яка склалася?
Я його бачу, але не впевнений, що у такому виході зацікавлені власть імущі, які нині зайняті під виглядом боротьби з корупцією перерозподілом грошових потоків і посад.
Що я б зробив, аби мені це дозволили (перепрошую за "сміливість", але пишу про те, що болить)? Ось деякі мої "тези":
1. На рівні держави слід негайно створити аналітично-дослідницьку групу з видатних (не проплачених!) науковців, соціологів, політологів, які б зуміли об єктивно і відверто проаналізувати існуючий стан справ, окреслити можливі (реальні!) шляхи негайного оздоровлення внутріполітичної і зовнішньополітичної ситуації.
2. Особливу увагу приділити оцінці зовнішніх загроз і викликів Україні, про які я вище писав. При цьому раз і назавжди запам’ятати: військового вирішення проблем ні на Сході країни, ні на Заході, ні на Півдні немає. Україні тут ніхто не допоможе - ані США, ані Євросоюз, для яких своя сорочка ближче до тіла.
До обговорення цих дражливих питань я б залучив не "паркетних" генералів, а бойових командирів АТО, перевірених і надійних активістів волонтерського руху, знавців військової справи і міжнародної дипломатії (тільки не популістів!). Такі, на щастя, в Україні ще є.
3. Провести дострокові вибори Верховної Ради і її "перезавантаження". Не треба нардепам боятися втратити насиджені місця у парламенті – треба боятися в черговий раз втратити Україну!
Верховна Рада сьогодні перетворилася в розсадник корупції і злочинності. Для декого війна на Сході – додаткове джерело надходжень багатомільйонних прибутків, їх аж ніяк не хвилює доля держави, а тільки доступ до державного "корита".
Подібних типів не має бути в парламенті – його слід скоротити мінімум наполовину!
4. Рішучіше і наполегливіше слід діяти нашому Президенту. Йому важко. Його, образно кажучи, "цькують" з усіх боків. Моя порада Петру Олексійовичу, за якого я голосував, бо вірив, і який навряд, чи буде читати мої нотатки, така: визначтеся, ким Ви є – Президентом великої європейської держави чи бізнесменом? Якщо Президентом, то будьте зі своїм народом, прислухайтесь до його голосу, який стає дедалі більш гнівним і голосним. Ввічливо і тактовно поводьтеся з лідерами європейських країн (Ви, як колишній дипломат, вмієте це робити).
Але майте на увазі: ніхто ні на Сході, ні на Заході - не хоче бачити Україну міцною, економічно й політично незалежною, духовно і матеріально багатою. Така правда. Почуйте і зрозумійте її, якщо не хочете повторити долю деяких недалекозорих державних діячів.
5. І останнє. В ситуації, яка склалася, головну роль має відігравати громадянське суспільство. Воно ще не зріле, ще формується, але тільки при опорі на нього влада може врятувати державу, якій сьогодні загрожує смертельна небезпека.
Щоб це зрозуміти, великого розуму не потрібно. Для початку - хоча б відмінити воєнний парад, який має відбутися 24 серпня у Києві. Повірте: не до парадів нині, бо відомо, чим вони закінчувались у не такому вже й далекому минулому. Краще передбачені кошти віддати воїнам АТО або їх сім ям у тилу.
Паради потрібні, але тоді, коли здобудемо Перемогу – Перемогу одну на всіх!
Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар