Повідомлення в номер / Лікує гриб “Веселка”

Полісся завжди славилося грибами. Про їх властивості знають не лише дорослі, а й малі діти. Використання дарів лісу у великій мірі сприяло здоров’ю людей. Уникати тяжких недуг й вживання лікарських грибів, про які сьогодні майже забуто.

Так, тоді не було Чорнобильської катастрофи, мало використовували хімію. Жили у ті часи бідно, переважно збирали ягоди, гриби, ходили в ліс, який годував і лікував. Застосовували й дикі трави. Але гриби в хаті ніколи не переводилися. Не лише, як їжа, а й від усіх хвороб. І ніколи ніхто не знав, що то за хвороба – рак.

Розмовляю з однією жінкою, яка прожила у поліському селі до глибокої старості.

– Перші ліки, які я запам’ятала з дитинства, були сирі лисички. Ці гриби ніколи не бувають червивими, бо містять, як кажуть, якісь особливі речовини. От і в народі вживали їх як протиглисний засіб.

Згадує жінка: влітку, коли була ще мала, бабуся давала їй вранці й увечері по два невеличкі грибочки, які були гіркуваті на смак. А на зиму заготовляли ліки із сушених лисичок.

Сушили їх зверху на теплій печі, щоб температура не було вищою тридцяти градусів. Потім гриби товкли, і їх треба було пити по чверті чайної ложки двічі на день. А дехто просто посипав страви.

– Завдяки лисичкам, — пригадує бабуся, — жоден  паразит в організмі людини не втримувався. Були випадки, коли так  позбавлялися від лямблій в печінці, інших паразитів.

Бабуся радить вживати сушені лисички, щоб, мовляв, було спокійно на серці. Хоча зізнається, що в її раціоні сирі гриби були змалку. Брала до лісу шматок хліба, сіль, замість м’яса чи сала йшли в хід молоденькі сирі сироїжки. Звичайно, зараз ніхто не наважиться вживати  такі гриби. В той час їх  не  лише їли, а вживали навіть, як ліки. Жінка стверджувала, що страви з грибів – найкраща профілактика раку.

Давайте згадаємо про гриба «веселку», який росте в наших лісах  і використовується в народній медицині. Він не належить до їстівних, але й не отруйний. Готують з нього ліки від багатьох недуг.

Мені вдалося познайомитися із сім’єю з віддаленого села, яка відкрила таїнство приготування  лікарського засобу з цього гриба як знак Божої милості.  Якось одній жінці приснився сон, з вуст якої й довідалася про чудо-гриб, що став першими ліками у їхній сім’ї, порятунком від хвороб, які  все більше дають про себе знати.

Я, звичайно, здивувався, коли побачив гриба, якого раніше оминав у лісі, вважаючи його отруйним.

– Оце і є  «веселка», – зрадів я, коли мені показали гриб.  Сприйняв це, як зустріч з чимось рідним і близьким, бо гриб був поселенцем лісу, який я добре знав.

Банка з настоянкою, яку побачив, теж здивувала не менше. Адже в ній була таємниця, якою відвертають недуги. «Яйця» гриба – найцінніші. Хто не знає, що це таке, той їх і не помітить. Хіба, коли оболонка яйця лопає і з нього буквально «вистрілює» гриб. Тоді вашу увагу обов’язково приверне специфічний запах.

Сам гриб схожий на фалос, через  що його й називають «соромітником».

У поліських хатах стояли бутлі, наповнені цим грибом. На ньому настоювали горілку, але не міцну – від 20 до 40 градусів. Це були найкращі ліки від шлунково-кишкових розладів. Настоянку використовували і для компресів при артритах, інших захворюваннях суглобів, прикладали, коли десь з’явиться, не дай Боже,  пухлина, допікала рожа чи трофічна виразка.

Хто не міг вживати настоянку на горілці, той пив з водою суху потовчену веселку. Гриб, як відомо, має протиракову дію.

Цей гриб був надзвичайно популярним у європейських знахарів ХІХ століття. Ним лікували  незагоювані рани, шлунково-кишковий тракт, запалення нирок і печінки.

Саме цей гриб доставляли в Англію, де з нього готували настоянки й лікували подагру в монахів. Відомий письменник Оноре де Бальзак вилікував такою настоянкою виразку, а російський поет Олександр Пушкін завдяки «веселці» позбувся тромбофлебіту. Та найважливіше, що цим грибом європейські знахарі успішно лікували рак на різних стадіях.

Мазь із гриба «веселка» застосовується для  розсмоктування доброякісних та злоякісних пухлин. Зокрема, кісти яєчників, раку легень, матки, фіброми. Для повного одужання треба до літри мазі. Її варто втирати в шкіру, а у випадках кісти та фіброми – у нижню частину живота.

Народні цілителі рекомендують використовувати також горілчану настоянку гриба. Для цього беруть із соком (слизом) очищають від землі, наповнюють ними половину скляної банки. Банку закривають щільно і закопують у землю на 30–40 діб, заливши доверху 40-градусною горілкою.

Потім рідину зливають і зберігають у пляшках коричневого кольору в темному місці. А ту масу, що залишилася, використовують свіжою для зовнішніх і внутрішніх потреб.

Настоянку вживають по 1 столовій ложці за 20 хвилин до приймання страви раз на день. 

Вживати місяць, потім зробити перерву на два тижні і знову повторити. І так до цілковитого одужання. Тільки перерву з кожним циклом збільшувати на тиждень.

Степан СКОКЛЮК.

Полісся завжди славилося грибами. Про їх властивості знають не лише дорослі, а й малі діти. Використання дарів лісу у великій мірі сприяло здоров’ю людей. Уникати тяжких недуг й вживання лікарських грибів, про які сьогодні майже забуто.

Так, тоді не було Чорнобильської катастрофи, мало використовували хімію. Жили у ті часи бідно, переважно збирали ягоди, гриби, ходили в ліс, який годував і лікував. Застосовували й дикі трави. Але гриби в хаті ніколи не переводилися. Не лише, як їжа, а й від усіх хвороб. І ніколи ніхто не знав, що то за хвороба – рак.

Розмовляю з однією жінкою, яка прожила у поліському селі до глибокої старості.

– Перші ліки, які я запам’ятала з дитинства, були сирі лисички. Ці гриби ніколи не бувають червивими, бо містять, як кажуть, якісь особливі речовини. От і в народі вживали їх як протиглисний засіб.

Згадує жінка: влітку, коли була ще мала, бабуся давала їй вранці й увечері по два невеличкі грибочки, які були гіркуваті на смак. А на зиму заготовляли ліки із сушених лисичок.

Сушили їх зверху на теплій печі, щоб температура не було вищою тридцяти градусів. Потім гриби товкли, і їх треба було пити по чверті чайної ложки двічі на день. А дехто просто посипав страви.

– Завдяки лисичкам, — пригадує бабуся, — жоден  паразит в організмі людини не втримувався. Були випадки, коли так  позбавлялися від лямблій в печінці, інших паразитів.

Бабуся радить вживати сушені лисички, щоб, мовляв, було спокійно на серці. Хоча зізнається, що в її раціоні сирі гриби були змалку. Брала до лісу шматок хліба, сіль, замість м’яса чи сала йшли в хід молоденькі сирі сироїжки. Звичайно, зараз ніхто не наважиться вживати  такі гриби. В той час їх  не  лише їли, а вживали навіть, як ліки. Жінка стверджувала, що страви з грибів – найкраща профілактика раку.

Давайте згадаємо про гриба «веселку», який росте в наших лісах  і використовується в народній медицині. Він не належить до їстівних, але й не отруйний. Готують з нього ліки від багатьох недуг.

Мені вдалося познайомитися із сім’єю з віддаленого села, яка відкрила таїнство приготування  лікарського засобу з цього гриба як знак Божої милості.  Якось одній жінці приснився сон, з вуст якої й довідалася про чудо-гриб, що став першими ліками у їхній сім’ї, порятунком від хвороб, які  все більше дають про себе знати.

Я, звичайно, здивувався, коли побачив гриба, якого раніше оминав у лісі, вважаючи його отруйним.

– Оце і є  «веселка», – зрадів я, коли мені показали гриб.  Сприйняв це, як зустріч з чимось рідним і близьким, бо гриб був поселенцем лісу, який я добре знав.

Банка з настоянкою, яку побачив, теж здивувала не менше. Адже в ній була таємниця, якою відвертають недуги. «Яйця» гриба – найцінніші. Хто не знає, що це таке, той їх і не помітить. Хіба, коли оболонка яйця лопає і з нього буквально «вистрілює» гриб. Тоді вашу увагу обов’язково приверне специфічний запах.

Сам гриб схожий на фалос, через  що його й називають «соромітником».

У поліських хатах стояли бутлі, наповнені цим грибом. На ньому настоювали горілку, але не міцну – від 20 до 40 градусів. Це були найкращі ліки від шлунково-кишкових розладів. Настоянку використовували і для компресів при артритах, інших захворюваннях суглобів, прикладали, коли десь з’явиться, не дай Боже,  пухлина, допікала рожа чи трофічна виразка.

Хто не міг вживати настоянку на горілці, той пив з водою суху потовчену веселку. Гриб, як відомо, має протиракову дію.

Цей гриб був надзвичайно популярним у європейських знахарів ХІХ століття. Ним лікували  незагоювані рани, шлунково-кишковий тракт, запалення нирок і печінки.

Саме цей гриб доставляли в Англію, де з нього готували настоянки й лікували подагру в монахів. Відомий письменник Оноре де Бальзак вилікував такою настоянкою виразку, а російський поет Олександр Пушкін завдяки «веселці» позбувся тромбофлебіту. Та найважливіше, що цим грибом європейські знахарі успішно лікували рак на різних стадіях.

Мазь із гриба «веселка» застосовується для  розсмоктування доброякісних та злоякісних пухлин. Зокрема, кісти яєчників, раку легень, матки, фіброми. Для повного одужання треба до літри мазі. Її варто втирати в шкіру, а у випадках кісти та фіброми – у нижню частину живота.

Народні цілителі рекомендують використовувати також горілчану настоянку гриба. Для цього беруть із соком (слизом) очищають від землі, наповнюють ними половину скляної банки. Банку закривають щільно і закопують у землю на 30–40 діб, заливши доверху 40-градусною горілкою.

Потім рідину зливають і зберігають у пляшках коричневого кольору в темному місці. А ту масу, що залишилася, використовують свіжою для зовнішніх і внутрішніх потреб.

Настоянку вживають по 1 столовій ложці за 20 хвилин до приймання страви раз на день. 

Вживати місяць, потім зробити перерву на два тижні і знову повторити. І так до цілковитого одужання. Тільки перерву з кожним циклом збільшувати на тиждень.