Важко заробляти, легко – витрачати…
Сьогоднішня наша із вами розмова, дорогі читачі, буде досить актуальною. Так, мова цього разу піде про гроші. Якщо конкретніше, то про те, як їх заробляти і правильно та з розумом ними розпоряджатися, знаючи ціну кожної копійки (або ж не знаючи).
Літо, як відомо, гаряча пора жнив не тільки в прямому, а й в переносному значенні. Бо саме в цей час можна "нажнивувати" (якщо дуже захотіти) немаленьку суму. Тож чимало з нас вже відклали за цей період деякі кошти.
Серед добре відомих літніх "шабашок" – збирання чорниць, "тихе полювання" та інші тимчасові підробітки для тих, хто не боїться фізичної праці, спеки, плазунів, комарів тощо.
Сьогоднішня наша розповідь – про тих, хто влітку працював і відпочивав.
l
Ковельчанка Ольга цьогоріч вирішила не байдикувати. Ще наперед запланувала, що буде шукати всілякі шляхи для того, аби поліпшити своє матеріальне становище. З приходом червня відразу з головою поринула в робочі клопоти.
Розпочала "літній бізнес" із збирання полуниці в сусідньому районі, де за день роботодавець обіцяв триста гривень. Як виявилось згодом, насправді ж виходило дещо менше, що не дуже задовольняло інтереси тимчасової працівниці.
Спробувавши на смак заробітчанського життя, яке не обіцяло такої плати, як розраховувала, жінка перейшла до чорничної справи, яка була в самому розпалі.
Ягід цього року було набагато менше, порівняно із минулим. Ціну за один кілограм на початку так званої збиральної кампанії пророкували теж немаленьку. Але не так сталося, як гадалося. Люди масово ринули в ліси, а за декілька тижнів від чорниць залишилися лише стоптані й посохлі ягідники.
"За сезон я відклала дві з лишком тисячі гривень. Особисто для мене – це непоганий заробіток. Адже, сидячи просто вдома без роботи, і того б не мала. Гроші планую пустити, як-то кажуть, в хід з користю, адже незабаром син Андрійко піде в дитсадок.
Тож для того, аби зібрати своє дошкільнятко, і використаю кошти", – поділилася думками із нами пані Ольга.
l
Нещодавно, чекаючи на прийом до стоматолога, познайомилася із хлопчиною шкільного віку. Дещо розговорившись, ось що від нього довідалась.
Він разом із батьками мешкає в одному із невеличких сіл нашого району. Змалку навчений роботі, яка його не лякає і тепер. Максим розповів, що разом із батьком вони – затяті грибники, від яких не сховаються ні боровики, ні підберезники, ані красноголовці.
Та найбільше батько з сином полюбляють збирати лисички, що часто маскуються то в листі, то в моху. Та вмілим чоловікам завжди вдається відшукати жовтеньких.
"За грибами йдемо з самого ранечку, повертаємося додому (звичайно, з повними кошиками) – тільки після обіду. До вечора те, що назбирали, треба встигнути перебрати, аби здати заготівельникам лісової продукції", – детально ввів мене в курс справи юний любитель "тихого полювання".
На закінчення співрозмовник додав, що сам заробив на все потрібне для школи, ще й на кишенькові витрати дещо залишилося в резерві, адже незабаром хлопець має намір поїхати на екскурсію до Почаївської лаври.
"В батьків грошей брати не буду, бо маю свої", – гордо додав Максим, який знає, що таке самостійне життя із власне заробленими коштами.
l
Гроші заробили, пора б і витратити їх. На що? На відпочинок, який, як відомо, витягне (чи вже витяг) немало із наших кишень. Та коли ж відпочивати, як не влітку? Звичайно, якщо не тільки гарна погода це дозволяє, а й гроші... Бо, за невтішною статистикою, належно відпочити дозволяє собі лише менше половини українців.
А іншим, на жаль, залишається лишень слухати приємні розповіді про незабутні відпустки колег по роботі, родичів, друзів чи просто знайомих.
Ті, кому не вдалося за рік назбирати грошенят на омріяну відпустку, не були занадто вибагливими. Їм до вподоби було позасмагати на березі озера Пісочного, що в Старовижівському районі, де є чимало туристичних баз відпочинку. Ціна за кімнату (на добу) стартує тут в основному від 55-60 гривень.
Так, для відпочиваючих старшого віку умови практично непотрібні. Адже поруч – мальовниче водне плесо, де можна наловити риби на юшку, ліс, де можна назбирати всіляких корисних ягід і трав на зиму.
А ще, що найголовніше, довкола – чисте цілюще повітря із терпким ароматом хвої. Здається, що ще треба для гармонії та душевного спокою?!
Ті, хто приїжджають сюди з дітьми, обирають комфортабельні будиночки. За це потрібно буде викласти в середньому до сотні.
Для охочих більш тихого, спокійного відпочинку підійде озеро в Соловичах, що зовсім недалеко від Ковеля. Тут останнім часом "наросло" чимало нових невеличких будиночків, які влітку винаймають приїжджі із неабияким задоволенням.
Знайомі цього літа теж здавали тут свою "дачу". За їх словами, від охочих гарно відпочити не було відбою. Можливо, й тому, що ціна в них була дещо нижча, ніж в інших.
За кімнату треба викласти трохи більше, аніж на Пісочному. Та переваги тут свої є: проживання скрізь з комфортом, довкола менше гамірного життя.
Світязь та море – то взагалі болюча тема. Вже давно всім відомо, за такі гроші, які просять там, вигідніше і краще поїхати за кордон. Так, в урочищі "Гряда" (Шацький район) проживання вартує щонайменше 250 гривень. А далі пішло-поїхало…
Днями по телефону розмовляла із одногрупницею. Дещо раніше перед цим вона з чоловіком і маленькою доньою повернулися з Туреччини, де відпочивали по "гарячій путівці".
"Анітрохи не жалкуємо. Це не зрівняєш, звичайно, ні з морем, ні з Шацькими озерами, де гроші просять чималі, а сам відпочинок – не на найвищому рівні", – зазначила вона.
Що ж, скажу лиш одне: заздалегідь думаймо, де будемо брати чи заробляти гроші на майбутню відпустку, бо саме від цього залежить те, як будемо відпочивати!
Орися ФІЛІПЧУК.
Сьогоднішня наша із вами розмова, дорогі читачі, буде досить актуальною. Так, мова цього разу піде про гроші. Якщо конкретніше, то про те, як їх заробляти і правильно та з розумом ними розпоряджатися, знаючи ціну кожної копійки (або ж не знаючи).
Літо, як відомо, гаряча пора жнив не тільки в прямому, а й в переносному значенні. Бо саме в цей час можна "нажнивувати" (якщо дуже захотіти) немаленьку суму. Тож чимало з нас вже відклали за цей період деякі кошти.
Серед добре відомих літніх "шабашок" – збирання чорниць, "тихе полювання" та інші тимчасові підробітки для тих, хто не боїться фізичної праці, спеки, плазунів, комарів тощо.
Сьогоднішня наша розповідь – про тих, хто влітку працював і відпочивав.
ххх
Ковельчанка Ольга цьогоріч вирішила не байдикувати. Ще наперед запланувала, що буде шукати всілякі шляхи для того, аби поліпшити своє матеріальне становище. З приходом червня відразу з головою поринула в робочі клопоти.
Розпочала "літній бізнес" із збирання полуниці в сусідньому районі, де за день роботодавець обіцяв триста гривень. Як виявилось згодом, насправді ж виходило дещо менше, що не дуже задовольняло інтереси тимчасової працівниці.
Спробувавши на смак заробітчанського життя, яке не обіцяло такої плати, як розраховувала, жінка перейшла до чорничної справи, яка була в самому розпалі.
Ягід цього року було набагато менше, порівняно із минулим. Ціну за один кілограм на початку так званої збиральної кампанії пророкували теж немаленьку. Але не так сталося, як гадалося. Люди масово ринули в ліси, а за декілька тижнів від чорниць залишилися лише стоптані й посохлі ягідники.
"За сезон я відклала дві з лишком тисячі гривень. Особисто для мене – це непоганий заробіток. Адже, сидячи просто вдома без роботи, і того б не мала. Гроші планую пустити, як-то кажуть, в хід з користю, адже незабаром син Андрійко піде в дитсадок.
Тож для того, аби зібрати своє дошкільнятко, і використаю кошти", – поділилася думками із нами пані Ольга.
ххх
Нещодавно, чекаючи на прийом до стоматолога, познайомилася із хлопчиною шкільного віку. Дещо розговорившись, ось що від нього довідалась.
Він разом із батьками мешкає в одному із невеличких сіл нашого району. Змалку навчений роботі, яка його не лякає і тепер. Максим розповів, що разом із батьком вони – затяті грибники, від яких не сховаються ні боровики, ні підберезники, ані красноголовці.
Та найбільше батько з сином полюбляють збирати лисички, що часто маскуються то в листі, то в моху. Та вмілим чоловікам завжди вдається відшукати жовтеньких.
"За грибами йдемо з самого ранечку, повертаємося додому (звичайно, з повними кошиками) – тільки після обіду. До вечора те, що назбирали, треба встигнути перебрати, аби здати заготівельникам лісової продукції", – детально ввів мене в курс справи юний любитель "тихого полювання".
На закінчення співрозмовник додав, що сам заробив на все потрібне для школи, ще й на кишенькові витрати дещо залишилося в резерві, адже незабаром хлопець має намір поїхати на екскурсію до Почаївської лаври.
"В батьків грошей брати не буду, бо маю свої", – гордо додав Максим, який знає, що таке самостійне життя із власне заробленими коштами.
ххх
Гроші заробили, пора б і витратити їх. На що? На відпочинок, який, як відомо, витягне (чи вже витяг) немало із наших кишень. Та коли ж відпочивати, як не влітку? Звичайно, якщо не тільки гарна погода це дозволяє, а й гроші... Бо, за невтішною статистикою, належно відпочити дозволяє собі лише менше половини українців.
А іншим, на жаль, залишається лишень слухати приємні розповіді про незабутні відпустки колег по роботі, родичів, друзів чи просто знайомих.
Ті, кому не вдалося за рік назбирати грошенят на омріяну відпустку, не були занадто вибагливими. Їм до вподоби було позасмагати на березі озера Пісочного, що в Старовижівському районі, де є чимало туристичних баз відпочинку. Ціна за кімнату (на добу) стартує тут в основному від 55-60 гривень.
Так, для відпочиваючих старшого віку умови практично непотрібні. Адже поруч – мальовниче водне плесо, де можна наловити риби на юшку, ліс, де можна назбирати всіляких корисних ягід і трав на зиму.
А ще, що найголовніше, довкола – чисте цілюще повітря із терпким ароматом хвої. Здається, що ще треба для гармонії та душевного спокою?!
Ті, хто приїжджають сюди з дітьми, обирають комфортабельні будиночки. За це потрібно буде викласти в середньому до сотні.
Для охочих більш тихого, спокійного відпочинку підійде озеро в Соловичах, що зовсім недалеко від Ковеля. Тут останнім часом "наросло" чимало нових невеличких будиночків, які влітку винаймають приїжджі із неабияким задоволенням.
Знайомі цього літа теж здавали тут свою "дачу". За їх словами, від охочих гарно відпочити не було відбою. Можливо, й тому, що ціна в них була дещо нижча, ніж в інших.
За кімнату треба викласти трохи більше, аніж на Пісочному. Та переваги тут свої є: проживання скрізь з комфортом, довкола менше гамірного життя.
Світязь та море – то взагалі болюча тема. Вже давно всім відомо, за такі гроші, які просять там, вигідніше і краще поїхати за кордон. Так, в урочищі "Гряда" (Шацький район) проживання вартує щонайменше 250 гривень. А далі пішло-поїхало…
Днями по телефону розмовляла із одногрупницею. Дещо раніше перед цим вона з чоловіком і маленькою доньою повернулися з Туреччини, де відпочивали по "гарячій путівці".
"Анітрохи не жалкуємо. Це не зрівняєш, звичайно, ні з морем, ні з Шацькими озерами, де гроші просять чималі, а сам відпочинок – не на найвищому рівні", – зазначила вона.
Що ж, скажу лиш одне: заздалегідь думаймо, де будемо брати чи заробляти гроші на майбутню відпустку, бо саме від цього залежить те, як будемо відпочивати!
Орися ФІЛІПЧУК.
Залишити коментар