Сучасна влада: від Бога чи диявола?"Ця влада – найгірша за всі роки.
Попередня, бандитська, хоч не приховувала,
що такою є, а ці ж радяться у білі шати".
Сергій Сафулько,
адвокат, Заслужений юрист України (м. Луцьк).
Слова, котрі взяв як епіграф до чергових своїх нотаток, "позичив" із газети "Волинь-нова", в одному з останніх номерів якої оприлюднені думки людей з приводу теми, що нині у всіх на слуху – електронних декларацій про статки "слуг народу": нардепів, міністрів та іже з ними. Як на мене, ці декларації завдали українському суспільству удару не меншого, аніж війна на Сході.
Ми зримо побачили, що наша влада (принаймні значна її частина) – продажна, брехлива, підла і підступна.
В той час, як в АТО загинули і гинуть справжні герої нашого часу, як безутішні матері й дружини оплакують своїх синів і чоловіків, як нещасні пенсіонери економлять копійки на харчах і ліках, як помирають від невиліковних хвороб діти, інваліди, люди, котрим би ще жити і працювати, оті випещені, вгодовані й нахабні бандюки набивають кишені доларами і євро, приватизовують Божі храми, зберігають у схованках церковні мощі, витвори художників світового значення, наповнюють гаражі "Лексусами" й "Мерседесами" найсучасніших моделей, гребуть під себе землю і нерухомість.
Тільки одна цифра, взята із преси: 12 мільярдів американських доларів задекларували так звані "народні" депутати, з них – 7,4 мільярда готівкою. В середньому на одного з депутатів припадає 30,4 мільйона гривень!
Процвітає й бізнес нашого шановного Президента, про шоколадну фабрику котрого в Росії Владімір Путін під час недавньої прес-конференції відгукнувся дуже й дуже позитивно: підприємство працює, люди мають роботу і непогану зарплату, держава (Росія) отримує регулярні надходження в бюджет (російський).
Бачите як: весь світ оголосив санкції Росії, а українські мільярдери збагачують тамтешній Держбюджет і безперешкодно інвестують кошти в економіку країни-агресора.
"Фата моргана! Дежа в'ю! Фантастика! Неймовірно!" – так і хочеться вигукнути у розпачі. І додати: "Грім би вас побив, загребущих і ненажерливих!".
Польський пан, якого невідомо з якої причини Уряд запросив кермувати "Укрзалізницею" (Бальчун, здається), ознайомившись з підсумками е-декларування, написав у Фейсбуці: "Польща шокована!". А хіба лиш Польща?
Держдеп США, висловивши задоволення початком публічного декларування доходів можновладців, запропонував тепер розібратися, де взялися оті мільйони і мільярди. Думка цікава, але держдепівцям пора б знати: задекларовані суми – це мізер, реальні кошти заховані в офшорах, а про джерела їх надходження товстосуми розкажуть хіба що під загрозою катувань розпеченим залізом. Не для того вони набивали сейфи і комори золотом-сріблом, іноземною валютою, щоб так просто розсекретити свої оборудки.
Читаючи і слухаючи невигадані історії про розкішне життя українських власть імущих, думаєш: "То від кого ж влада – від Бога, як дехто стверджує, чи від диявола, в чому дедалі більше переконуємося?".
Відповідь на це запитання залишаю за вами, дорогі читачі. А заодно пропоную згадати мудрі слова покійного ковельчанина Михайла Фурмана, який, працюючи на досить престижній посаді директора м'ясокомбінату, любив повторювати: "Причепа до труни не приладнаєш і багатства на той світ не забереш".
За своє життя Михайло Абрамович мільйонних статків не надбав (зрештою, не тільки він – порядних людей у Ковелі вистачає). Зате залишив по собі добру пам'ять.
Яку пам'ять залишать названі і не названі вище "слуги диявола", яких вистачає й на Волині, говорити не буду. Дай, Боже, щоб вони повмирали природною смертю, а над їх дітьми, внуками і правнуками не тяжіло прокляття обманутих, обкрадених, безневинно загиблих, невиліковно хворих українців.
Бо, як відомо, до сьомого коліна чекає кара Божа на того, хто заплямував себе гріхами, подібними до тих, які скоїли, коять і ще будуть довго коїти паразити на тілі народному, уявляючи при цьому себе трохи не небожителями. Порадив би їм схаменутися, доки не пізно, хоч наші голоси їм – що горох об стінку.
Микола ВЕЛЬМА.
Р.S. Цими днями оголосив про свою відставку з поста голови Одеської облдержадміністрації Михайло Саакашвілі. Однією з причин, яка спонукала його прийняти таке рішення, була публікація декларацій про доходи українських чиновників-товстосумів. "Це – остання крапля, яка переповнила чашу мого терпіння", – заявив тепер уже колишній губернатор.
Коли не витримують нерви у таких загартованих політичними боями людей, як екс-президент Грузії, то що говорити про звичайних смертних, котрі живуть на "голу" зарплату або мізерну пенсію? Як мені здається, терпіння в них може рано чи пізно закінчитися.
М. В.
Залишити коментар