Надзвичайна ситуація
Сьогодні достеменно не відомо, хто був ініціатором спорудження заводу м’ясо-кісткового борошна (так він тоді називався) на північній столиці Ковеля. Зрештою, потреба у такому підприємстві на той час була: на Волині тодішні колгоспи і радгоспи мали величезну кількість поголів’я худоби. Відповідно, чималенький був і її падіж.
Тому головним завданням колективу заводу було утилізувати туші померлих тварин. Окрім того, тут налагодили виробництво згадуваного вище м’ясо-кісткового борошна, яке широко використовували у тваринницькій та птахівничій галузях. Охоче купували його й власники домашніх підсобних господарств. Підприємство постійно модернізувалося, вдосконалювалися виробничі технології, завдяки чому особливих претензій від мешканців міста не було. Хіба докучали неприємні запахи, які, коли дув вітер з півночі, відчували мешканці міста.
Однак з плином років ситуація змінювалася на гірше, про що з тривогою дедалі частіше говорили депутати рад різних рівнів, сповіщали засоби масової інформації, в тому числі й «Вісті Ковельщини». Била на сполох громадськість, зверталася до обласної і київської влади, але змін на краще не відчувалося. Промінчик надії засяяв у рік, коли кандидатом в народні депутати України, окрім інших, балотувався відомий на Ковельщині підприємець Іван Смітюх. В його передвиборній програмі була тверда обіцянка в разі перемоги на виборах клопотати про виділення необхідної суми коштів і винесення підприємства за межі Ковеля.
На виборах переміг інший кандидат, завод продовжив свою діяльність уже як Ковельська філія ДП «Укрветсанзавод», а проблем не тільки не поменшало, а навіть побільшало. По-перше, кількість мешканців, які побудувалися на території, не дуже віддаленій від підприємства, зросла. Гостро назріла необхідність реконструкції і модернізації технологічного обладнання, але, як часто буває, в державних структур коштів на це не виявилося. Однак виявилося інше: підприємство, не зважаючи на всі невирішені питання, уклало угоди на прийом тут тварин з трьох (!) областей України: ЛьвівськоЇ, Рівненської і Волинської.
Таку кількість «мертвечини» (перепрошую за грубе, але правдиве слово) завод вчасно переробити не встигав, адже його максимальна потужність – 100-150 тонн в місяць. А нагромадилося нині тут 1500-1700 тонн. Якщо врахувати, що локальні очисні споруди знаходяться в несправному стані, на дворі щодень стає тепліше, що така кількість сировини, її хаотичне нагромадження на території підприємства і довкола нього викликала неспокій, гній і обурення ковельчан.
Цими днями місцеві жителі вдалися до блокування під’їзного шляху до ветсанзаводу, поставивши про це до відома органи влади, засоби масової інформації, екологічні служби тощо. Важко передати словами те, що нині можна побачити у цій зоні справжнього екологічного лиха: туші загиблих тварин звалені у непристосованих для цього місцях, огорожа довкола зруйнована, все потопає у калюжах крові (!).
- Це просто жах, - з обуренням говорять люди. – Важко зрозуміти, як до цього могла допустити дирекція заводу, контролюючі і правоохоронні органи. Адже всі ці нечистоти «підуть» у землю, забруднять підземні води. А що буде, коли пригріє Сонце, і туші стануть розкладатися?
У зв’язку з подіями, які розгорнулися довкола ветсанзаводу, 14 березня ц. р. відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якому головував заступник мера міста Андрій Товстига. Для участі в засіданні, окрім членів комісії, були запрошені директор Ковельської філії ДП «Укретсанзавод» Вадим Сухонос, громадські активісти – учасники блокування, депутат міської ради Геннадій Кіндер, державний інспектор державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Михальчук, головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту та екологічної безпеки Оксана Козакевич, інші відповідальні особи.
Розмова вийшла емоційною, чого можна було й сподіватися: людям було не зовсім зрозуміло, як за такої кількості перевіряючих і контролюючих служб екологічного напрямку можна було запустити ситуацію, котру інакше, як катастрофа, не назвеш.
Пояснення, роз’яснення, пропозиції висловили всі бажаючі, але про них за браком місця писати не будемо. Адже найголовніше полягає не в тому, що говорили, а в тому, щоб отримати конкретну відповідь на запитання: що далі? З приводу цього члени комісії одноголосно вирішили рекомендувати дирекції ДП «Украветсанзавод» негайно вжити заходів щодо призупинення приймання відходів тваринного походження до моменту переробки вже завезеної сировини.
Ухвалено підготувати звернення до голови Волинської облдержадміністрації стосовно термінового створення робочої групи з метою виявлення проблемних питань, пов’язаних з діяльністю Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» та дотримання ними вимог природоохоронного законодавства. Передбачено деякі інші заходи, хід виконання яких має бути проаналізовано на наступному засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, котре заплановано на 22 березня ц. р.
На закінчення – кілька принагідних зауваг. Чесно кажучи, дивує, як могло так трапитися, що державне (не приватне!) підприємство «Укрветсанзавод» опинилося у своєрідній «зоні безконтрольностІ» і спричинило справжню екологічну катастрофу в географічному центрі області? Адже один тільки перелік обласних контролюючих служб вражає своєю кількістю – Державна екологічна інспекція у Волинській області, управління Держпродспоживслужби у Волинській області, управління екології та природних ресурсів Волинської області, Головне управління з надзвичайних ситуацій МНС України у Волинській області. А є ж іще й місцеві екологи та природоохоронці, громадські активісти, депутати. Так і хочеться вигукнути: «Агов, де ви?»
Щоправда, як виявилося під час засідання комісії, наші перевіряльники-контролери не завжди спроможні ефективно використовувати надані їм (чи не надані?) повноваження.
Так, виступаючи на згадуваному вище засіданні, Державний інспектор Державної екологічної інспекції у Волинській області Анатолій Приходько повідомив, що спеціально створеною комісією обласного рівня 6 січня 2017 року проведено обстеження земельної ділянки, наданої в постійне користування ДП «Укрветсанзавод» для перевірки фактів щодо порушень вимог природоохоронного законодавства. Під час обстеження було виявлено ряд таких порушень. До повторної перевірки заводу комісію просто-напросто не допустили (!).
На уточнююче запитання головуючого Андрія Товстиги Анатолій Приходько відповів, що на сьогоднішній день повноваження щодо проведення позапланової перевірки у Ковельській філії «ДП «Укрветсанзавод», а також здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання-виробниками під час перевезення ними відходів тваринного походження для утилізації на спеціалізованому підприємстві в інспекції відсутні (!).
Отакої: служба є, а повноважень немає. Очевидно, це можливе тільки у нашій державі, де Закон, як дишло – куди повернеш, туди і вийшло. Обнадіює лишень заява заступника начальника Ковельського відділу поліції ГУ НПУ у Волинській області Дмитра Антонюка, який сказав, що на даний час працівниками поліції розслідується дві кримінальні справи, порушені за фактом забруднення земель та фактом службової недбалості стосовно керівництва заводу. Також в ході кримінального провадження визначено установи, які можуть провести експертизи грунту, повітря та води. На даний час надані документи до суду для отримання дозволу на перевірку підприємства.
Бачите, як: щоб перевірити державне (підкреслюю: державне) підприємство, потрібен дозвіл суду. Щоб забруднити довкілля, закласти екологічну «бомбу» сповільненої дії, ніякого офіційного дозволу ні від кого не потрібно.
То чи варто дивуватися тому, що міська громада вимушена вдатися до радикальних дій протесту, щоб захистити своє право, гарантоване Законом, жити в умовах екологічної безпеки?..
Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: учасники блокади ДП «Укрветсанзавод»; так виглядає завалена тушами мертвих тварин територія підприємства і довколишня місцевість.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар