Всім відомо, що куріння — це зло. Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв у рот першу в житті цигарку.
При тютюнопалінні виникають запаморочення й нудота, інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, посилене серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина навіть непритомніє.
Тютюновий дим, який вдихає курець, потрапляє у верхні дихальні шляхи — трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок: вони потовщуються, грубішають, змінюється тембр голосу (грубий голос курця особливо помітний у молодих жінок). При подразненні слизової оболонки бронхів, трахеї тютюновим димом розвивається їх хронічне запалення (бронхіт, трахеїт). Курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз.
Куріння призводить до розвитку раку легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Куріння збільшує ризик захворювання на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура.
Масове поширення куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія, інші захворювання серця. Смертність, викликана цими захворюваннями, є набагато вищою, а життя курців на 4,6 - 8,3 року менше.
Більше 50% усіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань. Тютюновий дим згубно діє на органи травлення. Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Тютюнокуріння негативно впливає на процес лікування виразки, на ендокринну систему, особливо жіночу.
У жінок, які курять, частіше виникають аменореї, кровотечі, ранні менопаузи. При курінні під час вагітності збільшується частота ускладнень вагітності та випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, протягом перших 7-9 років життя, відставанням у психічному та фізичному розвитку.
Нікотин сприяє зниженню чоловічої репродуктивної функції й імпотенції.
Способи позбавлення від куріння
Людина, яка вирішила остаточно порвати з курінням, здатна впоратися з цим завданням самостійно, без звернення до лікарів.
Існують два способи відмови від куріння. Перший полягає в раптовому, одномоментному припиненні куріння. У таких випадках краще використовувати період, не пов'язаний з підвищеним нервовим напруженням: дні відпочинку, подорожей, перебування в лікувальних закладах. Тяжко переносяться перші дві-три доби. Явища різкого погіршення загального стану проходять, повертається гарне самопочуття, підвищується настрій, людина відчуває приплив сил і бадьорості.
Другий спосіб полягає в поступовому відвиканні від тютюну, у послідовному зниженні денної дози цигарок, що викурюються. Найкраще — комбіноване використання всіх можливих методів лікування, здатних зробити позитивний ефект.
Визначивши, як відбулося звикання — психологічно чи фізично, можна обрати відповідний курс лікування. Людина, яка прийняла рішення кинути курити, не завжди може обійтися без допомоги лікаря.
Лікар може призначити курцеві серцеві засоби, снодійні, препарати, що заспокоюють нервову систему. Досить ефективним у боротьбі з курінням є споліскування порожнини рота в'яжучими засобами, що викликають несприйняття тютюнового диму.
В якості таких засобів застосовують 0,25% розчин азотнокислого срібла, розчин евкаліптової олії (15-20 крапель на стакан). Полоскати рот цими речовинами потрібно кілька разів на день, причому безпосередньо перед спробою закурити. Іноді курс лікування повторюють, щоб уникнути можливого поновлення колишньої пристрасті до тютюну.
Варто пам'ятати, що одна викурена цигарка може зруйнувати все, до чого людина так наполегливо прагнула.
Наталія ЦИМБАЛ,
заступник головного лікаря Центру ПМСД з медичного обслуговування населення.
Залишити коментар