Кремлівські “герострати”
Як оповідає легенда, в 356 році до нашої ери жив такий собі грек на ім'я Герострат. Він дуже хотів себе увіковічнити в історії будь-якою ціною. А оскільки нічим особливим не міг відзначитися, то пішов злочинним шляхом: взяв і спалив храм Артеміди в Ефесі.
З тих пір "геростратами" називають людей без особливих здібностей, але з хворобливим потягом до сумнівної слави. Скільки їх знала історія людства! Одні пішли в небуття, другі залишилися в пам'яті землян, як криваві злочинці, треті живуть і творять свої чорні діла у наші дні.
З-посеред останніх особливе місце займають кремлівські "герострати", роль яких сьогодні переважна більшість населення планети оцінює дуже негативно. Вони, подібно до свого давнього попередника-грека, прагнуть уславити і возвеличити себе, творячи діла, котрі інакше, як чорні, не назвеш. Очолює цю компанію чорних сил, звичайно ж, Владімір Путін, який оточив себе не менш нахабними, брехливими і підлими особами, що не зупиняться перед найстрашнішими злочинами.
Їх "подвиги" самовіддано оспівує телевізійно-пропагандистська зондер-команда на чолі з кисельовими і соловйовими, благословляє РПЦ під орудою українофоба Кіріла, а майже стовідсотково підтримує біомаса, яка самовпевнено називає себе "найдуховнішою" нацією світу.
Та от біда: чим далі розкручується спіраль подій, тим більше ми починаємо розуміти суть новочасних "геростратів". За їх гарними словами і солодкоголосими обіцянками приховуються злочинні наміри і не менш злочинні дії. Це збагнули у більшості держав світу, котрі все наполегливіше блокують спроби московських правителів побудувати ілюзорний "руський мір" на руїнах світової цивілізації. Недарма ж бо американські конгресмени і сенатори у нещодавно прийнятому законі прирівняли путінську Росію до тоталітарних і агресивних Ірану й Північної Кореї. "Чудова" компанія, чи не так?
Все більше стискується "обруч" санкцій і з боку Європейського Союзу. Хоч деякі тамтешні політики і бізнесмени обурюються надто, на їх погляд, суворими контрзаходами проти Москви з боку США, однак далі слів їх невдоволення не йде: днями перелік фірм і осіб, які потрапили під санкції, значно збільшився.
Скидається на те, що "храм" Путіна, Медведєва, Шойгу, Лаврова та іже з ними горить синім полум'ям: провалився широко розрекламований проект "Новоросія", Крим і Донбас стають дедалі непосильнішим тягарем для Кремля, Трамп уже не "наш", а Макрон і Меркель – тим більше. Даремно викинутими грошима на вітер стали "гонорари" для агентів впливу і слабо замаскованих шпигунів на Заході. Видно, стара кадебістська машина, яка виховала Путіна і його друзяк, заржавіла і все частіше працює з перебоями.
Деякі політологи висловлюють думку, що Владімір Путін виявився слабеньким гравцем на світовій шаховій дошці: він програє партію за партією. І замість того, щоб утверджуватися як наддержава, про що мріяли і мріють росіянці та їх поводирі, РФ стає оплотом сил агресії, символом економічної і політичної відсталості, гальмом на шляху прогресу людської цивілізації.
А найстрашніше для них, мабуть, полягає у тому, що своїми діями путінці викликали активну протидію з боку народів, для яких вони хотіли стати вчителями і наставниками, лицемірно граючи роль вовка в овечій шкурі. Українці, зрозумівши справжню мету північно-східних сусідів, об'єдналися і стали майже єдиною нацією, що яскраво демонструють події на Сході країни – фашизм і сепаратизм там завдяки мужності і героїзму наших героїв не пройшли.
Навдивовиж монолітними, попри окремі суперечки і нерозв'язані проблеми, є європейці та їх лідери. Вони зрозуміли, що Москва сльозам не вірить і в один "прекрасний" момент може порушити їхні кордони, як порушила кордони українські. І найбільш активну антиросійську позицію тут займають поляки і прибалтійці, які не з книг і кінофільмів, а з власного досвіду знають, що таке російська агресія і які наслідки вона може мати.
Як мені здається, це розуміють і молдавани, і румуни, які просто-напросто не впустили днями літак з віце-прем'єром Росії Дмітрієм Рогозіним у свій повітряний простір, як, зрештою, це зробили деякі інші сусідні країни. Довелося пану Рогозіну розвертатися і сідати на аеродром аж у Мінську і, безсило помахуючи кулаком, написати у Twitter "Тримайтеся, гади!" (про культуру і етику висловлювань пана віце промовчимо).
Не вдалася, як я уже згадував, і операція "Трамп наш" у США. Передчасно тріумфуючи і розпиваючи шампанське з приводу перемоги пана Дональда, у Москві, як тепер дедалі частіше трапляється, серйозно прорахувалися: проти незграбних дій московського "слона" у крамниці з крихким посудом усталеної десятиліттями американської демократії проти московітів об'єдналися і республіканці, і демократи. Замість конфронтації, про яку мріяли росіянці, у США сталася теж консолідація нації. Знову запалав ще один "храм" нездійсненних мрій кадебістів.
Схоже, однак, що прорахунки у зовнішній політиці (та й у внутрішній теж) не надто лякають путінську камарилью. Вона переконана у цілковитій перемозі свого вождя на президентських виборах у 2018 році, а свої ганебні прорахунки на міжнародній арені пояснює хвилею безпідставної "русофобії" і ненависті іновірців до "форпосту істинного православ'я". Воістину "совковий" підхід до оцінки подій сучасного політичного життя!
А щоб продемонструвати те, який він молодий і дужий, впевнений і цілеспрямований, як йому байдужа думка зарубіжних колег, 63-річний Владімір Путін не вигадав нічого кращого, як днями продемонструвати своє оголене і не надто сексуально привабливе тіло на всіх каналах російського телебачення. В час, коли різко загострилося міжнародне становище, вступили у дію антиросійські санкції, які рано чи пізно "ударять" по всіх росіянцях, коли половина країни потерпає від посухи, а половина – від повеней, цар всія Русі дві (!) години ганявся за щукою під водою, безтурботно купався, а потім запускав мальки омуля в озеро Байкал. Воістину – неперевершений "державник"!
Достеменно не знаємо, у яку суму вилилася дводенна відпустка російського гаранта, враховуючи затрати на переїзди, охорону і т. д., і т. п., але знаємо інше: піар-акція не надто вдала з точки зору тверезомислячих людей, яких, на жаль, у наших сусідів не так і багато. Ці тверезомислячі пам'ятають і знають, чим закінчилися подібні циркові номери в далекому і не дуже далекому минулому для декого із сильних світу цього (Каддафі, Чаушеску, Хусейн та ін.). Вони теж грали роль таких собі крутих, як тепер кажуть, мачо. Але виявилося, що на будь-якого мачо є своя "онуча" у вигляді петлі на шиї.
Будемо, однак, сподіватися, що новочасні московські "герострати" рано чи пізно зрозуміють: краще жити в мирі й добрі зі своїм і чужими народами, аніж безславно згоріти у полум'ї, яке може спалахнути в будь-яку мить від їх безрозсудної гри з вогнем.
Хоч сподіватися на це, чесно кажучи, дедалі важче…
Ярема ГОЯН.
Як оповідає легенда, в 356 році до нашої ери жив такий собі грек на ім'я Герострат. Він дуже хотів себе увіковічнити в історії будь-якою ціною. А оскільки нічим особливим не міг відзначитися, то пішов злочинним шляхом: взяв і спалив храм Артеміди в Ефесі.
З тих пір "геростратами" називають людей без особливих здібностей, але з хворобливим потягом до сумнівної слави. Скільки їх знала історія людства! Одні пішли в небуття, другі залишилися в пам'яті землян, як криваві злочинці, треті живуть і творять свої чорні діла у наші дні.
З-посеред останніх особливе місце займають кремлівські "герострати", роль яких сьогодні переважна більшість населення планети оцінює дуже негативно. Вони, подібно до свого давнього попередника-грека, прагнуть уславити і возвеличити себе, творячи діла, котрі інакше, як чорні, не назвеш. Очолює цю компанію чорних сил, звичайно ж, Владімір Путін, який оточив себе не менш нахабними, брехливими і підлими особами, що не зупиняться перед найстрашнішими злочинами.
Їх "подвиги" самовіддано оспівує телевізійно-пропагандистська зондер-команда на чолі з кисельовими і соловйовими, благословляє РПЦ під орудою українофоба Кіріла, а майже стовідсотково підтримує біомаса, яка самовпевнено називає себе "найдуховнішою" нацією світу.
Та от біда: чим далі розкручується спіраль подій, тим більше ми починаємо розуміти суть новочасних "геростратів". За їх гарними словами і солодкоголосими обіцянками приховуються злочинні наміри і не менш злочинні дії. Це збагнули у більшості держав світу, котрі все наполегливіше блокують спроби московських правителів побудувати ілюзорний "руський мір" на руїнах світової цивілізації. Недарма ж бо американські конгресмени і сенатори у нещодавно прийнятому законі прирівняли путінську Росію до тоталітарних і агресивних Ірану й Північної Кореї. "Чудова" компанія, чи не так?
Все більше стискується "обруч" санкцій і з боку Європейського Союзу. Хоч деякі тамтешні політики і бізнесмени обурюються надто, на їх погляд, суворими контрзаходами проти Москви з боку США, однак далі слів їх невдоволення не йде: днями перелік фірм і осіб, які потрапили під санкції, значно збільшився.
Скидається на те, що "храм" Путіна, Медведєва, Шойгу, Лаврова та іже з ними горить синім полум'ям: провалився широко розрекламований проект "Новоросія", Крим і Донбас стають дедалі непосильнішим тягарем для Кремля, Трамп уже не "наш", а Макрон і Меркель – тим більше. Даремно викинутими грошима на вітер стали "гонорари" для агентів впливу і слабо замаскованих шпигунів на Заході. Видно, стара кадебістська машина, яка виховала Путіна і його друзяк, заржавіла і все частіше працює з перебоями.
Деякі політологи висловлюють думку, що Владімір Путін виявився слабеньким гравцем на світовій шаховій дошці: він програє партію за партією. І замість того, щоб утверджуватися як наддержава, про що мріяли і мріють росіянці та їх поводирі, РФ стає оплотом сил агресії, символом економічної і політичної відсталості, гальмом на шляху прогресу людської цивілізації.
А найстрашніше для них, мабуть, полягає у тому, що своїми діями путінці викликали активну протидію з боку народів, для яких вони хотіли стати вчителями і наставниками, лицемірно граючи роль вовка в овечій шкурі. Українці, зрозумівши справжню мету північно-східних сусідів, об'єдналися і стали майже єдиною нацією, що яскраво демонструють події на Сході країни – фашизм і сепаратизм там завдяки мужності і героїзму наших героїв не пройшли.
Навдивовиж монолітними, попри окремі суперечки і нерозв'язані проблеми, є європейці та їх лідери. Вони зрозуміли, що Москва сльозам не вірить і в один "прекрасний" момент може порушити їхні кордони, як порушила кордони українські. І найбільш активну антиросійську позицію тут займають поляки і прибалтійці, які не з книг і кінофільмів, а з власного досвіду знають, що таке російська агресія і які наслідки вона може мати.
Як мені здається, це розуміють і молдавани, і румуни, які просто-напросто не впустили днями літак з віце-прем'єром Росії Дмітрієм Рогозіним у свій повітряний простір, як, зрештою, це зробили деякі інші сусідні країни. Довелося пану Рогозіну розвертатися і сідати на аеродром аж у Мінську і, безсило помахуючи кулаком, написати у Twitter "Тримайтеся, гади!" (про культуру і етику висловлювань пана віце промовчимо).
Не вдалася, як я уже згадував, і операція "Трамп наш" у США. Передчасно тріумфуючи і розпиваючи шампанське з приводу перемоги пана Дональда, у Москві, як тепер дедалі частіше трапляється, серйозно прорахувалися: проти незграбних дій московського "слона" у крамниці з крихким посудом усталеної десятиліттями американської демократії проти московітів об'єдналися і республіканці, і демократи. Замість конфронтації, про яку мріяли росіянці, у США сталася теж консолідація нації. Знову запалав ще один "храм" нездійсненних мрій кадебістів.
Схоже, однак, що прорахунки у зовнішній політиці (та й у внутрішній теж) не надто лякають путінську камарилью. Вона переконана у цілковитій перемозі свого вождя на президентських виборах у 2018 році, а свої ганебні прорахунки на міжнародній арені пояснює хвилею безпідставної "русофобії" і ненависті іновірців до "форпосту істинного православ'я". Воістину "совковий" підхід до оцінки подій сучасного політичного життя!
А щоб продемонструвати те, який він молодий і дужий, впевнений і цілеспрямований, як йому байдужа думка зарубіжних колег, 63-річний Владімір Путін не вигадав нічого кращого, як днями продемонструвати своє оголене і не надто сексуально привабливе тіло на всіх каналах російського телебачення. В час, коли різко загострилося міжнародне становище, вступили у дію антиросійські санкції, які рано чи пізно "ударять" по всіх росіянцях, коли половина країни потерпає від посухи, а половина – від повеней, цар всія Русі дві (!) години ганявся за щукою під водою, безтурботно купався, а потім запускав мальки омуля в озеро Байкал. Воістину – неперевершений "державник"!
Достеменно не знаємо, у яку суму вилилася дводенна відпустка російського гаранта, враховуючи затрати на переїзди, охорону і т. д., і т. п., але знаємо інше: піар-акція не надто вдала з точки зору тверезомислячих людей, яких, на жаль, у наших сусідів не так і багато. Ці тверезомислячі пам'ятають і знають, чим закінчилися подібні циркові номери в далекому і не дуже далекому минулому для декого із сильних світу цього (Каддафі, Чаушеску, Хусейн та ін.). Вони теж грали роль таких собі крутих, як тепер кажуть, мачо. Але виявилося, що на будь-якого мачо є своя "онуча" у вигляді петлі на шиї.
Будемо, однак, сподіватися, що новочасні московські "герострати" рано чи пізно зрозуміють: краще жити в мирі й добрі зі своїм і чужими народами, аніж безславно згоріти у полум'ї, яке може спалахнути в будь-яку мить від їх безрозсудної гри з вогнем.
Хоч сподіватися на це, чесно кажучи, дедалі важче…
Ярема ГОЯН.
Залишити коментар