Повідомлення в номер / Подарунки, які зберігають у музеї косачівську ауру

Небагато на Ковельщині є таких осередків науки, культури, просвітництва, як музеї. Один із них – літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному, якому 10 липня виповнилося 68 років від дня його заснування. Головними його цінностями є меморіальні будинки, родинні речі, якими з року в рік поповнюється експозиція. 

Важливим джерелом надходжень є українська діаспора у США, Канаді, нащадки родини, котрі мешкають за кордоном, і щирі українці, зацікавлені у поверненні  духовних скарбів в Україну – речей, котрі зберігають косачівську ауру. Ці українці – доктор філологічних наук, академік НАН України Микола Жулинський, лесезнавець, волинянка, Тамара Скрипка. У 90-х роках ХХ сторіччя вони були вхожими в Америці у дім Ольги Сергіїв – дочки Ізидори Косач, сестри Лесі Українки. 

У 1990 - 1991 роках до музею було передано близько 80 експонатів – світлин, документів, речей, серед яких, наприклад, ніж для розрізання паперу (належав Лесі Українці), рамочка з бісеру, розшита Оленою Пчілкою, узори Ольги Косач-Кривинюк, передані з Канади родиною сестри Лесі Українки, тощо. Всі вони  зберігаються і експонуються в музеї. 

Новий "транш" відбувся нещодавно, напередодні Дня народження музею. Тамара Скрипка передала на зберігання скатертину на стіл, яка належала Ізидорі Косач, вишитий хрестиком футляр для книги чи записника, папку для книг "Віночок" з серії "Твори рідних письменників" ("видано року Божого 1917 у Полтаві") із списком книжечок, які мали бути уміщені в папці, серед яких фігурує відомий на Волині і у Ковелі  лікар, письменник, громадський діяч Модест Левицький. 

Оригінал фотографії  "Модест Левицький серед знайомих" також переданий до музею, і є його цінним здобутком, адже ця людина була близькою родині Косачів. Про історію Волині, побут людей розповідають фотолистівка "Виселені Поліщуки на Волині", світлина молодого чоловіка у свиті з березовими віниками під рукою (очевидно, основним джерелом доходів), фотолистівка торгу худобою на ринку на Поліссі (1935 рік, коли ще у Колодяжному господарював Микола Косач), кілька фотолистівок Києва та інше.

Це ще й ще раз доводить, як діаспора дорожить пам'яттю про Україну, везучи з собою, зберігаючи на чужині крупинки нашої історії. Передані матеріали опрацьовуються і займуть належне місце у колекціях та експозиції музею. 

Тамара Скрипка – автор багатьох видань про життя та творчість Лесі Українки, її рідних. Кілька днів тому вийшов друком перший том двотомного видання "Спогадів про Лесю Українку", де вона є автором проекту та відповідальним редактором. В анотації розкривається значимість нового видання: "Це свого роду зведення фамільного архіву, яке не лише подає живий образ письменниці, а й розповідає історію великого і славного роду Драгоманових-Косачів у його традиціях, духовних цінностях, що передавалися з покоління в покоління. Родинний компендіум матеріалів, суджень і вражень показує особистість поетеси – цілісну, привабливу, представлену в живому історичному контексті громадсько-політичного, культурного життя України, побачену і змальовану в найрізноманітніших ситуаціях і під різними кутами зору – крізь призму сприйняття її рідними і близькими.

Серед тих, чиї голоси "звучать" у книзі, – мати Лесі Українки Ольга Косач (Олена Пчілка), рідні сестри Ольга Косач-Кривинюк, Ізидора Косач-Борисова, Оксана Косач-Шимановська, чоловік Климент Квітка, брат і сестри у других – Світозар Драгоманов, Лідія Драгоманова-Шишманова, Аріадна Труш, Оксана Драгоманова, братова Наталія Косач, племінниця Євгенія Косач-Мільська, дочка сестри у третіх Олена Садовська, вихованка названих батьків К. Квітки Марія Собіневська-Бешкурова". Презентація книги відбудеться у серпні, у наступний приїзд автора проекту з Америки в Україну.

Любов Мержвинська, науковий співробітник.

Небагато на Ковельщині є таких осередків науки, культури, просвітництва, як музеї. Один із них – літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному, якому 10 липня виповнилося 68 років від дня його заснування. Головними його цінностями є меморіальні будинки, родинні речі, якими з року в рік поповнюється експозиція. 

Важливим джерелом надходжень є українська діаспора у США, Канаді, нащадки родини, котрі мешкають за кордоном, і щирі українці, зацікавлені у поверненні  духовних скарбів в Україну – речей, котрі зберігають косачівську ауру. Ці українці – доктор філологічних наук, академік НАН України Микола Жулинський, лесезнавець, волинянка, Тамара Скрипка. У 90-х роках ХХ сторіччя вони були вхожими в Америці у дім Ольги Сергіїв – дочки Ізидори Косач, сестри Лесі Українки. 

У 1990 - 1991 роках до музею було передано близько 80 експонатів – світлин, документів, речей, серед яких, наприклад, ніж для розрізання паперу (належав Лесі Українці), рамочка з бісеру, розшита Оленою Пчілкою, узори Ольги Косач-Кривинюк, передані з Канади родиною сестри Лесі Українки, тощо. Всі вони  зберігаються і експонуються в музеї. 

Новий "транш" відбувся нещодавно, напередодні Дня народження музею. Тамара Скрипка передала на зберігання скатертину на стіл, яка належала Ізидорі Косач, вишитий хрестиком футляр для книги чи записника, папку для книг "Віночок" з серії "Твори рідних письменників" ("видано року Божого 1917 у Полтаві") із списком книжечок, які мали бути уміщені в папці, серед яких фігурує відомий на Волині і у Ковелі  лікар, письменник, громадський діяч Модест Левицький. 

Оригінал фотографії  "Модест Левицький серед знайомих" також переданий до музею, і є його цінним здобутком, адже ця людина була близькою родині Косачів. Про історію Волині, побут людей розповідають фотолистівка "Виселені Поліщуки на Волині", світлина молодого чоловіка у свиті з березовими віниками під рукою (очевидно, основним джерелом доходів), фотолистівка торгу худобою на ринку на Поліссі (1935 рік, коли ще у Колодяжному господарював Микола Косач), кілька фотолистівок Києва та інше.

Це ще й ще раз доводить, як діаспора дорожить пам'яттю про Україну, везучи з собою, зберігаючи на чужині крупинки нашої історії. Передані матеріали опрацьовуються і займуть належне місце у колекціях та експозиції музею. 

Тамара Скрипка – автор багатьох видань про життя та творчість Лесі Українки, її рідних. Кілька днів тому вийшов друком перший том двотомного видання "Спогадів про Лесю Українку", де вона є автором проекту та відповідальним редактором. В анотації розкривається значимість нового видання: "Це свого роду зведення фамільного архіву, яке не лише подає живий образ письменниці, а й розповідає історію великого і славного роду Драгоманових-Косачів у його традиціях, духовних цінностях, що передавалися з покоління в покоління. Родинний компендіум матеріалів, суджень і вражень показує особистість поетеси – цілісну, привабливу, представлену в живому історичному контексті громадсько-політичного, культурного життя України, побачену і змальовану в найрізноманітніших ситуаціях і під різними кутами зору – крізь призму сприйняття її рідними і близькими.

Серед тих, чиї голоси "звучать" у книзі, – мати Лесі Українки Ольга Косач (Олена Пчілка), рідні сестри Ольга Косач-Кривинюк, Ізидора Косач-Борисова, Оксана Косач-Шимановська, чоловік Климент Квітка, брат і сестри у других – Світозар Драгоманов, Лідія Драгоманова-Шишманова, Аріадна Труш, Оксана Драгоманова, братова Наталія Косач, племінниця Євгенія Косач-Мільська, дочка сестри у третіх Олена Садовська, вихованка названих батьків К. Квітки Марія Собіневська-Бешкурова". Презентація книги відбудеться у серпні, у наступний приїзд автора проекту з Америки в Україну.