Які актуальні і правильні слова!
Ми невипадково так багато місця відвели передруку статті Володимира Винниченка, хоч і в дещо скороченому вигляді, написаної 1928 року.
У той час автор цієї статті ще вірив російським комуністам, зокрема, цитованому ним одного з ідеологів більшовизму Бухаріну (пізніше репресованого), що Ульянов-Лєнін та очолювана ним партія справді бажають розквіту українській мові, українській культурі, українській літературі, як, зрештою, духовності інших націй і народностей колишньої російської імперії.
Однак згодом ці ілюзії розвіялися, як вранішній туман. В Україні розпочалися жорстокі репресії проти українських партійних і державних діячів, представників інтелігенції – письменників, акторів, вчених. На зміну гарним словам про право націй на самовизначення прийшли чорні справи, спрямовані на знищення не тільки цього права, а навіть думки про нього. Розпочався тривалий період більшовицької диктатури, який завершився лише з розпадом СРСР.
На жаль, те, що говорив Максим Горький та його однодумці у ті далекі часи, нині майже дослівно повторюють російські шовіністи й українофоби. Навіть сам Владімір Путін якось заявив, що Україна – це «штучне утворення», а «українці і росіяни – єдина нація, народи-брати». Терміни «Новоросія», «Малоросія», «хохли» і т. д., і т. п., знову взяли на озброєння кремлівські ідеологи та їх поплічники.
Та марні потуги ворогів України, що підтверджують події на Сході країни, де завдяки мужності і героїзму захисників держави з тріском провалилися далекосяжні плани ворогів нашої Незалежності. Українські воїни зі зброєю в руках щодень, щогодини доводять, що вони не «малороси», не «хохли», а представники нації, яка в історії ніким звойована ще не була.
І як би не старався у свій час «великий пролетарський письменник» М. Горький, а сьогодні – його вірні послідовники заперечити право українців на свою державу і мову, ця держава і ця мова є, були і будуть. В цьому контексті слова Володимира Винниченка сьогодні звучать так же актуально, як і 90 літ тому.
Ярема ГОЯН.
Ми невипадково так багато місця відвели передруку статті Володимира Винниченка, хоч і в дещо скороченому вигляді, написаної 1928 року.
У той час автор цієї статті ще вірив російським комуністам, зокрема, цитованому ним одного з ідеологів більшовизму Бухаріну (пізніше репресованого), що Ульянов-Лєнін та очолювана ним партія справді бажають розквіту українській мові, українській культурі, українській літературі, як, зрештою, духовності інших націй і народностей колишньої російської імперії.
Однак згодом ці ілюзії розвіялися, як вранішній туман. В Україні розпочалися жорстокі репресії проти українських партійних і державних діячів, представників інтелігенції – письменників, акторів, вчених. На зміну гарним словам про право націй на самовизначення прийшли чорні справи, спрямовані на знищення не тільки цього права, а навіть думки про нього. Розпочався тривалий період більшовицької диктатури, який завершився лише з розпадом СРСР.
На жаль, те, що говорив Максим Горький та його однодумці у ті далекі часи, нині майже дослівно повторюють російські шовіністи й українофоби. Навіть сам Владімір Путін якось заявив, що Україна – це «штучне утворення», а «українці і росіяни – єдина нація, народи-брати». Терміни «Новоросія», «Малоросія», «хохли» і т. д., і т. п., знову взяли на озброєння кремлівські ідеологи та їх поплічники.
Та марні потуги ворогів України, що підтверджують події на Сході країни, де завдяки мужності і героїзму захисників держави з тріском провалилися далекосяжні плани ворогів нашої Незалежності. Українські воїни зі зброєю в руках щодень, щогодини доводять, що вони не «малороси», не «хохли», а представники нації, яка в історії ніким звойована ще не була.
І як би не старався у свій час «великий пролетарський письменник» М. Горький, а сьогодні – його вірні послідовники заперечити право українців на свою державу і мову, ця держава і ця мова є, були і будуть. В цьому контексті слова Володимира Винниченка сьогодні звучать так же актуально, як і 90 літ тому.
Ярема ГОЯН.
Залишити коментар