В "гостину" – до видатних українців
Цьогоріч відбувся ювілейний десятий виїзний літературно-методичний семінар учителів української мови та літератури нашого міста. Робота розпочалася з Переяслав-Хмельницького музею кобзарства, де вони мали можливість поглибити свої знання не тільки з літературознавства, а й музикознавства та історії України.
Найбільше педагогів вразив гостинний прийом у знаменитій Павлиській школі, де працював директором Василь Сухомлинський. Учні привітали нас гімном школи, прийняли до Товариства "сухомлиністів", вручивши іменні значки. Павлиські педагоги на чолі з директором вручили коровай та запросили на зустріч з учителем, яка працювала ще з самим В. Сухомлинським.
Музей у школі – це не просто пам'ять про великого педагога століття, а й збережені меморіальні речі родини, унікальна бібліотека, скромний кабінет директора, кінозала, де можна переглянути відеозаписи його виступів, почути спогади про геніальну людину.
Кожен отримав у подарунок світлину, де В. Сухомлинський – у колі дітей, план роботи школи за останній його прижиттєвий рік діяльності, писаний від руки. Ковельські вчителі схилили голову у глибокій шанобі на сільському цвинтарі, де поховані В. Сухомлинський, його дружина та мати.
Побувати у Кропивницькому й не відвідати музею людини, на честь якої названо місто, неможливо, тому відбулися гостини у родинному гнізді Кропивницьких, будиночку на окраїні міста, де народжувалася ідея створення українського театру. Сьогодні ця споруда відреставрована, ошатна, викликає захоплення, особливо збереження тієї бруківки, по якій ступала нога корифеїв театру.
Ми щиро вдячні колегам з Інституту післядипломної освіти, які організували нам екскурсію вечірнім Кропивницьким і запросили це зробити професіонала своєї справи, викладача педагогічного університету Любов Зубак. Нам вдалося походити стежками Федька-халамидника, побачити гімназію, де вчився сам В. Винниченко, постояти біля Технічного університету, де здобували освіту Ю.Яновський, Є.Маланюк, лауреат Нобелівської премії І.Тамм.
А далі нас чекала когорта професіоналів Кропивницького інституту післядипломної освіти, які запропонували екскурсію музеєм історії освіти Кіровоградщини, провели презентацію досвіду роботи, представили власні блоги, ознайомили з новітніми педагогічними технологіями, запропонували друковані методичні розвідки з творчості В.Винниченка. Приємністю для Катерини Макарук (ЗОШ № 10) стала зустріч з колегою Наталею Котляренко з Кропивницької ЗОШ № 33, адже вони пліч-о-пліч виборювали перемогу у конкурсі "Вчитель 2009 року".
Наступного дня мали можливість відвідати музей Ю. Яновського в селі Нечаївка, де пані Раїса, директор музею, зустрічала волинян степовим короваєм. Скільки теплих слів на свою адресу почули ми, адже всіх вражала восьмисоткілометрова відстань між Ковелем та Компаніївкою, яку ми подолали. До речі, тут бережуть пам'ять про славних синів України, виживаючи без фінансування на власному ентузіазмі.
На жаль, дощова погода не сприяла нашій подорожі, але родинне гніздо І. Карпенка-Карого на Хуторі Надія зустріло гостинно. Тут знаходиться цілий музейний комплекс, до складу якого входить батьківська хата Тобілевичів, будинок самого драматурга, обсаджений іменними дубами, дві купальні, чумацька криниця. Нам вдалося назбирати яблук із родинного саду, пригорщами зачерпнути жолудів з дубів-велетнів, які виросли з рук Н. Тарковської, М. Садовського, М. Заньковецької, П. Саксаганського, Г. Карпинської, М. Садовської-Барілотті.
Ще одна перлина Кропивниччини залишила слід у нашій памяті – це усипальниця родини Раєвських, яка знаходиться в с. Розумівка під храмом Воздвиження Чесного Хреста над урвищем, яке залишив тисячолітній метеорит. Нас вразили 12 колон, які були привезені з самого Петербурга ще в XIXст., та унікальний дуб, який нібито був оспіваний самим О.Пушкіним у славнозвісному вірші "У лукомор'я дуб зелений".
Щире "спасибі" – своїм колегам за підтримку та розуміння, адже вони власним коштом організовують самоосвітню діяльність, і ніщо не зупиняє їх на шляху самовдосконалення. Такі педагоги, як Ірина Новік (ЗОШ № 2), Наталія Купрійчук, Зоя Приступчук, Оксана Чак (міська гімназія), Лариса Луцюк (ЗОШ № 5), Наталія Стицюк, Ольга Цегельник, Світлана Багатікова, Олена Журавлюк (ЗОШ №7), Катерина Зінчук (ЗОШ №8), Катерина Васковець (ЗОШ №9), Галина Іванчук, Катерина Макарук (ЗОШ №10), Тетяна Рубчук, Ольга Федорук (НВК №11), Інна Трофімук, Людмила Мисюра (НВК №13) завжди будуть цікавими своїм учням, зможуть повести за собою інших учителів на шляху освітнього поступу.
Хочеться висловити подяку очільнику міського комітету профспілки Ігорю Сезьоміну за фінансову підтримку педагогів на шляху до Києва.
Людмила БАРАНОВСЬКА,
учитель української мови та літератури Ковельської гімназії.
НА ЗНІМКУ: ковельчани-учасники виїзного семінару у музеї В. Сухомлинського у Павлиській школі.
Фото з архіву автора.
Цьогоріч відбувся ювілейний десятий виїзний літературно-методичний семінар учителів української мови та літератури нашого міста. Робота розпочалася з Переяслав-Хмельницького музею кобзарства, де вони мали можливість поглибити свої знання не тільки з літературознавства, а й музикознавства та історії України.
Найбільше педагогів вразив гостинний прийом у знаменитій Павлиській школі, де працював директором Василь Сухомлинський. Учні привітали нас гімном школи, прийняли до Товариства "сухомлиністів", вручивши іменні значки. Павлиські педагоги на чолі з директором вручили коровай та запросили на зустріч з учителем, яка працювала ще з самим В. Сухомлинським.
Музей у школі – це не просто пам'ять про великого педагога століття, а й збережені меморіальні речі родини, унікальна бібліотека, скромний кабінет директора, кінозала, де можна переглянути відеозаписи його виступів, почути спогади про геніальну людину.
Кожен отримав у подарунок світлину, де В. Сухомлинський – у колі дітей, план роботи школи за останній його прижиттєвий рік діяльності, писаний від руки. Ковельські вчителі схилили голову у глибокій шанобі на сільському цвинтарі, де поховані В. Сухомлинський, його дружина та мати.
Побувати у Кропивницькому й не відвідати музею людини, на честь якої названо місто, неможливо, тому відбулися гостини у родинному гнізді Кропивницьких, будиночку на окраїні міста, де народжувалася ідея створення українського театру. Сьогодні ця споруда відреставрована, ошатна, викликає захоплення, особливо збереження тієї бруківки, по якій ступала нога корифеїв театру.
Ми щиро вдячні колегам з Інституту післядипломної освіти, які організували нам екскурсію вечірнім Кропивницьким і запросили це зробити професіонала своєї справи, викладача педагогічного університету Любов Зубак. Нам вдалося походити стежками Федька-халамидника, побачити гімназію, де вчився сам В. Винниченко, постояти біля Технічного університету, де здобували освіту Ю.Яновський, Є.Маланюк, лауреат Нобелівської премії І.Тамм.
А далі нас чекала когорта професіоналів Кропивницького інституту післядипломної освіти, які запропонували екскурсію музеєм історії освіти Кіровоградщини, провели презентацію досвіду роботи, представили власні блоги, ознайомили з новітніми педагогічними технологіями, запропонували друковані методичні розвідки з творчості В.Винниченка. Приємністю для Катерини Макарук (ЗОШ № 10) стала зустріч з колегою Наталею Котляренко з Кропивницької ЗОШ № 33, адже вони пліч-о-пліч виборювали перемогу у конкурсі "Вчитель 2009 року".
Наступного дня мали можливість відвідати музей Ю. Яновського в селі Нечаївка, де пані Раїса, директор музею, зустрічала волинян степовим короваєм. Скільки теплих слів на свою адресу почули ми, адже всіх вражала восьмисоткілометрова відстань між Ковелем та Компаніївкою, яку ми подолали. До речі, тут бережуть пам'ять про славних синів України, виживаючи без фінансування на власному ентузіазмі.
На жаль, дощова погода не сприяла нашій подорожі, але родинне гніздо І. Карпенка-Карого на Хуторі Надія зустріло гостинно. Тут знаходиться цілий музейний комплекс, до складу якого входить батьківська хата Тобілевичів, будинок самого драматурга, обсаджений іменними дубами, дві купальні, чумацька криниця. Нам вдалося назбирати яблук із родинного саду, пригорщами зачерпнути жолудів з дубів-велетнів, які виросли з рук Н. Тарковської, М. Садовського, М. Заньковецької, П. Саксаганського, Г. Карпинської, М. Садовської-Барілотті.
Ще одна перлина Кропивниччини залишила слід у нашій памяті – це усипальниця родини Раєвських, яка знаходиться в с. Розумівка під храмом Воздвиження Чесного Хреста над урвищем, яке залишив тисячолітній метеорит. Нас вразили 12 колон, які були привезені з самого Петербурга ще в XIXст., та унікальний дуб, який нібито був оспіваний самим О.Пушкіним у славнозвісному вірші "У лукомор'я дуб зелений".
Щире "спасибі" – своїм колегам за підтримку та розуміння, адже вони власним коштом організовують самоосвітню діяльність, і ніщо не зупиняє їх на шляху самовдосконалення. Такі педагоги, як Ірина Новік (ЗОШ № 2), Наталія Купрійчук, Зоя Приступчук, Оксана Чак (міська гімназія), Лариса Луцюк (ЗОШ № 5), Наталія Стицюк, Ольга Цегельник, Світлана Багатікова, Олена Журавлюк (ЗОШ №7), Катерина Зінчук (ЗОШ №8), Катерина Васковець (ЗОШ №9), Галина Іванчук, Катерина Макарук (ЗОШ №10), Тетяна Рубчук, Ольга Федорук (НВК №11), Інна Трофімук, Людмила Мисюра (НВК №13) завжди будуть цікавими своїм учням, зможуть повести за собою інших учителів на шляху освітнього поступу.
Хочеться висловити подяку очільнику міського комітету профспілки Ігорю Сезьоміну за фінансову підтримку педагогів на шляху до Києва.
Людмила БАРАНОВСЬКА,
учитель української мови та літератури Ковельської гімназії.
НА ЗНІМКУ: ковельчани-учасники виїзного семінару у музеї В. Сухомлинського у Павлиській школі.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар