Повідомлення в номер / "Отамани", з якими не занудьгуєш...

Колись давненько, ще в шкільні роки, я з однокласниками дивився  художній фільм (назви якого не пригадую – можливо, це був "Олександр Пархоменко"), де в карикатурному вигляді зобразили "батька анархії" Махна. 

Знову ж таки не пригадую сюжету, зате добре запам'ятав слова пісні, яку виконував актор, що грав роль (із явно негативним відтінком) Нестора Махна, імітуючи гру на гармошці:

Приблизно так звучав текст пісні в моєму перекладі на українську. З  цих пір я, забувши зміст кінокартини, час  від часу наспівую наведені вище слова. Найчастіше тоді, коли зустрічаюся з фактами нехлюйства, безладу і майже  цілковитого невігластва, які демонструють деякі українські можновладці. І хоч, грубо кажучи, їм до Нестора Махна, як тепер історики довели, й рачки не доповзти, тавро "анархія – мати порядку" так і хочеться їм десь припечатати.

Бо що, скажімо, можна подумати, коли від самого прем'єр-міністра нещодавно почули глибоко інтелектуальну тезу  про необов'язковість вищої освіти? Мовляв, пересічним українцям вистачить середньої, а то й початкової, щоб заробляти собі на життя. Для пана Гройсмана, можливо, вища освіта і не була потрібна при статках його батька-бізнесмена, але ж МАУП він все-таки закінчив, та й ще десь навчався. Ну, а далі пішло-поїхало на кар'єрній драбині, які він вдало підкоряє.

До цих пір не можу зрозуміти, чим причарувала урядовців і нардепів в. о. міністра охорони здоров'я пані Супрун (за професією – лікар-радіолог), котра прибула в Україну з Америки, й стала рішуче навчати нас, наче аборигенів в Африці, тонкощам медичної реформи. Тієї самої реформи, в якій, на мій хлопський розум, самі народні депутати не розібралися до кінця й проти якої рішуче виступала їх колега Ольга Богомолець – професіонал  високого класу.

Я вже не кажу про тарифи на медичні послуги, які тепер узаконені і становлять для пересічного українця астрономічні суми. Мовчу і про те, що іще ж будуть і не узаконені "тарифи", до яких окремі слуги Гіппократа звикли, наче до мами рідної. Я – про інше: угоди з лікарями, яким ми довірятимемо  і в яких захочемо лікуватися. Чи не станеться так, що в декого з медиків стане "густо", а в декого - "пусто"? І що робити тим, у кого буде "пусто"?

Я, наприклад, знаю таких, котрі знають, що вони майже нічого не знають, а тому кажуть пацієнтам: "Я не знаю, як лікувати вашу хворобу. Якщо знаєте самі, то й лікуйтеся на здоров'я. Ну, хіба ще попийте калину-малину і медом зажуйте".

А так сталося тому, що, як заявляв нещодавно міністр  соціальної політики Андрій Рева, "в минулому радянська система освіти виробляла (слово ж яке! – О. С.) надмірну кількість педагогів і медиків". От і "довироблялися", що немає кому лікувати і навчати…

Пробачимо колишньому випускнику Ленінградського військового училища імені Андропова, пізніше –політпрацівнику (замполіту), вчителю історії категоричність висновків. Хоча йому, як одному із соратників прем'єра під час роботи у Вінниці, не завадило б знати, що радянська система освіти "упокоїлась" ще у 90-их роках минулого століття.  І готувала не такі вже й погані кадри і для охорони здоров'я, і для навчальних закладів, що можна довести навіть на прикладі історії Ковельщини. Ну, а теперішні випускники вишів – то, пане Рево, результат недолугих реформ ваших попередників-урядовців, як і теперішніх "камікадзе", котрі силоміць нав'язали нам  реформи, що, як кажуть в народі, ні до складу, ні до ладу…

Коли б пан Рева,  один з сучасних українських "отаманів", відзначився лише на полі бою з медиками і вчителями, було би півбіди.  Але ж йому належить ще таке геніальне відкриття в галузі дієтології, як твердження про те, що українці живуть бідно, бо забагато їдять, про що повідомили всі вітчизняні ЗМІ. І не просто повідомили, але й голосно посміялися над міністром, з яким направду "не доводиться тужити" і який, судячи із колоритної статури, явно не живе впроголодь.

Але виявляється, що запас чорного гумору в Андрія Реви далеко не вичерпався. На днях він потішив нас ще одним глибокодумним висловом: "Українці звикли ходити в квартирі у трусах, а тому хочуть, щоб опалення вмикали тоді, коли ще зовсім не холодно".

Не буду надто довго іронізувати над черговим  словесним перлом пана міністра. Просто наведу коментар  його колеги у відставці, який часто виступає на телебаченні у різного роду ток-шоу, Олексія Кучеренка, котрий у свій час опікувався житлово-комунальним господарством країни: "Міністр Рева багато в чому "правий". В принципі, температура в квартирах може бути 12 градусів. І вода "гаряча" градусів 30. І свічка набагато економніша від електрики. І дров ще років на чотири вистачить. І труси два роки носити можна…".

Від себе додам: а ще  кізяками палити, спати одягненим, їжу готувати на багатті, а митися влітку в річці або озері – скільки тієї зими?

Звичайно, якби в уряді був один Рева, було б не зовсім добре, але терпимо. Але ж проблема у тому, що він не один. От і залишається співати: "Любо, братці, любо, любо, братці жить…".

Охрім СВИТКА.

Р.S.  Про те, що не всі українці звикли в квартирі ходити в трусах, свідчить лист ветерана педагогічної праці Якова Лавренка, який він написав, трясучись від холоду, перед початком опалювального сезону:

О. С.