Цей неперевершений Іван Франко
В історії України є постаті, які до цього часу викликають великий інтерес, дивують і захоплюють. До них, без усякого сумніву, належить Іван Якович Франко. Письменник, публіцист, політик, він і за свого життя, і після смерті, був є і буде титаном духу, вічним революціонером і далекозорим провісником майбутнього.
Народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер – Дрогобицького району Львівської області).
На жаль, ані його творча спадщина, ані суспільно-політична діяльність по-належному не поціновані навіть у незалежній Україні. Досі не здійснено видання повного зібрання творів Івана Яковича, скрупульозно не досліджено складний, часами суперечливий, але тим не менш непересічний життєвий шлях Великого Каменяра.
Ба! Скажу більше: немало з нас живуть уявленнями про цю легендарну людину, почерпнутими зі скупих і відцензурованих підручників радянської доби, у яких Івана Франка робили трохи не носієм і подвижником соціалістичного реалізму у дореволюційній Галичині.
На щастя, мені випала доля здобувати вищу журналістську освіту у Франковому університеті Львова. Пригадую, з якою гордістю я щоразу переступав поріг старовинної споруди, в якому розташований один з кращих (а, може, й найкращий) ВУЗ колишнього СРСР. Здавалося мені, що і в коридорах, і в аудиторіях витав дух Франкового генію. Це почуття утверджували в моїй душі лекції, семінари, колоквіуми, котрі проводили тогочасні наукові світила університету, серед яких були й такі, що постраждали за вільнодумство у страшні роки сталінських репресій.
Я до цих пір горджусь, що є випускником Державного університету імені Івана Франка (тепер – Національного). Певен, що пишаються цим і мої колеги – Степан Скоклюк, Ігор Павлюк, Михайло Савчак, Євген Хотимчук та багато, багато інших відомих журналістів і письменників.
На Ковельщині бережуть пам'ять про Івана Франка, хоч, можливо, й не такою мірою, як він того заслуговує. Адже "Великий Каменяр" у свій час гостював у родині Косачів в Колодяжному, був особисто знайомий із Лесею Українкою, творчість якої глибоко шанував. Не виключено, що Іван Якович міг відвідати й наше місто.
Одним із палких популяризаторів літературної і публіцистичної спадщини Івана Франка на Волині є Заслужений працівник культури України Іван Сидорук. З його ініціативи у ювілейний день народження видатного українця 27 серпня ц. р. біля погруддя Івана Яковича перед Палацом учнівської молоді в центрі міста о 12-й годині відбудеться літературно-мистецький захід "Година з Іваном Франком". Запрошуються всі бажаючі!
Микола ВЕЛЬМА.
В історії України є постаті, які до цього часу викликають великий інтерес, дивують і захоплюють. До них, без усякого сумніву, належить Іван Якович Франко. Письменник, публіцист, політик, він і за свого життя, і після смерті, був є і буде титаном духу, вічним революціонером і далекозорим провісником майбутнього.
Народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер – Дрогобицького району Львівської області).
На жаль, ані його творча спадщина, ані суспільно-політична діяльність по-належному не поціновані навіть у незалежній Україні. Досі не здійснено видання повного зібрання творів Івана Яковича, скрупульозно не досліджено складний, часами суперечливий, але тим не менш непересічний життєвий шлях Великого Каменяра.
Ба! Скажу більше: немало з нас живуть уявленнями про цю легендарну людину, почерпнутими зі скупих і відцензурованих підручників радянської доби, у яких Івана Франка робили трохи не носієм і подвижником соціалістичного реалізму у дореволюційній Галичині.
На щастя, мені випала доля здобувати вищу журналістську освіту у Франковому університеті Львова. Пригадую, з якою гордістю я щоразу переступав поріг старовинної споруди, в якому розташований один з кращих (а, може, й найкращий) ВУЗ колишнього СРСР. Здавалося мені, що і в коридорах, і в аудиторіях витав дух Франкового генію. Це почуття утверджували в моїй душі лекції, семінари, колоквіуми, котрі проводили тогочасні наукові світила університету, серед яких були й такі, що постраждали за вільнодумство у страшні роки сталінських репресій.
Я до цих пір горджусь, що є випускником Державного університету імені Івана Франка (тепер – Національного). Певен, що пишаються цим і мої колеги – Степан Скоклюк, Ігор Павлюк, Михайло Савчак, Євген Хотимчук та багато, багато інших відомих журналістів і письменників.
На Ковельщині бережуть пам'ять про Івана Франка, хоч, можливо, й не такою мірою, як він того заслуговує. Адже "Великий Каменяр" у свій час гостював у родині Косачів в Колодяжному, був особисто знайомий із Лесею Українкою, творчість якої глибоко шанував. Не виключено, що Іван Якович міг відвідати й наше місто.
Одним із палких популяризаторів літературної і публіцистичної спадщини Івана Франка на Волині є Заслужений працівник культури України Іван Сидорук. З його ініціативи у ювілейний день народження видатного українця 27 серпня ц. р. біля погруддя Івана Яковича перед Палацом учнівської молоді в центрі міста о 12-й годині відбудеться літературно-мистецький захід "Година з Іваном Франком". Запрошуються всі бажаючі!
Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар