Повідомлення в номер / Так чи не так

Іноді мені здається, що в Україні щось не так.

Ні, з першого погляду все ніби так. Є президент, парламент, уряд, депутати, поліція, прокуратура, національна гвардія та інші атрибути державності.

Є політичні партії, їх лідери, котрі вміють гарно говорити, виголошувати правильні слова на телебаченні, вічах і мітингах.

Є закони, як-то кажуть, на всі випадки життя, різного роду програми, що обіцяють поліпшення життя вже сьогодні, є, нарешті, безвіз і курс на європейську інтеграцію.

Словом, майже все є, а от найголовнішого нема. Як любить повторювати один народний депутат, він же – телеведучий, він же – поміркований опозиціонер, все буде тоді, коли ви відчуєте, що живете краще.

Краще, правда, стало жити, але далеко не всім. Наприклад, непогано почуваються вітчизняні олігархи, політики-пристосуванці, брехуни і підбрехувачі, відверті і замасковані кар'єристи, зарубіжні "варяги", котрі їдуть у бідну Україну, щоб "нарубати бабла", як вони висловлюються. Прізвищ не хочеться й називати, настільки їх багато.

Стало правилом, що держава має їм встановити зарплату у декілька сотень тисяч, а то й більше, щоб вони не крали, не брали хабарів, служили народу вірою і правдою. Гроші вони отримують, але народу від того ні холодно, ні гаряче – немає в того народу ані віри, ані правди.

Нещодавно Верховна Рада проголосувала за нову пенсійну реформу. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв істотне підвищення пенсій з 1 жовтня ц. р.

– Істотне – це яке? – запитував мене нещодавно знайомий ветеран праці. – У не такому вже й далекому минулому, коли американський долар був по 8 гривень, я щомісячно отримував загалом 200 "зелених". Тепер, коли гривня впала до понад 27 за долар, я мусив би отримувати більше 5 тисяч гривень. Мені скільки уряд заплатить? Адже у Пенсійного фонду, якщо вірити чиновникам, катастрофічно не вистачає коштів. І хто компенсує нам втрати, яких ми зазнали через галопуючу інфляцію?

Що я міг сказати у відповідь, коли й сам не знаю? Зате знають ті, у кого зарплата перевищує 50 і більше тисяч гривень: їм ні інфляція, ні інші катаклізми на фінансовому "фронті" не страшні. Вони вже реально відчули поліпшення життя сьогодні.

З'явився в урядовців і новий проект: прагнучи залучити до управління державою 1000 молодих, креативних фахівців, вони запропонували зголошуватися до участі у ньому всіх, хто відчуває у собі бажання попрацювати у так званих директоратах міністерств і відомств. Зарплата відповідно становитиме від 30 до 60 тисяч гривень (!).

Не знаю, хто у тому "конкурсі" переміг, бо заяви вже, як кажуть, не приймають, але я переконаний у тому, що молоді і креативні давно виїхали на Захід – навіть з нашого рідного Ковеля. В директорати же потраплять, очевидно, далеко не молоді і не зовсім креативні, як у нас часто буває. Дай, Боже, щоб вони хоч українською мовою володіли і знали реалії життя не з інтернету.

Іншим залишається хіба що мріяти про такі зарплати і думати, як дожити до тієї злощасної суми у 3200, з якої четверту частину треба віддати державі. Ось днями із сльозами на очах сказала мені знайома:

– Мамі зробили складну операцію. За три дні на лікарню "пішло" 20 тисяч гривень. А що буде далі?..

А далі буде, як і раніше: урядовці обіцятимуть, олігархи багатшатимуть, корупціонери крастимуть. Щоб народ не дуже обурювався, очевидно, дана негласна вказівка: в супер-маркетах та в інших торговельних закладах ціни вказувати не за кілограм ваги, а за 100 грамів. Оце зайшов я днями в магазин і бачу: ковбаса – 15 гривень, м'ясо – 13, куряче філе – 8 і т. д., і т. п.

Подивився я на те "поліпшення", подумав і взяв свинячих кісток по 23 гривні. За кілограм. І вийшло із того кілограма три страви: суп пенсіонерський, картопля тушкована ветеранська і юшкасобача для домашнього песика.

А ви кажете: щось не так. Все так, коли добре розібратися. Щоправда, не для всіх.

Охрім СВИТКА.

P.S. Як заявляють можновладці, у зв'язку з тим, що пити горілку, вино, коньяк, пиво, курити цигарки шкідливо для здоров'я, потрібно регулярно підвищувати акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби, що вони успішно й роблять.

Можна було б розплакатися від такої "батьківської" турботи про здоров’я народу, якби не одне маленьке "але". Зростання цін на спиртне і цигарки дехто розглядає як відверте фришування спиртово-тютюнової мафії. Адже рідко хто дозволяє тепер купувати собі цей товар у магазинах, де ціни "зашкалюють". Ось і процвітає в Україні підпільний і спиртовий, і тютюновий бізнес, від якого страждають пересічні громадяни. Не знижується й рівень самогоноваріння. Дедалі більше випадків, коли селяни і городяни вирощують на присадибних ділянках тютюн, щоб пізніше курити "самокрутки".

Кому це вигідно, запитуєте? Дивіться, як-то кажуть, вище.

О. С.

Іноді мені здається, що в Україні щось не так.

Ні, з першого погляду все ніби так. Є президент, парламент, уряд, депутати, поліція, прокуратура, національна гвардія та інші атрибути державності.

Є політичні партії, їх лідери, котрі вміють гарно говорити, виголошувати правильні слова на телебаченні, вічах і мітингах.

Є закони, як-то кажуть, на всі випадки життя, різного роду програми, що обіцяють поліпшення життя вже сьогодні, є, нарешті, безвіз і курс на європейську інтеграцію.

Словом, майже все є, а от найголовнішого нема. Як любить повторювати один народний депутат, він же – телеведучий, він же – поміркований опозиціонер, все буде тоді, коли ви відчуєте, що живете краще.

Краще, правда, стало жити, але далеко не всім. Наприклад, непогано почуваються вітчизняні олігархи, політики-пристосуванці, брехуни і підбрехувачі, відверті і замасковані кар'єристи, зарубіжні "варяги", котрі їдуть у бідну Україну, щоб "нарубати бабла", як вони висловлюються. Прізвищ не хочеться й називати, настільки їх багато.

Стало правилом, що держава має їм встановити зарплату у декілька сотень тисяч, а то й більше, щоб вони не крали, не брали хабарів, служили народу вірою і правдою. Гроші вони отримують, але народу від того ні холодно, ні гаряче – немає в того народу ані віри, ані правди.

Нещодавно Верховна Рада проголосувала за нову пенсійну реформу. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв істотне підвищення пенсій з 1 жовтня ц. р.

– Істотне – це яке? – запитував мене нещодавно знайомий ветеран праці. – У не такому вже й далекому минулому, коли американський долар був по 8 гривень, я щомісячно отримував загалом 200 "зелених". Тепер, коли гривня впала до понад 27 за долар, я мусив би отримувати більше 5 тисяч гривень. Мені скільки уряд заплатить? Адже у Пенсійного фонду, якщо вірити чиновникам, катастрофічно не вистачає коштів. І хто компенсує нам втрати, яких ми зазнали через галопуючу інфляцію?

Що я міг сказати у відповідь, коли й сам не знаю? Зате знають ті, у кого зарплата перевищує 50 і більше тисяч гривень: їм ні інфляція, ні інші катаклізми на фінансовому "фронті" не страшні. Вони вже реально відчули поліпшення життя сьогодні.

З'явився в урядовців і новий проект: прагнучи залучити до управління державою 1000 молодих, креативних фахівців, вони запропонували зголошуватися до участі у ньому всіх, хто відчуває у собі бажання попрацювати у так званих директоратах міністерств і відомств. Зарплата відповідно становитиме від 30 до 60 тисяч гривень (!).

Не знаю, хто у тому "конкурсі" переміг, бо заяви вже, як кажуть, не приймають, але я переконаний у тому, що молоді і креативні давно виїхали на Захід – навіть з нашого рідного Ковеля. В директорати же потраплять, очевидно, далеко не молоді і не зовсім креативні, як у нас часто буває. Дай, Боже, щоб вони хоч українською мовою володіли і знали реалії життя не з інтернету.

Іншим залишається хіба що мріяти про такі зарплати і думати, як дожити до тієї злощасної суми у 3200, з якої четверту частину треба віддати державі. Ось днями із сльозами на очах сказала мені знайома:

– Мамі зробили складну операцію. За три дні на лікарню "пішло" 20 тисяч гривень. А що буде далі?..

А далі буде, як і раніше: урядовці обіцятимуть, олігархи багатшатимуть, корупціонери крастимуть. Щоб народ не дуже обурювався, очевидно, дана негласна вказівка: в супер-маркетах та в інших торговельних закладах ціни вказувати не за кілограм ваги, а за 100 грамів. Оце зайшов я днями в магазин і бачу: ковбаса – 15 гривень, м'ясо – 13, куряче філе – 8 і т. д., і т. п.

Подивився я на те "поліпшення", подумав і взяв свинячих кісток по 23 гривні. За кілограм. І вийшло із того кілограма три страви: суп пенсіонерський, картопля тушкована ветеранська і юшкасобача для домашнього песика.

А ви кажете: щось не так. Все так, коли добре розібратися. Щоправда, не для всіх.

P.S. Як заявляють можновладці, у зв'язку з тим, що пити горілку, вино, коньяк, пиво, курити цигарки шкідливо для здоров'я, потрібно регулярно підвищувати акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби, що вони успішно й роблять.

Можна було б розплакатися від такої "батьківської" турботи про здоров’я народу, якби не одне маленьке "але". Зростання цін на спиртне і цигарки дехто розглядає як відверте фришування спиртово-тютюнової мафії. Адже рідко хто дозволяє тепер купувати собі цей товар у магазинах, де ціни "зашкалюють". Ось і процвітає в Україні підпільний і спиртовий, і тютюновий бізнес, від якого страждають пересічні громадяни. Не знижується й рівень самогоноваріння. Дедалі більше випадків, коли селяни і городяни вирощують на присадибних ділянках тютюн, щоб пізніше курити "самокрутки".

Кому це вигідно, запитуєте? Дивіться, як-то кажуть, вище.