Чи все можуть журналісти?Для багатьох із нас редакція газети – остання інстанція, куди ми звертаємося в пошуках справедливості. І хоч нині газети, які іноді називають "четвертою владою", не такі впливові, як колись, дехто вважає, що журналісти все можуть, якщо захочуть.
Тому не варто дивуватися, що кожного робочого дня до редакції "Вістей Ковельщини" телефонують, заходять, пишуть листи. Ось і нещодавно завітав з Волі-Ковельської ветеран війни і праці Микола Никифорович Гладищук. В руках він тримав смужку паперу, на якому великими літерами було надруковано нагадування про те, що до 20.08.2017 року йому необхідно сплатити земельний податок в сумі майже 400 гривень.
– Я – людина законопослушна, – сказав при зустрічі Микола Никифорович, – і податок сплачую завжди. Але поясніть мені, будь-ласка, як назвати цей папірець без печатки і будь-якого підпису? Так, тут вказано номер розрахункового рахунка, МФО і код ЄДРПОУ, але звідки я знаю, що мої гроші потраплять за призначенням? Адже тепер є стільки випадків шахрайства, що іноді боязно стає кудись переказувати гроші.
Я уважно оглянув папірець, але нічого втішного ветерану сказати не зміг. Бо є загальноприйняті правила надсилання повідомлень громадянам з того чи іншого приводу. Не думаю, що сьогодні вони не діють і чиновники не знають основ діловодства. То, може, хтось із них пояснить Миколі Гладищуку та й іншим читачам газети, як бути в даному випадку і до кого звертатися за консультацією?
ххх
У той день телефоном звернулася до редакції ще й мешканка одного з будинків по вул. Незалежності пані К.
– Чому РЖКП-1 збирає у нас по 20 гривень?
– Як збирає? – не одразу зрозуміли ми.
– Отак і збирає. Мовляв, гроші потрібні, щоб заплатити спеціалістам, яких мають запросити з Луцька, аби ті, приїхавши, потруїли тарганів та іншу нечисть у нашому будинку-"хрущовці". Цікаво, чому я маю віддавати 20 гривень зі своєї мізерної пенсії (а це 4 буханців хліба!), коли ми платимо комунальникам за послуги?
Знову ж таки ми нічого втішного сказати не змогли. Хіба ясність у справу внесуть керівники ремонтного житлово-комунального підприємства №1?
ххх
І ще один дзвінок стосувався комунальників. На цей раз тих, хто працює в РЖКП-2.
– Шановні журналісти! Поцікавтеся у керівництва підприємства, чому воно не організує косіння бур'яну і трави довкола території РЖКП. Адже від людей цього вимагають, а самі про благоустрій не дбають.
І ще таке. Коли начальником тодішнього ЖЕКу був Анатолій Семенюк, біля входу в адмінприміщення контори встановили пам'ятний камінь на честь жертв війни, гарно впорядкували це місце. Нині воно теж занедбане, заросло бур'янами. Невже комунальникам байдужа пам'ять про попередні покоління?
На мою думку, про байдужість говорити передчасно, а от про неувагу до пам'яті – варто. Гадаю, з критичного зауваження ковельчанина в РЖКП-2 зроблять правильні висновки.
Охрім Свитка.
Залишити коментар