Надія зігріває душуНапевне, немає більшого свята, аніж спілкування з людьми у дружній обстановці. Ти відчуваєш доброту чиєїсь душі і разом з тим переймаєшся її болями і тривогами.
Такі теплі зустрічі із мешканцями сіл району відбуваються під час проведення Днів передплатника, які практикує редакція "Вістей Ковельщини".
Перша зустріч для спілкування – село Арсеновичі. У тісному, але затишному відділенні поштового зв'язку зібралися вірні друзі газети. Заради спілкування із журналістами й передплати рідного видання покинули затишні домівки у той засніжений день і прийшли Людмила Шепелюк, Зінаїда Сахнюк, Надія Демидюк, Сергій Кондратюк, Галина Закрева, Ганна Ліщук та інші.
З розмови відчувається, що ці люди мають добре серце, наповнене душевною красою.
В Арсеновичах є розуміння того, чому газета така, а не інша. Бо ж вона місцева, а це значить: реклама, інформація про діяльність влади, повідомлення і таке інше.
"Читабельне" село виглядає напрочуд впорядкованим, чистим і гарним навіть взимку. "А ви зайдіть у першу-ліпшу домівку, і там знайдете чистоту, порядок, доброту та душевність", – кажуть арсеновичівці.
Словом, приємні враження.
Села Сільце й Підліси я свідомо об'єдную в єдине ціле. Бо і справді: там одна школа, одна церква і одне господарство, яким успішно керує Тетяна Зінчук. Господиня села розуміє, що таке інформація, тому передплачує газету місцевим ветеранам, читає її й сама.
Розмова з передплатниками теж приємна, довірлива і позитивна. Бажаємо миру й здоров'я й прямуємо до Велицька.
І ось у відділенні поштового зв'язку війнуло холодком. Не тільки тому, що воно не опалюється. Як виявилося, тут найменше передплачено примірників місцевого видання. Велике село, а передплачено "Вістей Ковельщини" в рази менше, ніж в Арсеновичах.
Газета готова висвітлювати й надалі всі новини із життя Велицької сільської об'єднаної територіальної громади. Адже, крім неї, жодне з волинських періодичних видань не зробить того, що може зробити найближча до селян газета.
Після відвідин Велицька на нас чекала радісна зустріч у Бруховичах. Мов у весняному гаї, птахами щебечуть передплатниці.
"Пишіть оповідання про долі людські"; " У нас пенсії малі, то друкуйте критичні матеріали на адресу влади, – може, почують", "А ще публікуйте різні рецепти та поради".
Але найголовніший наказ: "Не забудьте згадати про нашу улюблену "поштарку" Юлію Пастушок. Знаєте, яка вона в нас – і порадниця, і добра, і терпелива, і помічниця. Словом, ми любимо її, і край. Хочемо, щоб завжди працювала у нас!".
В розмові висвітлюються й місцеві героїчні долі. Ось із паличкою заходить доярка, яка з 15 років (!) на фермі. Сорок п'ять літ від ранкової зорі і до пізнього вечора із улюбленими корівками – чим не героїка часу?
Згадали волонтерство. Звідси – родинне коріння відомого волонтера, патріота Едуарда Сколінчука, тітка якого прийшла передплатити "Вісті Ковельщини".
Повертаємося із позитивним настроєм додому. Висновок один: "Вісті Ковельщини" читають, люблять. У газети неабиякий авторитет. Тішить і те, що село хоче і любить читати. Обов'язок журналістів – зробити все, щоб це читання було цікавим і корисним.
Наш кор.
НА ЗНІМКАХ: під час Дня передплатника у Арсеновичах і Бруховичах.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар