"Любов, у слово перелита"Вже вкотре, незважаючи на пору року та погоду за вікном, у затишній залі центральної районної бібліотеки нас збирає її величність Поезія, обдаровує ліричним настроєм, усмішкою, відчуттям свята.
Година поезії, котра нещодавно тут відбулася, перенесла усіх присутніх у поетичний світ нашого земляка Ігоря Вижовця. Чарівна природа, знайомі з дитинства краєвиди, журавлині ключі і пісня жайворонка — все, що хвилює ліричну душу, озивається у віршах нашого автора. Найріднішій в світі землі, де все дороге і серцю миле, дарує він поетичні присвяти: червоній калині, маминому рушнику, маминій молитві — правічним нашим оберегам.
Особливу любов плекає наш автор до рідного слова, бо це — "чисте джерельце", мамина колискова, дар Божий, "доля народу".
Мабуть, саме тому він обрав собі професію вчителя української мови й літератури і ось уже 23 роки працює в Городищенській загальноосвітній школі. Рідній мові автор присвятив чимало чудових віршів.
Літературно-музичну композицію за віршами Ігоря Вижовця "Любов, у слово перелита" відтворили учасники драматичного гуртка "Дивослово" міського Палацу учнівської молоді та давній друг бібліотеки Світлана Осокіна з піснею "Волинь моя".
Свої нові ліричні твори та гуморески прочитав автор.
Порадувала чудовими поетичними рядками його донька Оксана, першокурсниця педагогічного коледжу, талановита юнка, у якої поезія, вочевидь, уже в крові.
Яків Лавренко та Анатолій Семенюк (на знімку) привітали п. Ігоря зі вступом до Ліги українських письменників імені Павла Чубинського.
Отець Іван з Колодяжного примусив замислитись над філософськими притчами і побажав автору нових знахідок у царині художнього слова. А маленька Сашуня Осокіна подарувала всім присутнім усмішки та веселу пісеньку "Бажаю всім добра!".
Ольга БИЧКОВСЬКА.
Фото з архіву центральної районної бібліотеки.
Залишити коментар