Нещодавно у День будівельника на території колишнього підприємства «Ковельбудіндустрія» в Люблинці зустрілися люди, які будували тут заводи та цехи.
Продукція цього підприємства була потрібна не тільки для розбудови селища, а й району та області, навіть для нафтовидобувних районів крайньої Півночі тодішнього Радянського Союзу.
На зустріч прибули колишній генеральний директор А. І. Михальчук, його наступники Т. М. Клімчук, С. В. Осокін, останній керівник ПМК-21 М. Г. Гуляч, актив інженерно-технічних працівників підприємства тих часів.
Черговий по підприємству М. Родіон розповів присутнім про роботу підприємства. Ознайомив присутніх із установкою по виробленню газу для обертової печі, яка, на жаль, не дала очікуваного ефекту. На сьогодні силікатний завод вапна і цегли не виробляє. Завод залізобетонних виробів, як зауважили присутні, більше нагадує початок будівництва, адже залишаються тільки колони.
Варто зауважити, що раніше ця установа хоч періодично працювала.
«Така державна політика, нікому це не потрібно. Зараз відправляємо білу цеглу на Київ – це і вся робота», — зауважив директор підприємства О. І. Кудрицький.
Після знайомства із заводом присутні прибули в кар’єр-цех №1, як тоді говорили, адже від видобутку піску і глини залежав ритм роботи підприємства. Замість руху КАМазів і гуркоту екскаваторів в кар’єрі повний “штиль”. Місцевий підприємець В. Х. Мельник тут організував зону відпочинку в місцях купання для людей, за що йому вдячні не тільки місцеві жителі, а й ковельчани.
Офіційну частину заходу відкрив А. І. Михальчук. Спочатку хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих працівників, які відійшли у Вічність.
Виступаючий наголосив, що всі три заводи підприємства працювали на повну проектну потужність. Далі ті, хто мав слово, поділились спогадами і планами на майбутнє.
Зі словами вдячності звернувся до присутніх настоятель Хресто-Воздвиженського храму отець Павло, котрий подякував за надану в свій час допомогу при будівництві святині.
«Господь Бог створив землю і дав життя, а все інше – справа рук будівельників», — так говорив колишній начальник ПМК-21 М. Гуляч.
Від себе особисто додам, що було б добре, якби місцева влада передбачила кошти в бюджеті для підтримки цієї категорії людей.
Як зауважив наприкінці зустрічі А. Терещук, в наступному році виповниться 45 років з того часу, коли силікатний завод було здано в експлуатацію. Тож незабаром – нова зустріч.
Сергій ДАНИЛЮК.
НА ЗНІМКУ: у День будівельника на території колишнього підприємства “Ковельбудіндустрія” в Люблинці.
Фото з архіву автора.
Стояли біля витоків будівельної індустрії
Нещодавно у День будівельника на території колишнього підприємства «Ковельбудіндустрія» в Люблинці зустрілися люди, які будували тут заводи та цехи.
Продукція цього підприємства була потрібна не тільки для розбудови селища, а й району та області, навіть для нафтовидобувних районів крайньої Півночі тодішнього Радянського Союзу.
На зустріч прибули колишній генеральний директор А. І. Михальчук, його наступники Т. М. Клімчук, С. В. Осокін, останній керівник ПМК-21 М. Г. Гуляч, актив інженерно-технічних працівників підприємства тих часів.
Черговий по підприємству М. Родіон розповів присутнім про роботу підприємства. Ознайомив присутніх із установкою по виробленню газу для обертової печі, яка, на жаль, не дала очікуваного ефекту. На сьогодні силікатний завод вапна і цегли не виробляє. Завод залізобетонних виробів, як зауважили присутні, більше нагадує початок будівництва, адже залишаються тільки колони.
Варто зауважити, що раніше ця установа хоч періодично працювала.
«Така державна політика, нікому це не потрібно. Зараз відправляємо білу цеглу на Київ – це і вся робота», — зауважив директор підприємства О. І. Кудрицький.
Після знайомства із заводом присутні прибули в кар’єр-цех №1, як тоді говорили, адже від видобутку піску і глини залежав ритм роботи підприємства. Замість руху КАМазів і гуркоту екскаваторів в кар’єрі повний “штиль”. Місцевий підприємець В. Х. Мельник тут організував зону відпочинку в місцях купання для людей, за що йому вдячні не тільки місцеві жителі, а й ковельчани.
Офіційну частину заходу відкрив А. І. Михальчук. Спочатку хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих працівників, які відійшли у Вічність.
Виступаючий наголосив, що всі три заводи підприємства працювали на повну проектну потужність. Далі ті, хто мав слово, поділились спогадами і планами на майбутнє.
Зі словами вдячності звернувся до присутніх настоятель Хресто-Воздвиженського храму отець Павло, котрий подякував за надану в свій час допомогу при будівництві святині.
«Господь Бог створив землю і дав життя, а все інше – справа рук будівельників», — так говорив колишній начальник ПМК-21 М. Гуляч.
Від себе особисто додам, що було б добре, якби місцева влада передбачила кошти в бюджеті для підтримки цієї категорії людей.
Як зауважив наприкінці зустрічі А. Терещук, в наступному році виповниться 45 років з того часу, коли силікатний завод було здано в експлуатацію. Тож незабаром – нова зустріч.
Сергій ДАНИЛЮК.
НА ЗНІМКУ: у День будівельника на території колишнього підприємства “Ковельбудіндустрія” в Люблинці.
Фото з архіву автора.
Стояли біля витоків будівельної індустрії
Залишити коментар