нам не забути...
З хвилюванням і великою увагою прочитав репортаж-спогад Валентини Січкар про 50-річчя будинку культури в Бруховичах в минулому номері газети. По-перше, дуже приємно, що в Голобській об’єднаній територіальній громаді бережуть кращі традиції культосвітньої роботи, вшановують людей, які були її фундаторами у нелегкі повоєнні роки.
По-друге, написане Валентиною Володимирівною розбудило у душі щемливі спогади про роки моєї журналістської юності. Адже в ті часи частенько бував і в Голобах, і Бруховичах, і в Нужелі, і в інших довколишніх селах, готував матеріали і про передовиків колгоспного виробництва, і активних учасників художньої самодіяльності, брав у них інтерв’ю. Особисто знайомий і з Андрієм Кононовичем Щибрею, і з Валентином Яковичем Приступою, і з іншими керівниками виробничих підрозділів.
З увагою вдивлявся у фотознімок учасників хору колгоспу «Дружба». Ніби живими, бачу Миколу Дацюка, Олександра Йоца, Володимира Щесюка, їх колег по співу. Пригадую, як тільки-но очолив редакцію ковельської газети, однією з перших моїх публікацій була стаття «Хто врятує пісню?» – про долю української національної культури. Попросив бригадира тракторної бригади з Брухович Миколу Дацюка прокоментувати її.
Микола Якович мудро сказав:
– Українська пісня житиме вічно. Її не треба рятувати. Її треба популяризувати, любити і плекати.
Як славно, що і в Голобах, і в Бруховичах саме так і роблять, що іще раз підтвердив цікавий і змістовний ювілейний захід, про який розповіла Валентина Січкар (її ви бачите на фотосвітлині під час зустрічі з тваринниками колгоспу “Дружба”). Тож нехай і надалі щастить місцевим аматорам сцени і культпрацівникам в роботі, а Господь дарує їм довгі роки життя, міцне здоров’я, оптимізм і радість від кожного прожитого дня!
Журналісти «Вістей Ковельщини» щиро вдячні бруховичівцям і за повагу до нашої газети, гарно організовану передплату, в чому – заслуга працівників відділення поштового зв’язку. Можемо твердо пообіцяти: писали і будемо писати про Голобську об’єднану територіальну громаду, її добрі справи, серед яких, безсумнівно, одне з важливих місць займає турбота про розвиток і підтримку культури.
Хай щастить!
Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар