Анатомія добраВони ідуть через століття: меценати, доброчинці, милосердники. І це не залежить від соціального статусу особистостей. Серед них – князі і графині, власники заводів і духівники, державники і активісти-волонтери. Ділитися з ближнім, творити добро завжди притаманне українській душі.
У цій історичній когорті благодійників Волині та й України особливе місце займає Іван Смітюх – особистість, добре відома не лише ковельчанам, а й багатьом волинянам.
Він – успішний господар. Про те, як ковельський хлібозавод із затратного виробництва, вийшов на ефективний рівень господарювання, газета писала, і не раз. Відомі його успіхи у тваринництві: молочна ферма у Колодяжному – одна з кращих в області, а її продукція відповідає високим європейським стандартам.
Іван Смітюх рахує на своєму виробництві витрати на газ та електроенергію, значно зменшуючи їх, при цьому старається, щоб рівень зарплати був стабільним.
Так сталося, що у його власності разом із виробничими та соціальними спорудами опинився дитячий садочок в Колодяжному. Приміщення двоповерхове, добротне. На його базі можна було створити готельний комплекс або торговельний заклад чи, зрештою, реконструювати під житло і мати неабияку вигоду.
Іван Євдокимович вирішив інакше. Він передав садочок колодяжненській громаді для використання за призначенням.
Справді, вчинок неординарний. У наш час звично бачити багатьох "успішних", які мають мільйонні статки, але на доброчинство, як кажуть, і шеляга не дадуть. Відомо ж бо, що ті мільйони у нардепів, державних чиновників не завжди мають законне походження.
Тому недаремно хтось із мудреців сказав: "Мільйони, які впали з неба, будуть прокляті, якщо не використовуються для добрих справ!".
Жорстоко? Так! Але з позиції Христової моралі, до Царства Небесного ні багатства, ні грошей не забереш. Не секрет, що торгові магнати свої багатства теж нагромаджують на бідності простих людей, встановлюючи високі націнки.
Ці прості речі, як-то кажуть, на гострому лезі моральності, добре відомі Івану Смітюху. Саме його яблука, груші, овочі на ринку – найдешевші. Тобто і тут він щоденно ділиться своїми доходами із простими ковельчанами. Зазначимо, що передача садочка пройшла як буденний акт, без помпезності і фанфар марнославства, за Христовою мораллю: кожне доброчинство бачить Бог, оцінює і воздає по заслугах.
Портрет нашого героя буде не повним, якщо ми не звернемо увагу читача на інші безкорисливі вчинки для блага громади.
Ще донедавна однією із наболілих освітянських проблем було будівництво загальноосвітньої школи в селі Білині. З перших днів, після призначення головою Ковельської райдержадміністрації, Іван Євдокимович взявся за вирішення, здавалося би, невирішуваного питання.
Зустрічі із народними депутатами, профільними міністрами і навіть з Прем'єр-міністром принесли позитивний результат: 20 мільйонів гривень "приїхало" на Ковельщину. В результаті було виготовлено в короткий термін проект і розпочато будівництво.
Пройшло з тих пір шість років. Естафету добрих справ перейняли інші очільники влади. Сьогодні будівельні роботи на цих об'єктах освіти закінчені. І школа, і дитячий садок готові прийняти дітей. Віктор Козак, нинішній голова райдержадміністрації, голова ОДА Володимир Гунчик в урочистій обстановці відкрили днями новозбудовану школу в Білині. Віктор Теодосійович теж немало сил доклав до того, щоб це відкриття відбулося. Недарма ж бо до урочистості в той день запросили й Івана Смітюха (на знімку).
Тож хай у новому році добрі справи Івана Смітюха й далі множаться!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар