Хобі, яке переросло в професіюНещодавно Україна святкувала День фотографа. З нагоди минулого свята ми вирішили взяти інтерв'ю у Анастасії Дворецької, яка займається фотографією вже 4 роки і яка досягла чималих успіхів.
– Що тебе мотивувало зайнятися цією справою?
– Мій батько – фотограф, тож спочатку просто брала його фотоапарат та робила знімки для себе. Тоді, в дитинстві, мене це не дуже приваблювало, але згодом підросла і з цікавістю переймала досвід від тата.
Сьогодні ж я не можу прожити і дня без фотозйомки, бо для мене це – хобі, яке переросло в повсякденну професію.
– Кому показувала свої перші фото?
– Це були мої батьки, які завжди спонукали мене досягати вершин, які на той час здавалися неможливими. Також велику роль відіграли друзі, які часто допомагали втілювати нові ідеї в реальність та завжди могли потішити своєю підтримкою та порадами.
– Як ти ставишся до критики?
– Схвально, якщо вона логічно подана та має певну аргументацію. Коли людина може дати розгорнуту відповідь, чому їй не подобаються мої фото, а не просто сказати: "твої фото погані".
– Чи брала ти участь у виставках?
– Так. Це був конкурс "Ковель – моє рідне місто", де я зайняла перше місце в одній з номінацій.
– Які фото більше подобаються – кольорові чи чорно-білі?
– Через чорно-білий знімок можна відобразити всю сутність, характер та емоційний стан людини. Кольоровий – приваблює насиченістю та яскравістю всіх моментів, які знімаю. Тож все залежить від моменту та настрою.
– Який знімок можеш назвати якісним?
– Кадр повинен бути композиційно побудований правильно, чіткість фото та емоційні моменти не менш важливі. Як на мене, то гарний той знімок, що не "ріже" око своєю насиченістю.
– Який жанр фото тобі найближчий?
– Портрет, тому що я дуже люблю фіксувати емоції людини, мені подобається комунікувати з людьми, адже паралельно навчаюся на психолога.
– Де найбільше подобається фотографувати, чи маєш улюблені місця для фото?
– Я не люблю одноманітності – це не дає можливості розвинути фантазію. Люблю шукати нові та цікаві місця. Часто ходимо з друзями за місто шукати нові локації.
– Чи були в тебе екстремальні умови для зйомки?
– Знімала і в грозу, і в спеку. Бувало, що для вдалого знімку вилазила й на дерево. Але це тяжко назвати екстремальними умовами.
– Які настанови можеш дати фотографам-початківцям?
– Спочатку дуже тяжко, будуть опускатися руки, не буде клієнтів, апаратура не "окупатиметься", але це питання часу та практики і не привід покидати розпочату справу. Потрібно шукати себе, набиратись досвіду в інших фотографів, рівнятись на кращих.
– Дякую за розмову! Нехай твій об'єктив знімає тільки приємні моменти, а знімки вирізняються оригінальністю і повнотою життя й фарб. Бажаю, щоб робота завжди приносила задоволення, а муза ніколи не покидала!
Максим Бурда,
студент Національного університету "Острозька академія", кафедра журналістики.
На знімкАХ: Анастасія Дворецька; одна з її робіт.
Фото з архіву Анастасії Дворецької.
Залишити коментар