Ніхто не забутий, ніщо не забуте
Останнім часом неодноразово обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада.
Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму.
Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини.
Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).
Олег Олексійович з редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, головою міськрайорганізації Національної спілки краєзнавців України Анатолієм Семенюком виїхали на це місце.
Як розповіла Сіма Шихман, частина цих плит знаходились біля меморіалу у Бахові. За рішенням общини планували їх захоронити і відповідно поставити пам'ятний знак. Але мацеви зникли, і довгий час ніхто не знав, куди.
Жінка каже: "На Володимирській, біля могили, яка залишилась, доцільно поставити невелику стелу з інформацією про те, що тут знаходилось єврейське кладовище. Це моя думка і думка нашої общини. Ми проти спорудження меморіалу з надмогильних плит, як пропонує Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму".
Сіма Шихман зазначила: "Я рада, що знайшла порозуміння з міським головою, що він особисто поїхав і переконався у правдивості моїх слів щодо місця знаходження плит. Коли я прочитала статтю в інтернеті, побачила фільм, де порушувалась ця тема, то відразу написала листи тим людям і попросила, щоб вони не вмішували в це міського голову. Це дуже делікатне питання, яке стосується ковельської єврейської общини, яка неодміно його вирішить правильно".
Вона переконана, що тепер уже немає людей, які б чітко знали, де саме були межі цвинтаря. "Ніхто сьогодні достовірно не може сказати, де були розстріли під час війни. За спогадами рідних, це було ближче до вулиці 1 Травня. У Ковелі в той період важко було знайти вулицю, перехрестя, де б не знищували людей. Адже було кілька гето. І часто розстріли проходили просто у місті або неподалік".
Також жінка передала Олегу Кіндеру копію листа від головного рабина Житомира та Західної України Вільгельма Шломо голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику. У ньому йдеться: " Громада Прогресивного іудаїзму, яка здійснює свої релігійні потреби на території України і Волині зокрема (від неї і надходили звернення до міської влади) не має жодного відношення до традицій іудаїзму, що історично сповідувався єврейськими громадами Волині. Це нова самостійна релігійна течія, яка не визнається канонічною течією, а тому не може претендувати на культові споруди громад ортодоксального іудаїзму та відповідно освячену історичну релігійну пам'ять".
Олег Олексійович розповів, що дійсно в 2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам'ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища з надмогильних плит. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам'ять своїх предків — законне. Але разом з тим, у Ковелі хотіли знати, яким вони бачать цей знак. Але конкретних пропозицій, ескізів так і не надійшло.
Міський голова нагадав, що тоді внесли свою ідею. Між коледжем ЛНТУ та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Там пропонувалось встановити пам'ятник.
Олег Олексійович сказав, що йому дуже приємно, що думка місцевої влади і Ковельської єврейської общини в Ізраїлі є однаковою.
У Ковелі занепокоєні ситуацією, що склалася навколо цього питання, яка призводить до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він наголосив, що влада міста з повагою ставиться до історичної пам'яті та цінностей.
Усі присутні на знак шани про тих, хто спочивав на єврейському кладовищі, запалили свічку і вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування Сіми Шихман та осіб, які її супроводжували, на території колишнього КБМ-1.
Фото
з архіву відділу.
Останнім часом неодноразово обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада.
Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму.
Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини.
Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).
Олег Олексійович з редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, головою міськрайорганізації Національної спілки краєзнавців України Анатолієм Семенюком виїхали на це місце.
Як розповіла Сіма Шихман, частина цих плит знаходились біля меморіалу у Бахові. За рішенням общини планували їх захоронити і відповідно поставити пам'ятний знак. Але мацеви зникли, і довгий час ніхто не знав, куди.
Жінка каже: "На Володимирській, біля могили, яка залишилась, доцільно поставити невелику стелу з інформацією про те, що тут знаходилось єврейське кладовище. Це моя думка і думка нашої общини. Ми проти спорудження меморіалу з надмогильних плит, як пропонує Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму".
Сіма Шихман зазначила: "Я рада, що знайшла порозуміння з міським головою, що він особисто поїхав і переконався у правдивості моїх слів щодо місця знаходження плит. Коли я прочитала статтю в інтернеті, побачила фільм, де порушувалась ця тема, то відразу написала листи тим людям і попросила, щоб вони не вмішували в це міського голову. Це дуже делікатне питання, яке стосується ковельської єврейської общини, яка неодміно його вирішить правильно".
Вона переконана, що тепер уже немає людей, які б чітко знали, де саме були межі цвинтаря. "Ніхто сьогодні достовірно не може сказати, де були розстріли під час війни. За спогадами рідних, це було ближче до вулиці 1 Травня. У Ковелі в той період важко було знайти вулицю, перехрестя, де б не знищували людей. Адже було кілька гето. І часто розстріли проходили просто у місті або неподалік".
Також жінка передала Олегу Кіндеру копію листа від головного рабина Житомира та Західної України Вільгельма Шломо голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику. У ньому йдеться: " Громада Прогресивного іудаїзму, яка здійснює свої релігійні потреби на території України і Волині зокрема (від неї і надходили звернення до міської влади) не має жодного відношення до традицій іудаїзму, що історично сповідувався єврейськими громадами Волині. Це нова самостійна релігійна течія, яка не визнається канонічною течією, а тому не може претендувати на культові споруди громад ортодоксального іудаїзму та відповідно освячену історичну релігійну пам'ять".
Олег Олексійович розповів, що дійсно в 2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам'ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища з надмогильних плит. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам'ять своїх предків — законне. Але разом з тим, у Ковелі хотіли знати, яким вони бачать цей знак. Але конкретних пропозицій, ескізів так і не надійшло.
Міський голова нагадав, що тоді внесли свою ідею. Між коледжем ЛНТУ та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Там пропонувалось встановити пам'ятник.
Олег Олексійович сказав, що йому дуже приємно, що думка місцевої влади і Ковельської єврейської общини в Ізраїлі є однаковою.
У Ковелі занепокоєні ситуацією, що склалася навколо цього питання, яка призводить до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він наголосив, що влада міста з повагою ставиться до історичної пам'яті та цінностей.
Усі присутні на знак шани про тих, хто спочивав на єврейському кладовищі, запалили свічку і вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування Сіми Шихман та осіб, які її супроводжували, на території колишнього КБМ-1.
Фото з архіву відділу.
Залишити коментар