Ліцей – наша друга "домівка"
Купрійчик Ілана: "Мені подобається навчатися тут. В закладі створено комфортні умови для навчання та проживання, в нас гарні вчителі, майстри виробничого навчання. Ліцей має гарну репутацію, саме тому я приїхала навчатися на "кравця; вишивальника" в м. Ковель, хоча сама із Любешівського району".
Шворак Дан: "Я прийшов здобувати професію "монтажника санітарно-технічних систем і устаткування; газозварник" за рекомендацією свого брата, який теж тут навчався. В нашому закладі панує атмосфера поваги до учня, створюються сучасні навчальні місця, є можливість освоїти не одну, а декілька професій".
Макарусь Ірина: "Ліцей для мене – це друга домівка, тут працюють хороші спеціалісти, які в кожному з нас бачать особистість і роблять все для того, щоб її розвивати. Мої досягнення у конкурсах різних рівнів – як обласних, так і всеукраїнських – цьому підтвердження. Сподіваюся, освіта, яку здобуваю в професійному ліцеї, дозволить мені успішно працювати за фахом "перукаря; манікюрника". Також маю бажання продовжити навчання у ВНЗ".
Із розмови, почутої в транспорті: "Я вдячна ліцею, викладачам та майстрам виробничого навчання, що вони були у моєму житті.
Важливо, не хто ким став, а те, що всі стали справжніми людьми. І своїх дітей я віддам навчатись тільки у Ковельський професійний ліцей".
На навчання приходять уже діти й онуки випускників. Батьки довіряють найдорожче, що в них є – своїх дітей, а це найвища відзнака для колективу Ковельського професійного ліцею.
Отож, рідний ліцею, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із Сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім'ї!
Життя набирає нових обертів. Ми переступили півстолітню межу праці, творчості, гордості і любові. Ліцей – це не стіни. Ліцей – це люди!
А люди наші – золоті та й стіни наші – теплі!
Катерина Кричко,
Президент учнівського самоврядування.
Купрійчик Ілана: "Мені подобається навчатися тут. В закладі створено комфортні умови для навчання та проживання, в нас гарні вчителі, майстри виробничого навчання. Ліцей має гарну репутацію, саме тому я приїхала навчатися на "кравця; вишивальника" в м. Ковель, хоча сама із Любешівського району".
Шворак Дан: "Я прийшов здобувати професію "монтажника санітарно-технічних систем і устаткування; газозварник" за рекомендацією свого брата, який теж тут навчався. В нашому закладі панує атмосфера поваги до учня, створюються сучасні навчальні місця, є можливість освоїти не одну, а декілька професій".
Макарусь Ірина: "Ліцей для мене – це друга домівка, тут працюють хороші спеціалісти, які в кожному з нас бачать особистість і роблять все для того, щоб її розвивати. Мої досягнення у конкурсах різних рівнів – як обласних, так і всеукраїнських – цьому підтвердження. Сподіваюся, освіта, яку здобуваю в професійному ліцеї, дозволить мені успішно працювати за фахом "перукаря;
манікюрника". Також маю бажання продовжити навчання у ВНЗ".
Із розмови, почутої в транспорті: "Я вдячна ліцею, викладачам та майстрам виробничого навчання, що вони були у моєму житті.
Важливо, не хто ким став, а те, що всі стали справжніми людьми. І своїх дітей я віддам навчатись тільки у Ковельський професійний ліцей".
На навчання приходять уже діти й онуки випускників. Батьки довіряють найдорожче, що в них є – своїх дітей, а це найвища відзнака для колективу Ковельського професійного ліцею.
Отож, рідний ліцею, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із Сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім'ї!
Життя набирає нових обертів. Ми переступили півстолітню межу праці, творчості, гордості і любові. Ліцей – це не стіни. Ліцей – це люди!
А люди наші – золоті та й стіни наші – теплі!
Катерина Кричко, Президент учнівського самоврядування.
Залишити коментар