Повідомлення в номер / Педагог з Божою іскрою в серці

Ніколи слави не жадай,

Не будь грошей слугою.

Трудись по силах і бажай,

Солодким труд щоб був з 

тобою.

Так у вільному перекладі на українську звучать слова видатного поета ХІХ століття Миколи Некрасова. А почати ними хочу свою розповідь про людину, яка ніколи не мріяла про славу, гроші, а просто любить свою працю, яка, за словами поета, їй справді солодка. І праця ця за покликом серця і душі Вчителя з великої літери, яким є Олена Лук’янівна Прадійчук з Люблинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Написати про неї я збиралася давно, але все, як-то кажуть, руки не доходили. Але ось почула, що рішенням Волинської обласної ради від 7 вересня ц. р., № 15/26  педагогу присвоєно звання лауреата обласної Премії  імені Гошовського Й. В., і зрозуміла, що мовчати просто не маю права.

Бути вчителем не так уже й легко. Потрібно, в першу чергу, любити дітей, бачити в них особистість і розкрити той талант, який закладений в дитячому сердечку. Саме  за цими критеріями і діє Олена Лук’янівна Прадійчук, яка щоденно топче шкільну стежину до своїх вихованців. А їх у неї немало. 

Лише цьогоріч допитливих п’ятикласників у неї аж 29! І до кожної дитини треба вміти знайти підхід, навчити творчо мислити, робити правильні висновки. 

І ось уже 38-й рік Олена Прадійчук щодня поспішає до школи, до своєї галасливої дітвори, де на неї чекають безліч дитячих запитань: «А чому?..» Довірливі п’ятикласники зграйкою обступають свою вчительку, яка душею разом з ними. Вони про щось запитують в Олени Лук’янівни, про щось радяться. 

Вона, закінчивши свого часу Луцький педінститут, викладає в опорному навчальному закладі «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» зарубіжну літературу і християнську етику, навчаючи дітей любити Бога, людей, заповнює добротою дитячі серця. 

Смішно і дивно, але в дитинстві вчителька мріяла бути… кіномеханіком. Можливо, тому, що на її дитинство припали роки, коли ще телевізори були не у всіх і вважалися великою розкішшю. А так хотілося подивитися якийсь мультик чи кінофільм! Вдома телевізора не було, тож дівчинка бігала до однокласниць “на кіно”.

До кожного учня чи учениці у вчительки особливий підхід, адже так важливо не тільки допомогти дитині здобути ґрунтовні знання з предмета, а й навчити, як їй вистояти у сьогоднішньому жорстокому світі, не зламатися під важкими ударами життя. Тож, здійснюючи поставлені перед школою завдання, старається Олена Прадійчук йти у ногу з часом і не тільки застосовувати традиційні форми й методи навчання та виховання учнів, а  опановувати нові, щоб можна  було з максимальною для дітей користю використати час їхнього перебування у навчальному закладі.

За всі роки своєї праці Олена Лук’янівна невтомно трудиться на педагогічній ниві. Публікує свої праці у різних педагогічних виданнях – «Педагогічному пошуку»,  «Слові вчителя», «Всесвітній літературі в сучасній школі». 

А ще незмінною подругою є у неї Муза, яка не дає жінці спокою ні вдень, ні вночі. І хоча їй, як дружині, мамі та бабусі, вистачає клопотів на роботі і вдома, Олена Лук’янівна пише вірші, своєрідні сповіді її вразливої душі. Деякі з них харківський композитор Микола Ведмедеря поклав на музику, і вони стали піснями. А віршів у поетеси вже є аж на кілька збірок! Ось один із них.

Я З ТОБОЮ, МІЙ СВІТЕ!

Я з тобою страждаю, мій 

світе!

Твої рани кривавлять 

в мені.

Ти ненавистю весь 

оповитий,

Ллється кров в 

братовбивчій війні.

Я люблю тебе, 

зболений світе!

Посміхнись ясним 

Сонцем в імлі –

Небеса, благодаттю 

сповиті,

До моєї схилились 

землі.

Я з тобою ще вірую, 

світе, –

Нам без Бога немає 

життя!

Твоя доля в майбутньому – 

світла,

Кане зло назавжди в 

небуття.

Я з тобою надіюсь, мій 

світе!

І надія незгасна моя,

Бо любові розквітнуть 

ще квіти,

Ще постане прекрасна 

земля.

Я за тебе молюся, мій 

світе,

Щоб для правди й 

добра ти воскрес.

Й, вічним Словом Господнім 

зігрітий,

Доторкнувся душею небес!

У 2012 і 2013 роках Олена Прадійчук брала участь у конкурсі «Вчитель року» (ІІІ місце в обласному етапі), «Світова література» (ІІ місце в обласному етапі та участь у заключному, всеукраїнському етапі), а також у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року з предметів духовно-морального виховання», на якому Господь дарував їй зайняти перше місце в Україні. 

Вчителька нагороджена численними грамотами, подяками та дипломами різного рівня.  

  Ось уже 7 років поспіль Олена Лук’янівна  готує і возить дітей на Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці Біблії», яку проводять на базі Національного університету «Острозька академія», і кожного року її діти займають по декілька призових місць у різних вікових категоріях.

Від імені учнів школи говорить учениця 11-го класу Марія Куцова:

– Олена Лук’янівна – чудовий учитель. На уроках християнської етики вона знайомить нас з Божим словом, а зарубіжної літератури – із словом людським. Наша вчителька любить нас, а ми любимо її. Дякуємо вам, Олено Лук’янівно, за Слово і Любов!

За все, що має у своєму житті, Олена Лук’янівна вдячна Богові, бо без Його благословення, вважає, не досягла б нічого.

Галина Оліферчук.

НА ЗНІМКУ: вчитель зарубіжної літератури та основ християнської етики опорного навчального закладу «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» Олена ПРАДІЙЧУК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Так у вільному перекладі на українську звучать слова видатного поета ХІХ століття Миколи Некрасова. А почати ними хочу свою розповідь про людину, яка ніколи не мріяла про славу, гроші, а просто любить свою працю, яка, за словами поета, їй справді солодка. І праця ця за покликом серця і душі Вчителя з великої літери, яким є Олена Лук’янівна Прадійчук з Люблинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Написати про неї я збиралася давно, але все, як-то кажуть, руки не доходили. Але ось почула, що рішенням Волинської обласної ради від 7 вересня ц. р., № 15/26  педагогу присвоєно звання лауреата обласної Премії  імені Гошовського Й. В., і зрозуміла, що мовчати просто не маю права.

Бути вчителем не так уже й легко. Потрібно, в першу чергу, любити дітей, бачити в них особистість і розкрити той талант, який закладений в дитячому сердечку. Саме  за цими критеріями і діє Олена Лук’янівна Прадійчук, яка щоденно топче шкільну стежину до своїх вихованців. А їх у неї немало. 

Лише цьогоріч допитливих п’ятикласників у неї аж 29! І до кожної дитини треба вміти знайти підхід, навчити творчо мислити, робити правильні висновки. 

І ось уже 38-й рік Олена Прадійчук щодня поспішає до школи, до своєї галасливої дітвори, де на неї чекають безліч дитячих запитань: «А чому?..» Довірливі п’ятикласники зграйкою обступають свою вчительку, яка душею разом з ними. Вони про щось запитують в Олени Лук’янівни, про щось радяться. 

Вона, закінчивши свого часу Луцький педінститут, викладає в опорному навчальному закладі «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» зарубіжну літературу і християнську етику, навчаючи дітей любити Бога, людей, заповнює добротою дитячі серця. 

Смішно і дивно, але в дитинстві вчителька мріяла бути… кіномеханіком. Можливо, тому, що на її дитинство припали роки, коли ще телевізори були не у всіх і вважалися великою розкішшю. А так хотілося подивитися якийсь мультик чи кінофільм! Вдома телевізора не було, тож дівчинка бігала до однокласниць “на кіно”.

До кожного учня чи учениці у вчительки особливий підхід, адже так важливо не тільки допомогти дитині здобути ґрунтовні знання з предмета, а й навчити, як їй вистояти у сьогоднішньому жорстокому світі, не зламатися під важкими ударами життя. Тож, здійснюючи поставлені перед школою завдання, старається Олена Прадійчук йти у ногу з часом і не тільки застосовувати традиційні форми й методи навчання та виховання учнів, а  опановувати нові, щоб можна  було з максимальною для дітей користю використати час їхнього перебування у навчальному закладі.

За всі роки своєї праці Олена Лук’янівна невтомно трудиться на педагогічній ниві. Публікує свої праці у різних педагогічних виданнях – «Педагогічному пошуку»,  «Слові вчителя», «Всесвітній літературі в сучасній школі». 

А ще незмінною подругою є у неї Муза, яка не дає жінці спокою ні вдень, ні вночі. І хоча їй, як дружині, мамі та бабусі, вистачає клопотів на роботі і вдома, Олена Лук’янівна пише вірші, своєрідні сповіді її вразливої душі. Деякі з них харківський композитор Микола Ведмедеря поклав на музику, і вони стали піснями. А віршів у поетеси вже є аж на кілька збірок! Ось один із них.

У 2012 і 2013 роках Олена Прадійчук брала участь у конкурсі «Вчитель року» (ІІІ місце в обласному етапі), «Світова література» (ІІ місце в обласному етапі та участь у заключному, всеукраїнському етапі), а також у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року з предметів духовно-морального виховання», на якому Господь дарував їй зайняти перше місце в Україні. 

Вчителька нагороджена численними грамотами, подяками та дипломами різного рівня.  

  Ось уже 7 років поспіль Олена Лук’янівна  готує і возить дітей на Всеукраїнську олімпіаду «Юні знавці Біблії», яку проводять на базі Національного університету «Острозька академія», і кожного року її діти займають по декілька призових місць у різних вікових категоріях.

Від імені учнів школи говорить учениця 11-го класу Марія Куцова:

– Олена Лук’янівна – чудовий учитель. На уроках християнської етики вона знайомить нас з Божим словом, а зарубіжної літератури – із словом людським. Наша вчителька любить нас, а ми любимо її. Дякуємо вам, Олено Лук’янівно, за Слово і Любов!

За все, що має у своєму житті, Олена Лук’янівна вдячна Богові, бо без Його благословення, вважає, не досягла б нічого.

НА ЗНІМКУ: вчитель зарубіжної літератури та основ християнської етики опорного навчального закладу «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» Олена ПРАДІЙЧУК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.