Син Білорусі, який захищає Україну
За сприяння волонтерського підрозділу "Вбережу" та дирекції Ковельських ЗОШ І-ІІІ ст. №5 та №8 була організована зустріч учнів та педагогів з учасником антитерористичної операції, добровольцем, громадянином Білорусі за позивним “ЗУБР”. Воїн розповів, що за Україну в зоні АТО воює багато іноземців, навіть росіяни, також – білоруси, поляки, британці, фіни, італійці та інші.
Доброволець розповів школярам про своє бачення ситуації на Донбасі, про краще матеріальне забезпечення українських військових у порівнянні з початком АТО. Зазначив, що українська армія чітко знає, що за що воює, і кожен боєць готовий йти до кінця.
Хлопець брав активну участь у революційних подіях на Євромайдані. Пізніше добровольцем пішов у АТО. У лавах “Азова” проходив серйозну підготовку, деякий час перебував у “Правому секторі”.
Школярів цікавило: чи не жалкує «Зубр», що приїхав захищати іноземну країну, і чи змінив би він свій вибір, якщо б повернути час назад?
«Однозначно: не жалкую і не змінив би свій вибір. Я не вірив, що в 21 столітті в Європейській частині світу можлива війна. Але коли побачив, що Майдан «переріс» в АТО, не зміг всидіти вдома, бо розумів: якщо це не спинити, то і моя країна постраждає. На жаль, білоруси не такі рішучі, як українці, але перемога українців дасть поштовх до позитивних змін у свідомості білоруського суспільства».
На запитання: чи був він за період свого перебування в Україні вдома і чи хоче він повернутись додому назавжди, сказав: «Вдома не був, бо в його рідній країні зазнаю через це політичних переслідувань. Кілька побратимів, які емігрували назад у Білорусію, відвоювавши в Україні, тепер за гратами. Тож не ризикую повертатися на Батьківщину. Хоча дуже скучив за сім’єю».
Учні ставили багато різноманітних запитань про побут військових, страх смерті і навіть про любов. Розповіді воїна викликали захоплення і повагу в школярів, а його усмішка і щирі блакитні очі ще довго прикрашатимуть спільні фото.
На завершення зустрічі «Зубр» подарував школярам біло-червоний прапор і попросив школярів дати відповідь на запитання щодо походження біло-червоного прапора Білорусі (а не червоно-зеленого, якого ми знаємо).
А також побажав дітям цінувати своє життя, країну і бути патріотично свідомими.
Також на зустріч «Зубра» з школярами завітали ковельчани, його побратим з полку «Азов» Олександр Філон, який нині перебуває вдома, ветеран АТО Руслан Війтик, Ігор Верчук – волонтер, помічник народного депутата Ігоря Гузя та волонтер Едуард Сколінчук.
Присутні доповнили розповідь «Зубра» своїми виступами. Ігор Верчук вручив подяку шкільним колективам за активну допомогу воїнам АТО, яку волонтери доставили на передову в грудні. А Едуард Сколінчук нагадав, як перед поїздкою в АТО учні передали йому синьо-жовтий прапор і повернув його учням вже з підписами усіх військових частин, що отримали допомогу (на знімку).
Ось такий цілий ланцюжок, який тримає передову: захисники – волонтери – небайдужі українці, вмістили в собі стіни шкіл Ковеля і ввібрали цей дух патріотизму і гордості за Україну і її волю і народ…
Наш кор.
За сприяння волонтерського підрозділу "Вбережу" та дирекції Ковельських ЗОШ І-ІІІ ст. №5 та №8 була організована зустріч учнів та педагогів з учасником антитерористичної операції, добровольцем, громадянином Білорусі за позивним “ЗУБР”. Воїн розповів, що за Україну в зоні АТО воює багато іноземців, навіть росіяни, також – білоруси, поляки, британці, фіни, італійці та інші.
Доброволець розповів школярам про своє бачення ситуації на Донбасі, про краще матеріальне забезпечення українських військових у порівнянні з початком АТО. Зазначив, що українська армія чітко знає, що за що воює, і кожен боєць готовий йти до кінця.
Хлопець брав активну участь у революційних подіях на Євромайдані. Пізніше добровольцем пішов у АТО. У лавах “Азова” проходив серйозну підготовку, деякий час перебував у “Правому секторі”.
Школярів цікавило: чи не жалкує «Зубр», що приїхав захищати іноземну країну, і чи змінив би він свій вибір, якщо б повернути час назад?
«Однозначно: не жалкую і не змінив би свій вибір. Я не вірив, що в 21 столітті в Європейській частині світу можлива війна. Але коли побачив, що Майдан «переріс» в АТО, не зміг всидіти вдома, бо розумів: якщо це не спинити, то і моя країна постраждає. На жаль, білоруси не такі рішучі, як українці, але перемога українців дасть поштовх до позитивних змін у свідомості білоруського суспільства».
На запитання: чи був він за період свого перебування в Україні вдома і чи хоче він повернутись додому назавжди, сказав: «Вдома не був, бо в його рідній країні зазнаю через це політичних переслідувань. Кілька побратимів, які емігрували назад у Білорусію, відвоювавши в Україні, тепер за гратами. Тож не ризикую повертатися на Батьківщину. Хоча дуже скучив за сім’єю».
Учні ставили багато різноманітних запитань про побут військових, страх смерті і навіть про любов. Розповіді воїна викликали захоплення і повагу в школярів, а його усмішка і щирі блакитні очі ще довго прикрашатимуть спільні фото.
На завершення зустрічі «Зубр» подарував школярам біло-червоний прапор і попросив школярів дати відповідь на запитання щодо походження біло-червоного прапора Білорусі (а не червоно-зеленого, якого ми знаємо).
А також побажав дітям цінувати своє життя, країну і бути патріотично свідомими.
Також на зустріч «Зубра» з школярами завітали ковельчани, його побратим з полку «Азов» Олександр Філон, який нині перебуває вдома, ветеран АТО Руслан Війтик, Ігор Верчук – волонтер, помічник народного депутата Ігоря Гузя та волонтер Едуард Сколінчук.
Присутні доповнили розповідь «Зубра» своїми виступами. Ігор Верчук вручив подяку шкільним колективам за активну допомогу воїнам АТО, яку волонтери доставили на передову в грудні. А Едуард Сколінчук нагадав, як перед поїздкою в АТО учні передали йому синьо-жовтий прапор і повернув його учням вже з підписами усіх військових частин, що отримали допомогу (на знімку).
Ось такий цілий ланцюжок, який тримає передову: захисники – волонтери – небайдужі українці, вмістили в собі стіни шкіл Ковеля і ввібрали цей дух патріотизму і гордості за Україну і її волю і народ…
Наш кор.
Залишити коментар