Повідомлення в номер / Ніхто не забутий, ніщо не забуте

Останнім часом неодноразово  обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях  тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та  облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада. 

Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. 

Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього  вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини. 

Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).

Олег Олексійович  з редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, головою міськрайорганізації Національної спілки краєзнавців України  Анатолієм Семенюком виїхали на це місце. 

Як розповіла Сіма Шихман, частина цих плит знаходились біля меморіалу у Бахові. За рішенням общини планували їх захоронити і відповідно поставити пам'ятний знак. Але мацеви зникли, і довгий час ніхто не знав, куди.

Жінка каже: "На Володимирській, біля могили, яка залишилась, доцільно поставити невелику стелу з інформацією про те, що тут знаходилось єврейське кладовище. Це моя думка і думка нашої общини. Ми проти спорудження меморіалу з надмогильних плит, як пропонує Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму".

Сіма Шихман  зазначила: "Я рада, що знайшла  порозуміння з міським головою, що він особисто поїхав і переконався у правдивості моїх слів щодо місця знаходження плит. Коли я прочитала статтю в інтернеті, побачила фільм, де порушувалась ця тема, то відразу написала  листи тим людям і попросила,   щоб вони не вмішували в це міського голову.  Це дуже делікатне питання, яке стосується  ковельської єврейської общини, яка неодміно його вирішить правильно".

Вона переконана, що тепер уже немає людей, які б чітко знали, де саме були межі цвинтаря.  "Ніхто сьогодні достовірно не може сказати, де були розстріли під час війни. За спогадами  рідних, це було ближче до вулиці 1 Травня. У Ковелі в той період важко було знайти вулицю, перехрестя, де б не знищували людей. Адже  було кілька гето. І часто  розстріли проходили просто у місті або неподалік".

Також жінка передала Олегу Кіндеру  копію листа від головного рабина Житомира та Західної України Вільгельма Шломо голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику. У ньому йдеться: " Громада Прогресивного іудаїзму, яка здійснює свої релігійні потреби на території України і Волині зокрема (від неї і надходили звернення до міської влади) не має жодного відношення до традицій іудаїзму, що історично сповідувався єврейськими громадами Волині. Це нова самостійна релігійна течія, яка не визнається канонічною течією, а тому не може претендувати на культові споруди громад ортодоксального іудаїзму та відповідно освячену історичну релігійну пам'ять".

Олег Олексійович  розповів, що дійсно в  2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам'ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища з надмогильних плит. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам'ять своїх предків — законне. Але разом з тим, у Ковелі хотіли знати, яким вони бачать цей знак. Але конкретних пропозицій, ескізів так і не надійшло.

Міський голова нагадав, що тоді  внесли свою ідею. Між коледжем ЛНТУ та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Там пропонувалось встановити пам'ятник. 

Олег Олексійович сказав, що йому дуже приємно, що думка місцевої влади і   Ковельської єврейської общини в Ізраїлі є однаковою.

У Ковелі занепокоєні ситуацією, що склалася навколо цього питання, яка призводить до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він наголосив, що  влада міста з повагою ставиться до історичної пам'яті та цінностей.  

Усі присутні на знак шани про тих, хто спочивав на єврейському кладовищі, запалили свічку і вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

НА ЗНІМКАХ: під час перебування Сіми Шихман та осіб, які її супроводжували, на території колишнього КБМ-1.

Фото 

з архіву відділу.

Останнім часом неодноразово  обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях  тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та  облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада. 

Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. 

Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього  вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини. 

Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).

Олег Олексійович  з редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, головою міськрайорганізації Національної спілки краєзнавців України  Анатолієм Семенюком виїхали на це місце. 

Як розповіла Сіма Шихман, частина цих плит знаходились біля меморіалу у Бахові. За рішенням общини планували їх захоронити і відповідно поставити пам'ятний знак. Але мацеви зникли, і довгий час ніхто не знав, куди.

Жінка каже: "На Володимирській, біля могили, яка залишилась, доцільно поставити невелику стелу з інформацією про те, що тут знаходилось єврейське кладовище. Це моя думка і думка нашої общини. Ми проти спорудження меморіалу з надмогильних плит, як пропонує Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму".

Сіма Шихман  зазначила: "Я рада, що знайшла  порозуміння з міським головою, що він особисто поїхав і переконався у правдивості моїх слів щодо місця знаходження плит. Коли я прочитала статтю в інтернеті, побачила фільм, де порушувалась ця тема, то відразу написала  листи тим людям і попросила,   щоб вони не вмішували в це міського голову.  Це дуже делікатне питання, яке стосується  ковельської єврейської общини, яка неодміно його вирішить правильно".

Вона переконана, що тепер уже немає людей, які б чітко знали, де саме були межі цвинтаря.  "Ніхто сьогодні достовірно не може сказати, де були розстріли під час війни. За спогадами  рідних, це було ближче до вулиці 1 Травня. У Ковелі в той період важко було знайти вулицю, перехрестя, де б не знищували людей. Адже  було кілька гето. І часто  розстріли проходили просто у місті або неподалік".

Також жінка передала Олегу Кіндеру  копію листа від головного рабина Житомира та Західної України Вільгельма Шломо голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику. У ньому йдеться: " Громада Прогресивного іудаїзму, яка здійснює свої релігійні потреби на території України і Волині зокрема (від неї і надходили звернення до міської влади) не має жодного відношення до традицій іудаїзму, що історично сповідувався єврейськими громадами Волині. Це нова самостійна релігійна течія, яка не визнається канонічною течією, а тому не може претендувати на культові споруди громад ортодоксального іудаїзму та відповідно освячену історичну релігійну пам'ять".

Олег Олексійович  розповів, що дійсно в  2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам'ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища з надмогильних плит. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам'ять своїх предків — законне. Але разом з тим, у Ковелі хотіли знати, яким вони бачать цей знак. Але конкретних пропозицій, ескізів так і не надійшло.

Міський голова нагадав, що тоді  внесли свою ідею. Між коледжем ЛНТУ та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Там пропонувалось встановити пам'ятник. 

Олег Олексійович сказав, що йому дуже приємно, що думка місцевої влади і   Ковельської єврейської общини в Ізраїлі є однаковою.

У Ковелі занепокоєні ситуацією, що склалася навколо цього питання, яка призводить до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він наголосив, що  влада міста з повагою ставиться до історичної пам'яті та цінностей.  

Усі присутні на знак шани про тих, хто спочивав на єврейському кладовищі, запалили свічку і вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

НА ЗНІМКАХ: під час перебування Сіми Шихман та осіб, які її супроводжували, на території колишнього КБМ-1.

Фото  з архіву відділу.