Повідомлення в номер / Чи є у нас культура державотворення

Олег Романчук, наш земляк, добре відомий ковельчанам, які цікавляться політикою, політологією, проблемами державотворення. Він неодноразово бував у нашому місті, де зростав, ходив до школи, де жили його батьки (на жаль, покійні). 

Тут зустрічався в читальному залі центральної районної бібліотеки завдяки сприянню її директора, Заслуженого працівника культури України Галини Божик із шанувальниками свого письменницького і журналістського таланту, спілкувався з ними на найбільш болючі теми сьогоднішнього життя.

Пан Олег відомий як автор цілого ряду книг, статей у періодичній пресі, засновник унікального і за змістом, і за тематикою журналу політології, футурології, економіки, науки і культури під назвою "Універсум". Кожен його випуск – це подія в інтелектуальному житті України. Олегу Романчуку вдалося згуртувати довкола свого видання справжніх представників сучасної  національної еліти, які друкують захоплюючі аналітичні  статті, вірою і правдою відстоюють інтереси держави.

В одному з останніх номерів "Універсуму" мою увагу привернула публікація, автором якої є Олег Романчук, під заголовком "Україна: культура державотворення". На мою думку, нотатки пана Олега б'ють, як-то кажуть, не в брову, а в око – настільки його точка зору об'єктивна і актуальна. Шкода лишень, що наші можновладці не читають не тільки "Універсуму", а й навіть газет.

Пропонуємо увазі читачів уривок із згаданої статті.

Микола ВЕЛЬМА.

l

Український філософ Богдан Кримський писав: "Культурна політика держави залежить від національної повновартості того чи іншого державного утворення, від національної самовизначеності його керівних кіл... У нашій державі "мультикультурністю" прикривається відсутність чіткої державної культурної політики, чітких національних пріоритетів у цій політиці... Якщо особа визнає і переживає українську культуру, як свою, рідну, вона є українцем, українкою, навіть маючи неукраїнське прізвище і неукраїнських предків. Навпаки, якщо людина українського походження ототожнює себе з російською культурою, то, напевно, вона вже втрачена для української нації...

Ось чому Російська Федерація докладає надзусиль для культурної експансії в Україні, адже культурне панування то є ментальна основа для всіх інших видів панування і тому засилля російського шоу-бізнесу, російської книжки, російських радіостанцій і т. д. в Україні – це не прояв некорисливої любові до чистого мистецтва, а спланована, цілеспрямована, свідома і добре організована політика Росії проти України, що має за мету повернення України до статусу, що існував до 24 серпня 1991 року, або принаймні вилучення зі складу України низки територій, що становлять інтерес для Росії".

Головна проблема катастрофічного стану української культури – брак національної владної еліти, котра б мислила категоріями української культури, як органічної та рідної.

Українці повинні мати власну культурну програму, і як чехи, котрі свого часу відкинули теорію поглинання чеської культури німецькою, повинні все зробити, аби перемогти "русскій мір" в Україні. Бо коли "нема культури – нема держави" (Іван Марчук, український художник).

Культура невіддільна від моралі. Чи є моральною наша так звана політична еліта? Так отож. "Коли першими людьми в країні стають останні, все робиться криво, фальшиво і жахливо" (Фрідріх Ніцше). Мав рацію знаменитий філософ. Бо навіть обличчя багатьох українських комерсантів від політики позначені тавром ломброзіанської дегенеративності. 

Серед політиканів, які гордо іменують себе народними обранцями, можна зустріти й таких, чий зовнішній вигляд дивовижним чином нагадує сумнозвісного Євно Фішелевича Азефа, одного з лідерів партії есерів й водночас секретного агента-провокатора царської охранки, про якого Алєксандр Спиридович, генерал-майор Окремого корпусу жандармів, у своїх мемуарах писав: "Азеф – це безпринципний і корисливий егоїст, який працював на користь іноді уряду, а іноді революції, зраджуючи то одній, то іншій стороні, залежно від моменту та особистої користі".

До Верховної Ради потрапляють не найкращі. Треба визнати, що таке стало можливим і завдяки безвідповідальності виборців, які не усвідомлюють причинно-наслідкового зв'язку між власними вчинками (приміром, голосуванням) і тим, до чого це може призвести.

Корупція – це брак соціальної та політичної культури. На це звернув увагу в ефірі програми "Vох рорuli. Голос народу" на телеканалі ZІК Степан Хмара, політв'язень совєтських концтаборів, правозахисник, український політик, Герой України: "Президент Порошенко – джерело корупції. Ніхто ніколи не прибере корупцію, якщо не захоче це робити Порошенко. Порошенко та його оточення цього не хоче".

Для успішної боротьби з цієї недугою в державі кричуще бракує патріотичної еліти, моральних авторитетів...  Хто на вершечку корупційної піраміди? "Порошенко і його поплічники-корупціонери консервують свій режим, ховають награбоване в офшорах. Тому й перелякані!", – переконаний Валентин Наливайченко.

Напевно, не з добра-дива російський опозиціонер і політичний експерт Костянтин Боровой у коментарі виданню "ГОРДОН" зрезюмував: "Найбільше мене засмучують ознаки кремлівського сценарію в діях Порошенка. Якщо йому це зійде з рук, далі Україна вступить в альянс з Росією".

Альфред Кох, екс-віце-прем'єр Росії, один із найяскравіших противників Владіміра Путіна, відомий політолог, який зараз вимушений мешкати в Німеччині, вважає, що теперішній режим розтоптав усі ідеали Майдану. Відомий український журналіст Дмитро Гордон запитував вельми критичного листа, отриманого від Альфреда Коха (подаємо переклад українською. – О. Р.), на телеканалі "NEWS ONE":

"За рік останні ілюзії щодо України у мене розвіялись... Я в Європі живу, куди ви так довго і шумно збираєтесь. І можу сказати, якби ви знали, як усіх дістали. Своїм скиглінням вічним, проблемами невилі-ковними, своїм неугавним "дай" на реформи, яких немає, на армію, яка завдяки волонтерам як і раніше виживає; на підтримування економіки, в якій нічого не змінюється, також: "дай". Всі співчувати вам повинні. Мало того, всі лише про вас повинні думати, а самі ви де і що? Адже ви нічого самі за ці три з половиною роки не робите. Все, що від Америки і Європи отримали, – це великий аванс, кредит довіри, котру благополучно прос…єте. За звичкою, як Крим прос…ли, який могли захищати, але навіть не спробували поворухнутись в цьому напрямку. Так, його у вас вкрали, але де в цей час ви були, на що чекали? На американський десант, щоби американські парубки з Оклахоми замість вас під російські кулі лізли? Грошей набрали, а де реформи? Чому у вас економічне законодавство гірше, ніж навіть у Росії? Де іноземні інвестиції?..

Ви і Майдан на клоунаду, на атракціон для туристів уже перетворили. Всі його пресловуті ідеали, якими досі чванитесь, розтоптали, на-плювавши на них. Адже досі справжні вбивці Небесної сотні не знайдені. Ви навіщо на Майдан виходили? Щоби до влади замість старих злодіїв і дебілів прийшли нові? Чим, скажіть, вони ліпші за Януковича? Тим, що англійською вільно розмовляють?...

Показати вам справжній прапор свободи? Це – Естонія, і аж ніяк не Україна. Там демократичні інститути працюють, економіка розвивається, багаті є, а олігархів, тобто змички влади і грошей, немає. І люди живуть, як люди, а у вас, даруйте, як крали у власного народу, так і крадуть. Як дозволяв народ це робити, так і дозволяє...

Вам ці потвори потрібні (донецькі бандити – О. Р.)? Ви справді з ними в одній державі хочете бути? Забудьте про них і заспокойтесь. Нехай у своєму лайні самі сидять...

Ця війна тільки вашій владі вигідна, котра збагачуватись прийшла. І навіть Путіну вже не потрібна. Все, чого він хотів, уже від неї отримав і тепер йому якось її згорнути треба, аби стосунки із Заходом налагодити. У нього, врешті-решт, вибори незабаром...

Чому у вас нічого з місця не зрушилось? Війна, мовляв. А закінчиться війна і владу почнуть запитувати.

Той же Захід ввічливо поцікавиться, де наші гроші і що ви на них зробили? "Євробачення" провели? Та кому воно, "Євробачення", цікаве. У вас корупція, жахлива неефективність держави. У вас військо, крім бюджету, волонтери утримують. Медицина на нулі і пенсія – 50 доларів. "Безвіз" підписали? Ну, вітаю. Тільки це не ви підписали, а вам. Це Європа вам ще один аванс надала. До речі, як у Європу підете? Пішки? Своїми чудесними дорогами?..

Я не зловтішаюсь. Ні, я просто злюся. У вас був шанс, і ви його втратили. Що далі? А далі до вас Путін прийде і йому будуть радіти. Коли ви осточортієте Європі і США настільки, що у них для вас аванси закінчаться, тоді Україна під крильце Путіну і пірне...

Отже парадокс: 46 мільйонів в Україні, вільні вибори є, свобода політичної діяльності, вільна преса, на відміну від Росії, а президентом вибрати нема кого...".

Дуже сумно чути таке. Висновок однозначний: українцям бракує культури державотворення – соціальної, побутової, політичної, економічної, наукової. Конче треба зробити щеплення проти цих хвороб. Але насамперед мають вилікуватись "лікарі" – державний і політичний провід. Самостійно вони цього не зроблять. Бо неспроможні. За визначенням. Треба кликати на допомогу кваліфікованих, високопрофесійних "варягів". Проукраїнськи налаштованих. НЕ ЗАРОБІТЧАН! І на те нема ради...

Олег К. РОМАНЧУК.

Олег Романчук, наш земляк, добре відомий ковельчанам, які цікавляться політикою, політологією, проблемами державотворення. Він неодноразово бував у нашому місті, де зростав, ходив до школи, де жили його батьки (на жаль, покійні). 

Тут зустрічався в читальному залі центральної районної бібліотеки завдяки сприянню її директора, Заслуженого працівника культури України Галини Божик із шанувальниками свого письменницького і журналістського таланту, спілкувався з ними на найбільш болючі теми сьогоднішнього життя.

Пан Олег відомий як автор цілого ряду книг, статей у періодичній пресі, засновник унікального і за змістом, і за тематикою журналу політології, футурології, економіки, науки і культури під назвою "Універсум". Кожен його випуск – це подія в інтелектуальному житті України. Олегу Романчуку вдалося згуртувати довкола свого видання справжніх представників сучасної  національної еліти, які друкують захоплюючі аналітичні  статті, вірою і правдою відстоюють інтереси держави.

В одному з останніх номерів "Універсуму" мою увагу привернула публікація, автором якої є Олег Романчук, під заголовком "Україна: культура державотворення". На мою думку, нотатки пана Олега б'ють, як-то кажуть, не в брову, а в око – настільки його точка зору об'єктивна і актуальна. Шкода лишень, що наші можновладці не читають не тільки "Універсуму", а й навіть газет.

Пропонуємо увазі читачів уривок із згаданої статті.

ххх

Український філософ Богдан Кримський писав: "Культурна політика держави залежить від національної повновартості того чи іншого державного утворення, від національної самовизначеності його керівних кіл... У нашій державі "мультикультурністю" прикривається відсутність чіткої державної культурної політики, чітких національних пріоритетів у цій політиці... Якщо особа визнає і переживає українську культуру, як свою, рідну, вона є українцем, українкою, навіть маючи неукраїнське прізвище і неукраїнських предків. Навпаки, якщо людина українського походження ототожнює себе з російською культурою, то, напевно, вона вже втрачена для української нації...

Ось чому Російська Федерація докладає надзусиль для культурної експансії в Україні, адже культурне панування то є ментальна основа для всіх інших видів панування і тому засилля російського шоу-бізнесу, російської книжки, російських радіостанцій і т. д. в Україні – це не прояв некорисливої любові до чистого мистецтва, а спланована, цілеспрямована, свідома і добре організована політика Росії проти України, що має за мету повернення України до статусу, що існував до 24 серпня 1991 року, або принаймні вилучення зі складу України низки територій, що становлять інтерес для Росії".

Головна проблема катастрофічного стану української культури – брак національної владної еліти, котра б мислила категоріями української культури, як органічної та рідної.

Українці повинні мати власну культурну програму, і як чехи, котрі свого часу відкинули теорію поглинання чеської культури німецькою, повинні все зробити, аби перемогти "русскій мір" в Україні. Бо коли "нема культури – нема держави" (Іван Марчук, український художник).

Культура невіддільна від моралі. Чи є моральною наша так звана політична еліта? Так отож. "Коли першими людьми в країні стають останні, все робиться криво, фальшиво і жахливо" (Фрідріх Ніцше). Мав рацію знаменитий філософ. Бо навіть обличчя багатьох українських комерсантів від політики позначені тавром ломброзіанської дегенеративності. 

Серед політиканів, які гордо іменують себе народними обранцями, можна зустріти й таких, чий зовнішній вигляд дивовижним чином нагадує сумнозвісного Євно Фішелевича Азефа, одного з лідерів партії есерів й водночас секретного агента-провокатора царської охранки, про якого Алєксандр Спиридович, генерал-майор Окремого корпусу жандармів, у своїх мемуарах писав: "Азеф – це безпринципний і корисливий егоїст, який працював на користь іноді уряду, а іноді революції, зраджуючи то одній, то іншій стороні, залежно від моменту та особистої користі".

До Верховної Ради потрапляють не найкращі. Треба визнати, що таке стало можливим і завдяки безвідповідальності виборців, які не усвідомлюють причинно-наслідкового зв'язку між власними вчинками (приміром, голосуванням) і тим, до чого це може призвести.

Корупція – це брак соціальної та політичної культури. На це звернув увагу в ефірі програми "Vох рорuli. Голос народу" на телеканалі ZІК Степан Хмара, політв'язень совєтських концтаборів, правозахисник, український політик, Герой України: "Президент Порошенко – джерело корупції. Ніхто ніколи не прибере корупцію, якщо не захоче це робити Порошенко. Порошенко та його оточення цього не хоче".

Для успішної боротьби з цієї недугою в державі кричуще бракує патріотичної еліти, моральних авторитетів...  Хто на вершечку корупційної піраміди? "Порошенко і його поплічники-корупціонери консервують свій режим, ховають награбоване в офшорах. Тому й перелякані!", – переконаний Валентин Наливайченко.

Напевно, не з добра-дива російський опозиціонер і політичний експерт Костянтин Боровой у коментарі виданню "ГОРДОН" зрезюмував: "Найбільше мене засмучують ознаки кремлівського сценарію в діях Порошенка. Якщо йому це зійде з рук, далі Україна вступить в альянс з Росією".

Альфред Кох, екс-віце-прем'єр Росії, один із найяскравіших противників Владіміра Путіна, відомий політолог, який зараз вимушений мешкати в Німеччині, вважає, що теперішній режим розтоптав усі ідеали Майдану. Відомий український журналіст Дмитро Гордон запитував вельми критичного листа, отриманого від Альфреда Коха (подаємо переклад українською. – О. Р.), на телеканалі "NEWS ONE":

"За рік останні ілюзії щодо України у мене розвіялись... Я в Європі живу, куди ви так довго і шумно збираєтесь. І можу сказати, якби ви знали, як усіх дістали. Своїм скиглінням вічним, проблемами невилі-ковними, своїм неугавним "дай" на реформи, яких немає, на армію, яка завдяки волонтерам як і раніше виживає; на підтримування економіки, в якій нічого не змінюється, також: "дай". Всі співчувати вам повинні. Мало того, всі лише про вас повинні думати, а самі ви де і що? Адже ви нічого самі за ці три з половиною роки не робите. Все, що від Америки і Європи отримали, – це великий аванс, кредит довіри, котру благополучно прос…єте. За звичкою, як Крим прос…ли, який могли захищати, але навіть не спробували поворухнутись в цьому напрямку. Так, його у вас вкрали, але де в цей час ви були, на що чекали? На американський десант, щоби американські парубки з Оклахоми замість вас під російські кулі лізли? Грошей набрали, а де реформи? Чому у вас економічне законодавство гірше, ніж навіть у Росії? Де іноземні інвестиції?..

Ви і Майдан на клоунаду, на атракціон для туристів уже перетворили. Всі його пресловуті ідеали, якими досі чванитесь, розтоптали, на-плювавши на них. Адже досі справжні вбивці Небесної сотні не знайдені. Ви навіщо на Майдан виходили? Щоби до влади замість старих злодіїв і дебілів прийшли нові? Чим, скажіть, вони ліпші за Януковича? Тим, що англійською вільно розмовляють?...

Показати вам справжній прапор свободи? Це – Естонія, і аж ніяк не Україна. Там демократичні інститути працюють, економіка розвивається, багаті є, а олігархів, тобто змички влади і грошей, немає. І люди живуть, як люди, а у вас, даруйте, як крали у власного народу, так і крадуть. Як дозволяв народ це робити, так і дозволяє...

Вам ці потвори потрібні (донецькі бандити – О. Р.)? Ви справді з ними в одній державі хочете бути? Забудьте про них і заспокойтесь. Нехай у своєму лайні самі сидять...

Ця війна тільки вашій владі вигідна, котра збагачуватись прийшла. І навіть Путіну вже не потрібна. Все, чого він хотів, уже від неї отримав і тепер йому якось її згорнути треба, аби стосунки із Заходом налагодити. У нього, врешті-решт, вибори незабаром...

Чому у вас нічого з місця не зрушилось? Війна, мовляв. А закінчиться війна і владу почнуть запитувати.

Той же Захід ввічливо поцікавиться, де наші гроші і що ви на них зробили? "Євробачення" провели? Та кому воно, "Євробачення", цікаве. У вас корупція, жахлива неефективність держави. У вас військо, крім бюджету, волонтери утримують. Медицина на нулі і пенсія – 50 доларів. "Безвіз" підписали? Ну, вітаю. Тільки це не ви підписали, а вам. Це Європа вам ще один аванс надала. До речі, як у Європу підете? Пішки? Своїми чудесними дорогами?..

Я не зловтішаюсь. Ні, я просто злюся. У вас був шанс, і ви його втратили. Що далі? А далі до вас Путін прийде і йому будуть радіти. Коли ви осточортієте Європі і США настільки, що у них для вас аванси закінчаться, тоді Україна під крильце Путіну і пірне...

Отже парадокс: 46 мільйонів в Україні, вільні вибори є, свобода політичної діяльності, вільна преса, на відміну від Росії, а президентом вибрати нема кого...".

Дуже сумно чути таке. Висновок однозначний: українцям бракує культури державотворення – соціальної, побутової, політичної, економічної, наукової. Конче треба зробити щеплення проти цих хвороб. Але насамперед мають вилікуватись "лікарі" – державний і політичний провід. Самостійно вони цього не зроблять. Бо неспроможні. За визначенням. Треба кликати на допомогу кваліфікованих, високопрофесійних "варягів". Проукраїнськи налаштованих. НЕ ЗАРОБІТЧАН! І на те нема ради...