Не бути байдужим спостерігачемДесять-дванадцять осіб добре закусили на березі річки Турії, а потім весь посуд одноразового користування залишили на тому ж місці (див. фото). Для кого, панове? І що, не знайшлося серед вас жодного порядного чоловіка?
Засмічування псує наші угіддя і свідчить про низьку культуру мешканців Ковельщини. Зараз у навколишніх угіддях нагромадилося до 4,5 тис. м3 різних відходів (здебільшого їх вивозять мешканці Ковеля). Дехто пояснює, що на міському сміттєзвалищі відходи не приймають, тому й розвозять по окрузі. Хотілося б почути роз'яснення з цього приводу комунальних служб.
Чого тільки не викидають на поля і в ліси! З північної сторони с. Волошок лише за останній час навезли біля 50 кубометрів бур'янів з городів (див. фото) і звалили на прилеглий до лісу колишній город. Ці рештки кожен міг би складувати на своїй території, щоб вони перегнивали. Але чомусь везуть подалі від дому.
Я жодного разу не чув, щоб сільський голова або місцеві депутати когось зупинили чи хоча б покартали. Бояться? Адже це – їхній електорат, і він ще може знадобитися. Старі люди часто розповідали, що за Польщі боялися викинути за межі двору навіть соломинку. В кожній гміні було по 3-5 поліціянтів, і отой "електорат" швидко заробив би по одному місцю палкою. Але то колись…
Смітники навколо наших сіл "розрослися" і сягають 3-5 гектарів. Правильно організовані і належно експлуатовані полігони твердих побутових відходів (а не сміттєзвалища!) повинні займати в селах площу 0,3 – 0,6 га. Але я тут не буду переказувати інструктивні вимоги.
Наше екологічне законодавство не враховує особливостей сільського життя. Наприклад, в сільських радах є посади спеціалістів землевпорядників, але вони не можуть складати протоколи про засмічення земель (ст. 52 Кодексу законів про адмінпорушення) лише через те, що ст. 238-1 покладає такі обов'язки на інженерів-землевпорядників. То чому б не замінити лише одне слово або в Законі, або в штатному розпису?
Звичайно, хто хоче працювати і рветься до роботи, то знайде засоби для вирішення питання. Скажімо, шляхом виставлення позовів до суду. Я просив би районну раду порушити клопотання перед Державною екологічною інспекцією про призначення громадських інспекторів з охорони природи.
Справа дуже проста, але в районі були б люди, наділені повноваженнями. Поки що по місту і району лише один позаштатний інспектор з охорони природи – Валерій Дубинчук (він і член громадської ради), який чимало робить. На такі посади варто б подати кандидатури з працівників районної ради та сільських рад. Це – грамотні і обізнані з життям району люди.
Я усвідомлюю, що одними статтями чи розмовами справу не поліпшити. І хочеться сподіватися на народну підтримку. Наведу приклад. Декілька років тому в с. Скулин приїхала жіночка з Італії – пані Людмила. Організувала село на прибирання сміття. За один день зібрали і вивезли до 100 мішків відходів.
Для прибирання несанкціонованих звалищ, як правило, посилають бульдозери, які заривають відходи у землю, що є порушенням екологічних вимог, бо незабаром вся земля перетвориться в суміш ґрунту з відходами. Крім того, це загрожує отруєнням водних горизонтів. Адмінкодексом (ст. 82) передбачена відповідальність за неправильне складування чи утилізацію відходів.
В нас багато свідомих і активних людей. Це, насамперед, депутати місцевих рад всіх рівнів. Турбуючись про стан довкілля, вони нерідко роблять запити щодо засміченості, розкрадання піску тощо. Це правильно, і ми готові реагувати на всі їх зауваження. Але ще більше було б користі, якби вони хоча б час від часу організовували прибирання відходів на своїй вулиці, прилеглих луках чи лісовому масиві. Тобто так, як скулинська жителька пані Людмила. Це ще більше єднало б їх з електоратом. Та й самі люди, дивлячись на це, може б, не виносили відходи до лісу.
На очищення лісів сьогодні доводиться витрачати значні кошти і час. Ми систематично здійснюємо рейди з охорони природи. Допомога влади, депутатів і народу в цілому могла б в цьому плані суттєво поліпшити нашу роботу.
Василь Козак,
інженер охорони і захисту лісу СЛАТ "Тур".
Залишити коментар