Думки вголос поетичним словомКолоситься Сонцем небо,
В благодаті життя – України
земля.
Духу свободи знамено
Душею віри гартує серця.
Тризуб-світочем Мати Божа
святила,
Руно хлібодара – на ниві
добра.
Оплотом молитви
стяги-хоругви рядила,
Омофором звитяг славу
борців піднесла.
Свічею Трійці – свічею волі,
Долі вогнем палай,
калино-зоря.
Благословляй у розвої
янголів-Героїв,
З честю виборюй Собор
Кобзаря!
Зринай свічадом
золотоверхим,
Знаменням Божим у серцях
зринай.
Сяйвом-миром
Незалежності воскресни,
Зорі колоссям звитяжно
засіяй.
У дзвонах правди краєм
рідним линь,
Офіри-осанни землі-краси
моли.
Вівтарем України-вольности
веди,
Храм Соборності гідності
стали!
Іван ЯРОШИК.
Народе мій! Я вірю в те,
Що Україна розцвіте
Й свої розправить дужі
крила.
І стрепенуть душа та тіло
У ній знеболеній. Та воля
Таки зустріне свою долю.
Не буде більш блукать
шляхами,
Ярмо тягти і під тинами
Байстрят своїх скрізь
залишати
(Бо їх ніхто не хоче знати…),
Щоб інші люди підбирали
Та силоміць вдягли кандали
І гнали, гнали до Сибіру,
Щоб вбити гідність нашу
й віру…
Вставай, Вкраїно, доки сила
В твоїм нутрі ще не зотліла!
О! Скільки можна тебе гнати?!
Та ти не дайся подолати
Отим, що тебе розривають
Й страху-ляку все наганяють
На люд простий.
А хто настроєний вороже –
То знай: народ наш
переможе!
Ми піднімем стяги з неволі,
Коли ще кров не захолола
У наших жилах. І не смійтесь
Та на поразку не надійтесь.
Згадай Шевченка, любий
брате,
І його вислови крилаті:
"І буде син, і буде мати,
І будуть люди на
землі…".
Міцніш тримай свободи
прапор,
Доки не стануть мозолі!
Галина ОЛІФЕРЧУК.
Залишити коментар