Сенсації нашого часу
Сенсаціями сьогодні нікого не здивуєш. Який телевізійний канал не увімкнеш, тільки й чуєш і бачиш, як когось убили, згвалтували, заарештували. Пожежі, автомобільні і авіаційні катастрофи, повені і землетруси – це ніби обов'язкова перша "страва" до меню щоденних сніданків і обідів з телевізором.
Однак те, що сталося в позаминулого вівторка, 27 червня, коли інтернет-мережу вразив лиховісний вірус "Petja" (назва ж яка!), мабуть, можна назвати сенсацією №1. Уявіть собі: без зв'язку залишилися "найкрутіші" вітчизняні кампанії, фінансові і банківські установи, аеропорти, торговельні заклади і навіть органи влади та деякі засоби масової інформації.
Сьогодні фахівці називають багато причин надзвичайної, якщо не сказати, катастрофічної ситуації. Одні в цьому, як завжди, вбачають "руку Москви", інші – підступного Заходу або донецько-луганських терористів. Про це судити не нам, дилетантам.
Але хочеться запитати: як так може бути, що надавачі інтернет-послуг не змогли забезпечити безпеку своїх серверів, допустити проникнення в них капосного "Petja"? Де їх антивірусні програми, служби безпеки і т. д. і т. п.? І чи випадково, що така прикра подія сталася якраз напередодні одного з найбільших державних свят – Дня Конституції України?
А ще думаєш, чи "застраховані" від подібних провокацій наші Збройні Сили, атомні електростанції та інші об'єкти стратегічного значення? Чи не станеться так, що в один далеко не прекрасний момент десь вибухне ядерний реактор, не в "той" бік полетить ракета, прорве дамбу на Київському водосховищі?..
Словом, запитань більше, аніж відповідей. Не знаю, чи на них готові відповісти люди, котрі опікуються за національною безпекою й обороною, хоч такий орган – РНБО у нас є, як і його очільники. До цих посад ще б посилене почуття відповідальності за доручену справу, яке нині в умовах війни на Сході має бути особливо гострим,– ціни б тим очільникам не було.
l
Ще одна сенсація останнього часу, яку, власне, й сенсацією важко назвати, – це оприлюднення в Росії результатів так званого громадського опитування, згідно з яким росіянці найпопулярнішою особою всіх часів і народів назвали кривавого диктатора Сталіна. Навіть улюбленець жителів московської імперії Владімір Путін поступився місцем вусатому вурдалаку.
Новину цю важко коментувати, бо неможливо зрозуміти логіку народу, історію котрого глибоко переорали плугом репресій Сталін та його поплічники. Відповідаючи на запитання соціологів, люди неначе забули про примусові колективізацію й індустріалізацію, розстріли й арешти інтелігенції, партійних кадрів, генералітету, ганебний пакт Молотова й Ріббентропа, який призвів до Другої світової війни, жорстоке придушення національно-визвольних рухів в республіках колишнього СРСР.
Висновок один: путінська пропаганда, кисильовсько-соловйовське ТБ-зомбування не минулося безслідно: у декого з північно-східних сусідів "дах поїхав" безповоротно. Це підтвердила й недавня зустріч Путіна з перестарілим і замшілим вождем росіянських комуністів Зюгановим, на якій вони на повному серйозі обговорювали, як краще зустріти 100-річчя "Вєлікой октябрьськой соціалістіческой революції" . Моя порада була б така: на честь жовтневого перевороту 1917 року організуйте переворот у 2017 році і продемонструйте світові, як "гарно" ви вмієте відзначати ювілейні дати кривавого терору.
l
Ну, а ця сенсація – теж московського "розливу". На міжнародному кінофестивалі, який завершився в білокам'яній, глядачі стоячи слухали пісню на слова речниці міністерства закордонних справ Марії Захарової у виконанні популярної естрадної співачки.
Сама пані Захарова, яка з цієї нагоди вимила шампунем голову, котру вона, як правило, не дуже доглядає, одягла зелену сукню з глибоким вирізом, виглядала такою щасливою, ніби її поцілував сам Дональд Трамп, повідомивши попередньо про зняття санкцій.
Марія Захарова – то, звичайно, неперевершений талант "народної" дипломатії. Вона не тільки пише вірші, а ще й вміє танцювати "Калінку", що недавно привселюдно продемонструвала.
Пригадується, танцював на своєму ювілеї й Віктор Янукович. Любив він і співати, особливо "Спят кургани тьомниє". Однак його гіркий досвід підказує, що не завжди танці і пісні допомагають у кар'єрі. Буває й навпаки, що засвідчує суд, який у ці дні триває в Києві, де розглядають справу президента-втікача.
Не опинитися б пані Захаровій зі своїми "начальниками" на лаві підсудних в Гаазі. Життя – штука непередбачувана, тому все може бути.
l
До міжнародних сенсацій я відніс би скандальну відставку президента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) пана Аграмунта, якому депутати виявили недовіру через його надмірну зацікавленість «російським питанням»і відверте загравання з Москвою. Парламентарі порахували його вчинки не зовсім правильними і не надто етичними: все-таки очільник такої поважної інституції має бути політично незаангажованим і морально чистим.
Цікаво, що обов’язки президента ПАРЄ доручили виконувати представнику України пану Логвинському. Щоправда, тимчасово, але все одно приємно – Європа, виявляється, більше довіряє українцям, аніж росіянцям. Завжди б так!
І ще одна новина – тепер уже з американського континенту. Цими днями президент США Дональд Трамп, який постійно дивує і співвітчизників, і світову громадськість «оригінальними» висловами і не менш «оригінальними» практичними діями, виклав у Twitter відеоролик, в якому зобразив себе силачем-боксером, котрий у поєдинку добряче відлупцював журналіста ненависного йому телеканалу CNN. Канал цей, як відомо, постійно критикує главу Білого дому за великі і малі прорахунки у політиці, а особливо – за ймовірні зв’язки з Владіміром Путіним.
Сюжет відеоролика, звичайно, це артистичний розіграш і знятий не сьогодні й не вчора, а декілька років тому. Однак, пану Трампу надокучливі журналюги так остогидли, що він вирішив їм нагадати, хто в американському домі хазяїн.
Однак, який не «крутий» і «хвацький» Трамп, навряд чи йому вдасться приборкати вільні ЗМІ – в країні, де свобода слова утвердилася давно і надовго, подібні «номери» не проходять. Вони хіба що смішать і викликають нову хвилю критики з боку журналістів.
Охрім СВИТКА.
Куряча відданість
У літній день, вмостившись
на травиці,
Жалілась Курочка сестриці:
– Ще є неправильне уявлення
про спів.
Гарненько тьохка Соловейко
в вітті,
Але чому любить я мушу
тільки солов’їв?
Адже отой, що кращий за
усіх на світі,
Що мре від нього серце й
тьмиться голова,
За ким готова я в огонь і в
воду,
По-іншому співа –
Він кукуріка так, як Соловей
не зможе зроду.
l
Не знаю, як оте усе здається
вам,
А я лише до баєчки додам:
«В репертуарі зберігаючи
свободу,
Не забувай пісень свого
народу».
Лавки чи прапор?
Невже погоджували в главку,
Як фарбувати в сквері лавку?
Невже не видно їм згори,
Що з лавок стали прапори?
Про це говорять навіть діти,
Що гріх на прапорах сидіти.
Хто діткам пояснить правдиво,
Чи прапор це, чи – лава-диво?
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
P. S.: при вході в міський парк культури і відпочинку лавки напередодні Дня міста пофарбували в синьо-жовтий колір. На мою думку, це неправильно, бо, як кажуть поляки, «co za bardzo, to nie zdrowo » («що занадто, то не розумно»). Не думаю, що у країнах Європи, куди ми йдемо, роблять подібним чином.
В. Л.
Сенсаціями сьогодні нікого не здивуєш. Який телевізійний канал не увімкнеш, тільки й чуєш і бачиш, як когось убили, згвалтували, заарештували. Пожежі, автомобільні і авіаційні катастрофи, повені і землетруси – це ніби обов'язкова перша "страва" до меню щоденних сніданків і обідів з телевізором.
Однак те, що сталося в позаминулого вівторка, 27 червня, коли інтернет-мережу вразив лиховісний вірус "Petja" (назва ж яка!), мабуть, можна назвати сенсацією №1. Уявіть собі: без зв'язку залишилися "найкрутіші" вітчизняні кампанії, фінансові і банківські установи, аеропорти, торговельні заклади і навіть органи влади та деякі засоби масової інформації.
Сьогодні фахівці називають багато причин надзвичайної, якщо не сказати, катастрофічної ситуації. Одні в цьому, як завжди, вбачають "руку Москви", інші – підступного Заходу або донецько-луганських терористів. Про це судити не нам, дилетантам.
Але хочеться запитати: як так може бути, що надавачі інтернет-послуг не змогли забезпечити безпеку своїх серверів, допустити проникнення в них капосного "Petja"? Де їх антивірусні програми, служби безпеки і т. д. і т. п.? І чи випадково, що така прикра подія сталася якраз напередодні одного з найбільших державних свят – Дня Конституції України?
А ще думаєш, чи "застраховані" від подібних провокацій наші Збройні Сили, атомні електростанції та інші об'єкти стратегічного значення? Чи не станеться так, що в один далеко не прекрасний момент десь вибухне ядерний реактор, не в "той" бік полетить ракета, прорве дамбу на Київському водосховищі?..
Словом, запитань більше, аніж відповідей. Не знаю, чи на них готові відповісти люди, котрі опікуються за національною безпекою й обороною, хоч такий орган – РНБО у нас є, як і його очільники. До цих посад ще б посилене почуття відповідальності за доручену справу, яке нині в умовах війни на Сході має бути особливо гострим,– ціни б тим очільникам не було.
ххх
Ще одна сенсація останнього часу, яку, власне, й сенсацією важко назвати, – це оприлюднення в Росії результатів так званого громадського опитування, згідно з яким росіянці найпопулярнішою особою всіх часів і народів назвали кривавого диктатора Сталіна. Навіть улюбленець жителів московської імперії Владімір Путін поступився місцем вусатому вурдалаку.
Новину цю важко коментувати, бо неможливо зрозуміти логіку народу, історію котрого глибоко переорали плугом репресій Сталін та його поплічники. Відповідаючи на запитання соціологів, люди неначе забули про примусові колективізацію й індустріалізацію, розстріли й арешти інтелігенції, партійних кадрів, генералітету, ганебний пакт Молотова й Ріббентропа, який призвів до Другої світової війни, жорстоке придушення національно-визвольних рухів в республіках колишнього СРСР.
Висновок один: путінська пропаганда, кисильовсько-соловйовське ТБ-зомбування не минулося безслідно: у декого з північно-східних сусідів "дах поїхав" безповоротно. Це підтвердила й недавня зустріч Путіна з перестарілим і замшілим вождем росіянських комуністів Зюгановим, на якій вони на повному серйозі обговорювали, як краще зустріти 100-річчя "Вєлікой октябрьськой соціалістіческой революції" . Моя порада була б така: на честь жовтневого перевороту 1917 року організуйте переворот у 2017 році і продемонструйте світові, як "гарно" ви вмієте відзначати ювілейні дати кривавого терору.
ххх
Ну, а ця сенсація – теж московського "розливу". На міжнародному кінофестивалі, який завершився в білокам'яній, глядачі стоячи слухали пісню на слова речниці міністерства закордонних справ Марії Захарової у виконанні популярної естрадної співачки.
Сама пані Захарова, яка з цієї нагоди вимила шампунем голову, котру вона, як правило, не дуже доглядає, одягла зелену сукню з глибоким вирізом, виглядала такою щасливою, ніби її поцілував сам Дональд Трамп, повідомивши попередньо про зняття санкцій.
Марія Захарова – то, звичайно, неперевершений талант "народної" дипломатії. Вона не тільки пише вірші, а ще й вміє танцювати "Калінку", що недавно привселюдно продемонструвала.
Пригадується, танцював на своєму ювілеї й Віктор Янукович. Любив він і співати, особливо "Спят кургани тьомниє". Однак його гіркий досвід підказує, що не завжди танці і пісні допомагають у кар'єрі. Буває й навпаки, що засвідчує суд, який у ці дні триває в Києві, де розглядають справу президента-втікача.
Не опинитися б пані Захаровій зі своїми "начальниками" на лаві підсудних в Гаазі. Життя – штука непередбачувана, тому все може бути.
ххх
До міжнародних сенсацій я відніс би скандальну відставку президента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) пана Аграмунта, якому депутати виявили недовіру через його надмірну зацікавленість «російським питанням»і відверте загравання з Москвою. Парламентарі порахували його вчинки не зовсім правильними і не надто етичними: все-таки очільник такої поважної інституції має бути політично незаангажованим і морально чистим.
Цікаво, що обов’язки президента ПАРЄ доручили виконувати представнику України пану Логвинському. Щоправда, тимчасово, але все одно приємно – Європа, виявляється, більше довіряє українцям, аніж росіянцям. Завжди б так!
І ще одна новина – тепер уже з американського континенту. Цими днями президент США Дональд Трамп, який постійно дивує і співвітчизників, і світову громадськість «оригінальними» висловами і не менш «оригінальними» практичними діями, виклав у Twitter відеоролик, в якому зобразив себе силачем-боксером, котрий у поєдинку добряче відлупцював журналіста ненависного йому телеканалу CNN. Канал цей, як відомо, постійно критикує главу Білого дому за великі і малі прорахунки у політиці, а особливо – за ймовірні зв’язки з Владіміром Путіним.
Сюжет відеоролика, звичайно, це артистичний розіграш і знятий не сьогодні й не вчора, а декілька років тому. Однак, пану Трампу надокучливі журналюги так остогидли, що він вирішив їм нагадати, хто в американському домі хазяїн.
Однак, який не «крутий» і «хвацький» Трамп, навряд чи йому вдасться приборкати вільні ЗМІ – в країні, де свобода слова утвердилася давно і надовго, подібні «номери» не проходять. Вони хіба що смішать і викликають нову хвилю критики з боку журналістів.
Охрім СВИТКА.
Куряча відданість
У літній день, вмостившись
на травиці,
Жалілась Курочка сестриці:
– Ще є неправильне уявлення про спів.
Гарненько тьохка Соловейко в вітті,
Але чому любить я мушу тільки солов’їв?
Адже отой, що кращий за усіх на світі,
Що мре від нього серце й тьмиться голова,
За ким готова я в огонь і в воду,
По-іншому співа –
Він кукуріка так, як Соловей не зможе зроду.
ххх
Не знаю, як оте усе здається вам,
А я лише до баєчки додам:
«В репертуарі зберігаючи свободу,
Не забувай пісень свого народу».
Лавки чи прапор?
Невже погоджували в главку,
Як фарбувати в сквері лавку?
Невже не видно їм згори,
Що з лавок стали прапори?
Про це говорять навіть діти,
Що гріх на прапорах сидіти.
Хто діткам пояснить правдиво,
Чи прапор це, чи – лава-диво?
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
P. S.: при вході в міський парк культури і відпочинку лавки напередодні Дня міста пофарбували в синьо-жовтий колір. На мою думку, це неправильно, бо, як кажуть поляки, «co za bardzo, to nie zdrowo » («що занадто, то не розумно»). Не думаю, що у країнах Європи, куди ми йдемо, роблять подібним чином.
В. Л.
Залишити коментар