Минуло трохи більше двох тижнів, як у Ковелі з’явилось нове місце відпочинку – набережна біля водосховища. Та уже знайшлися ті, хто вирішив познущатися над лавкою.
Схоже, що «відпочивальникам» не вистачало розваг, тож вони почали руйнувати те, що збудували інші. І байдуже, що люди вклали гроші і працю у створення комфорту і затишку для своїх співгромадян.
Читала у попередніх номерах «Вістей Ковельщини», що до будівництва набережної долучилися коштами і народний депутат Степан Івахів, і наша влада (тобто міський бюджет, а, отже, ми з вами, шановні ковельчани). Як на мене, то у громадських місцях за порядком має дивитися поліція (про реформування якої нам гарно розповідали).
То чому ж вони не реагують на подібні випадки, котрі інакше, як вандалізмом не назвеш? Сьогодні поламали лавки, завтра розіб’ють ліхтарі. Що далі? Звернути увагу на збереження майна громади має й міські комунальні служби, оскільки на благоустрій витрачалися гроші і з міської казни.
Чомусь пригадалися радянські часи. І хоч тепер багато хто знаходить причини для критики тогочасних порядків, скажу, що такі випадки тоді не минали без уваги.
Чергували міліцейські патрулі, проходили профілактичні заходи в навчальних закладах та на підприємствах. Та й молодь була вихована зовсім інакше.
Не хочу образити молоде покоління, проте чомусь гадаю, що літні люди не могли так зухвало вчинити. Поламану лавку уже полагодили. Та чи підлягає «ремонту» свідомість тих, хто це зробив?
Галина ОСТАПЧУК,
жителька вул. Володимирської.
НА ЗНІМКУ: набережна у Ковелі.
Фото Світлани ЛЯШУК.
Свідомість ремонту не підлягає
Минуло трохи більше двох тижнів, як у Ковелі з’явилось нове місце відпочинку – набережна біля водосховища. Та уже знайшлися ті, хто вирішив познущатися над лавкою.
Схоже, що «відпочивальникам» не вистачало розваг, тож вони почали руйнувати те, що збудували інші. І байдуже, що люди вклали гроші і працю у створення комфорту і затишку для своїх співгромадян.
Читала у попередніх номерах «Вістей Ковельщини», що до будівництва набережної долучилися коштами і народний депутат Степан Івахів, і наша влада (тобто міський бюджет, а, отже, ми з вами, шановні ковельчани). Як на мене, то у громадських місцях за порядком має дивитися поліція (про реформування якої нам гарно розповідали).
То чому ж вони не реагують на подібні випадки, котрі інакше, як вандалізмом не назвеш? Сьогодні поламали лавки, завтра розіб’ють ліхтарі. Що далі? Звернути увагу на збереження майна громади має й міські комунальні служби, оскільки на благоустрій витрачалися гроші і з міської казни.
Чомусь пригадалися радянські часи. І хоч тепер багато хто знаходить причини для критики тогочасних порядків, скажу, що такі випадки тоді не минали без уваги.
Чергували міліцейські патрулі, проходили профілактичні заходи в навчальних закладах та на підприємствах. Та й молодь була вихована зовсім інакше.
Не хочу образити молоде покоління, проте чомусь гадаю, що літні люди не могли так зухвало вчинити. Поламану лавку уже полагодили. Та чи підлягає «ремонту» свідомість тих, хто це зробив?
Галина ОСТАПЧУК,
жителька вул. Володимирської.
НА ЗНІМКУ: набережна у Ковелі.
Фото Світлани ЛЯШУК.
Свідомість ремонту не підлягає
Залишити коментар