Загляньмо в глибину студентської душіОдним із елітних закладів Волині і Ковельщини по праву вважається промислово-економічний коледж ЛНТУ. Тут концентрується технічно-економічний та інтелектуальний потенціал міста.
І як би не пишалися своєю престижністю студенти вишів (прошу не ображатися), а наші студенти нічим не поступаються університетським. Це підтверджується позитивною оцінкою роботодавців тих випускників, які стали молодими спеціалістами. Студенти коледжу на університетських факультетах впевнено їдуть на "білому коні" знань попереду інших.
На багатьох незабутніх творчих зустрічах я не раз потрапляв під перехресний вогонь запитань культурного, соціального, політичного і навіть душевного характеру, на які відповісти було непросто. Більше того, ці зустрічі згодом втілилися в літературно-творчий альманах "Люблю цей світ", який гарно вписався в програму коледжу "Література рідного краю".
Довго вагався, але, нарешті, зважився на окремі запитання відповісти, розраховуючи на те, що мої думки, можливо, будуть корисними для інших студентів і, зрештою, – для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл.
Тож відчинімо "комірку" юної душі і впустімо розсипи думок, так би мовити, від сивини, що фарбувалася десятками років в лабіринтах складного й часом заплутаного життя.
– Чи відчували Ви, що Ваша мати розчаровувалася у Вас через допущені помилки і промахи?
– Чи розчаровувалась мною рідна
мати
Через гріховні вчинки на шляху
життя?
Не може матір навіть в думці мати
Зневіри в дітях і сповідатись
каяттям.
Сичали фарисеї. Глумилися над
Сином.
Із ними – прокуратори, законники
та іудеї.
Він і Вона – одне єство
нерозділиме,
Ісуса розпинали – розпинали
й серце в неї.
Ні! Ні! Відкинь всі сумніви –
ти Мати:
Лиш самопожертва в ім'я дітей
буде сіяти!
– Для успіху потрібні талант і природне обдарування чи достатньо праці в поті чола?
– Нема безталанних – усі
обдаровані!
Лишень розпізнати, талант твій
у чому?
Усе, що Всевишнім
тобі подаровано,
Примножуй, працюй і навчайсь
без утоми.
Без праці не виростуть крила
орлині.
Не будеш навчатись – єства
пустота,
Бо так вже ведеться одвіку й донині:
Без праці й знання талант
– сирота.
– Чи хотіли б Ви провести старість у ситій благополучній Європі?
– Манить достатком пузата Європа.
Незатишно й бідно в моїй Україні.
Хай грози і бурі – не стану я збоку:
Тут хрест мій і доля, повітря
й родина.
В обіймах з бідою я бідним і босим
Стернею колючою йшов
до вершини.
Коса колискову співала в покосах –
Ну як я сьогодні цю країну покину?
Квітуча, співуча і помислом чиста,
Безмежно багата і обрана Богом.
Нехай серце заплаче, зневірою
гнітить,
Я з Нею навіки – святиться дорога.
– Який літературний жанр, на Вашу думку, якнайкраще відповідає сьогоднішньому суспільно-політичному життю?
– Політика – це сатира і критика.
Це – детектив, гумор
і публіцистика.
Це – повія, спокуса і містика,
Це – соло маестро з народним
оркестром
Під бурхливий партійний заспів.
– Чи не втрачали Ви довіри до близьких Вам людей?
– Довіра до людини – як у неї
вірити?
Судити теж не людське – Боже
ремесло.
Душі спитай: ти можеш
їй довіритись,
Чи справедливістю наповнене твоє
єство?
Як маєш сумнів – тоді нема довір'я.
Звіряй навколо вся і все, і себе
перевір.
Лиш не забудь: у Господа є вища
міра –
Без віри і довір'я не буває друга
й миру.
– Які твори Ви порадили б читати молоді?
– Немає ліків від усіх хвороб,
Немає всеосягаючої книги
на Землі,
Лиш пам'ятай: людини не було б,
Якби ми не читали, а ходили в млі.
Коли людина молода та юна –
В душі романтика з пригодами
буяє.
У віці зрілому, із мудрості
відлунням
Історія, кохання, драми в сітях
пеленають.
Але для всіх є книга книг – Святе
письмо:
Звідти бери зернини істин
від Христа.
Посій із вірою – зів'яне
сатанинське ремесло,
І проросте Любові вічна,
життєдайная краса.
– Кохання у житті буває лише раз? Чи можна ще зуміти покохати?
– Кохання!.. Це тайна за семи
початями,
Таке солодке, миле і просте:
Скупаєшся в цілунках і
не знатимеш,
Що був в раю, де щастя з радістю
цвіте.
Так, можна закохатися, й не раз –
Гарцюють пристрасті і біситься
спокуса.
Та знай: тоді лиш плодоносить сад,
Коли кохання – це праця (!) й сила
духу.
Не легковаж, запам’ятай урок:
В коханні зрада – це до прірви
крок.
А ось бліц-відповіді на окремі запитання:
– Ви вважаєте себе щасливою людиною?
– Попри всі випробування – так!
– Чому, маючи технічну освіту, Ви "перекинулися" в літературу?
– Спроба самореалізації свого єства в інших вимірах буття – це рух до вдосконалення свого "я".
– Чому Ви поїхали в Ізраїль на Святу Землю?
– Вклонитися святим місцям і подякувати Пресвятій Богородиці і Господу нашому Ісусу Христу за спасіння сина (після автокатастрофи).
– Чому збірка поезій названа "Цілющий попіл"?
– З вогню добра і любові завжди лишається попіл, який є цілющим – навіть для ворогів.
– Який фактор впливу на Вашу творчість найголовніший?
– Саме життя з його незбагненними сюжетами.
– Чому Ви хотіли б навчити читачів?
– Життя – це безперервний ланцюг, в якому чергуються ланки: вчитись – працювати, вчитись – працювати і знову – вчитись. Так – до кінця життя.
– Ви хочете дорости до величі світових митців чи просто позбутися звичності та буденності життя?
– Хто не мріє стати генералом? Але головне – в сіре і буденне життя потрібно вносити мажорні нотки. І, нарешті, в хмарах проблем та негараздів знайти промені Сонця та іскринки щастя.
Ось така склалася розмова. Ти відчуваєш, шановний читачу, яка чиста, філософська, заквітчана у мрії, юна студентська душа?
Вслухайся у мелодію студентських душ, і ти переконаєшся, що юнь – це майбутнє України, її птаха щастя.
А Тетяні Селівончик, директору коледжу, та її вірним сподвижникам – шана і подяка за те, що виховний процес спрямований у правильне русло.
Щасти всім!
Анатолій СЕМЕНЮК,
член НСЖУ, член Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського, голова краєзнавчої організації Ковельщини.
Залишити коментар