Подарунок до Дня Незалежності
Серпень пов'язаний з іменем нашої видатної землячки, знаменитої поетеси, драматурга Лесі Українки, незламного борця за волю України.
104 роки пройшло, коли відійшла у Вічність дочка Прометея. Працюючи вчителем, я з нетерпінням чекала, коли почнуться уроки вивчення біографії й творчості Лесі Українки. Не раз переривався від хвилювання голос, коли бачила сльози на очах своїх учнів.
Високо (як і належить) оцінила та полюбила Лесю Українку моя колишня учениця Валентина Савчук (Прокіп), яка вивчає і досліджує, опрацьовує і видає уже другу книгу епістолярної спадщини Лесі Українки.
Мені пощастило назавжди пов'язати себе із цим ім'ям, бо живу по вулиці Лесі Українки. Радію, бо ще із 2001 року з ініціативи письменників Волині на Ковельщині щорічно широко відзначають і вшановують цю мужню і нескорену Людину.
До цього року мою вулицю можна було назвати “Калюжною”. Зверталася до голів облдержадміністрацій: покійного Б. П. Клімчука, до теперішнього В. П. Гунчика. Тішилася обіцянками.
Почала збирати підписи-прохання. Дехто скептично сприймав, казав: "Не мучте ноги даремно. Кому Ви вірите?!". Дійсно, роки все частіше нагадують про себе.
Але надія вмирає останньою. Не розійшлося слово із ділом у голови райдержадміністрації, депутата облради Віктора Козака і голови Голобської об'єднаної територіальної громади Сергія Гарбарука.
Коли уже знали точно, що будуть асфальтувати вулицю, люди враз почали обрізувати гілки, вирубувати дерева, замітати, вичищати, дякувати. І от на свято Семи Мучеників Маккавеїв запрацювала могутня техніка відомого підприємства "Ідея" на моїй вулиці.
Все у чіткому ритмі, жодної хвилини простою. Так, дійсно відчуваються належна дисципліна і злагодженість у роботі. Та ще й погода сприяла. У Ковелі заливні дощі, а у Голобах в ті моменти кладуть асфальт!
Від імені великої частини Голоб, з якими я добиралася на залізничний вокзал по бездоріжжю, щиро дякуємо Віктору Козаку. Хай процвітає "Ідея" і приносить людям задоволення і добрий настрій!
Допізна милувалися вулицею дорослі, а діти (треба було бачити) бігали босоніж, каталися на роликах та велосипедах. Сміх, гамір. Мрія здійснена. Леся заслуговує такої вулиці.
Лідія ГАРЛІНСЬКА.
смт Голоби.
Серпень пов'язаний з іменем нашої видатної землячки, знаменитої поетеси, драматурга Лесі Українки, незламного борця за волю України.
104 роки пройшло, коли відійшла у Вічність дочка Прометея. Працюючи вчителем, я з нетерпінням чекала, коли почнуться уроки вивчення біографії й творчості Лесі Українки. Не раз переривався від хвилювання голос, коли бачила сльози на очах своїх учнів.
Високо (як і належить) оцінила та полюбила Лесю Українку моя колишня учениця Валентина Савчук (Прокіп), яка вивчає і досліджує, опрацьовує і видає уже другу книгу епістолярної спадщини Лесі Українки.
Мені пощастило назавжди пов'язати себе із цим ім'ям, бо живу по вулиці Лесі Українки. Радію, бо ще із 2001 року з ініціативи письменників Волині на Ковельщині щорічно широко відзначають і вшановують цю мужню і нескорену Людину.
До цього року мою вулицю можна було назвати “Калюжною”. Зверталася до голів облдержадміністрацій: покійного Б. П. Клімчука, до теперішнього В. П. Гунчика. Тішилася обіцянками.
Почала збирати підписи-прохання. Дехто скептично сприймав, казав: "Не мучте ноги даремно. Кому Ви вірите?!". Дійсно, роки все частіше нагадують про себе.
Але надія вмирає останньою. Не розійшлося слово із ділом у голови райдержадміністрації, депутата облради Віктора Козака і голови Голобської об'єднаної територіальної громади Сергія Гарбарука.
Коли уже знали точно, що будуть асфальтувати вулицю, люди враз почали обрізувати гілки, вирубувати дерева, замітати, вичищати, дякувати. І от на свято Семи Мучеників Маккавеїв запрацювала могутня техніка відомого підприємства "Ідея" на моїй вулиці.
Все у чіткому ритмі, жодної хвилини простою. Так, дійсно відчуваються належна дисципліна і злагодженість у роботі. Та ще й погода сприяла. У Ковелі заливні дощі, а у Голобах в ті моменти кладуть асфальт!
Від імені великої частини Голоб, з якими я добиралася на залізничний вокзал по бездоріжжю, щиро дякуємо Віктору Козаку. Хай процвітає "Ідея" і приносить людям задоволення і добрий настрій!
Допізна милувалися вулицею дорослі, а діти (треба було бачити) бігали босоніж, каталися на роликах та велосипедах. Сміх, гамір. Мрія здійснена. Леся заслуговує такої вулиці.
Лідія ГАРЛІНСЬКА.
смт Голоби.
Залишити коментар