Повідомлення в номер / Ольга ЧЕПЕНЮК: "Обов'язок депутата – служити людям"

Ольга Іванівна Чепенюк, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом села Байківців, добре відома багатьом жителям Ковельщини, а особливо тим, хто мешкає в населених пунктах Радошинської сільської ради. Вона – депутат районної ради, входить до  складу фракції Аграрної партії України, активна в громадсько-політичному житті, часто виступає в міськрайонній газеті "Вісті Ковельщини".

Районна партійна організація АПУ висунула її кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Сьогодні Ольга Іванівна – наш співрозмовник.

l

– Ольго Іванівно, у січні ц. р. Ви на шпальтах "Вістей Ковельщини" звітували про свою роботу в районній раді. Заголовок публікації досить промовистий: "Інтереси виборців – на  першому плані". Чи вдається Вам у своїй діяльності дотримуватися цього правила?

– Самій давати оцінку собі не зовсім скромно, бо це – справа виборців. Однак можу сказати чесно:  мету своєї діяльності вбачаю у  служінні людям, які виявили мені високе довір'я. І хоч не завжди в силу тих чи інших причин вдається швидко вирішити  якесь питання, але завжди намагаюся добиватися поставленої мети.  Відомо ж  бо: хто стукає, тому відчиняють.

– Якими були головні напрямки Вашої роботи останнім часом?

– Брала  участь у семи засіданнях постійної комісії з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства і дитинства райради, дев'яти її сесіях, в тому числі – трьох позачергових. Комісія, до складу якої входжу і яку очолює колега по фаху Василь Олексюк із Козлинич, розглядає дуже важливі питання, про що можна судити навіть із її назви. Багато чого зроблено, але  ще більше потрібно зробити, хоч часто-густо на задоволення потреб людей не вистачає коштів.

– Ви досить часто виступаєте на сесіях із запитами та зверненнями. Про що у них ідеться?

– В одному із запитів я просила сприяти в обстеженні приміщення клубу у Байківцях для проведення поточного ремонту.  Разом з колегами домагалася розв'язання проблеми ветсанзаводу. Ставила питання про влаштування асфальтного покриття на відрізку автомобільних доріг Мар'янівка – Радошин,  Радошин – Байківці  (від покажчика  "с. Битень" до закінчення с. Байківців).

Подала три звернення – щодо утилізації відходів свиноферми у с. Радошині; щодо заміни газових лічильників, які були зняті в оселях селян у червні ц. р. і відвезені на перевірку; щодо виділення коштів сільською радою на встановлення сантехнічного обладнання для забезпечення проточною водою фельдшерсько-акушерського пункту у Байківцях.

– Якою була реакція відповідальних осіб на Ваші прохання і вимоги?

– Загалом, ділова й конкретна, хоч ряд питань чекають свого вирішення. За сприяння у роботі я дякую голові районної ради Андрію Броїлу, голові РДА, депутату облради Віктору Козаку, головному лікарю МТМО Олегу Самчуку, Радошинському сільському голові Дмитру Ковгану, голові фракції Аграрної партії України в районній раді Андрію Мигулі, багатьом моїм колегам-депутатам.

– Ви згадали про фельдшерсько-акушерський пункт, де працюєте. Скажу відверто: він вабить око своєю ошатністю, затишком, впорядкованістю, достатньою кількістю обладнання і медикаментів. Як Вам вдається у нинішні скрутні часи підтримувати такий зразковий порядок?

– Працюю сама, залучаю до роботи власних дітей, односельців. Ніколи не відмовляють у допомозі ані керівництво МТМО, ані сільська рада.

Зрештою, моя турбота – це не тільки ФАП. Адже маємо  ще й клуб, про який я говорила, школу. Зібрали підписи батьків  під листом про необхідність виділення коштів на реконструкцію частини приміщення  ЗОШ І-ІІІ ст. під дошкільний навчальний заклад. Лист направили у благодійний фонд Степана Івахіва "Патріоти Волині".

– З якими питаннями, крім названих, звертаються до Вас виборці?

– Найбільше їм  докучає бідність, через що часто звертаються з проханнями про матеріальну допомогу. Її надано одинадцяти мешканцям сільської ради (десять – з депутатського фонду, одне – за сприяння управління соціального захисту населення).

За участю Аграрної партії України  надали спонсорську допомогу учням першого класу Радошинської ЗОШ І-ІІІ ст. для придбання ігрових наборів. Зрештою, всього зробленого не перелічити, та це й не так важливо. Головне, що я з колегами намагаюся допомогти всім, хто цього потребує.

– Ваша депутатська діяльність, очевидно, не обмежується участю в сесіях, прийомі виборців, поданні запитів і звернень…

– Безперечно. Намагаюся відвідувати важливі громадсько-політичні заходи, цікавлюся подіями, які відбуваються на Ковельщині, Волині, в Україні. Зокрема, 17 грудня ц. р. була делегатом ХІІІ з'їзду Аграрної партії, що відбувся в Національному палаці "Україна", отримала багато цікавої і корисної інформації. На партійних з’їздах як член АПУ я буваю регулярно.

Постійно беру участь у Днях депутата, буваю в інших сільських громадах (Велицькій, Любитівській), вивчаю їх досвід, систематично спілкуюся з різними категоріями населення, щоб бути в курсі всіх справ, якими живуть наші люди.

– Ви – мати шістьох дітей. Як Вам вдається поєднувати обов'язки матері, громадського діяча і професійного медика?

– Мабуть, завдяки тому, що відчуваю підтримку друзів, родини, поміч Матері Божої. Та й діти мої – славні, розумні, слухняні, працьовиті. Найстарша Богдана, 1997 року народження, студентка Львівського Національного університету імені Івана Франка, нещодавно вийшла заміж за Тараса Салабая. Хочеться, щоб жили в миру, любові і добрі.

У Львівській політехніці навчається Іванна, 1999 року народження. Валерія, Денис, Алевтина – учні Радошинської школи. Окрім того, що сумлінно вчаться, здобувають музичну освіту в Ковельській школі мистецтв. Найменший  Данилко, якому чотири з половиною років, намагається у всьому наслідувати братика і сестричок.

– Нещодавно територіальна виборча комісія зареєструвала Вас кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Чим викликане таке Ваше рішення?

– Я переконана в тому, що у разі обрання мене депутатом Голобської селищної ради я зможу активніше відстоювати інтереси своїх виборців. За об'єднаними територіальними громадами – велике майбутнє.

Розповідати про те, що робитиму в якості депутата, не буду. Звичайно, в такому разі доведеться  полишити районну раду. Але це не біда. Я завжди була і буду з людьми, працюю і працюватиму для них, адже що може бути кращого від їх щирої подяки  за працю, щасливої посмішки тих, кому допомогла і як медик, і як депутат? Я – донька волинського краю, і світле його майбутнє, краще життя моїх земляків – це найважливіше у житті.

Розмову вів 

Михайло КУЗЬМУК.

На ЗНІМКАХ: Ольга ЧЕПЕНЮК; весілля старшої доньки  Богдани; сім'я Чепенюків – це  музичний гурт майбутніх професіоналів.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Ольга Іванівна Чепенюк, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом села Байківців, добре відома багатьом жителям Ковельщини, а особливо тим, хто мешкає в населених пунктах Радошинської сільської ради. Вона – депутат районної ради, входить до  складу фракції Аграрної партії України, активна в громадсько-політичному житті, часто виступає в міськрайонній газеті "Вісті Ковельщини".

Районна партійна організація АПУ висунула її кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Сьогодні Ольга Іванівна – наш співрозмовник.

ххх

– Ольго Іванівно, у січні ц. р. Ви на шпальтах "Вістей Ковельщини" звітували про свою роботу в районній раді. Заголовок публікації досить промовистий: "Інтереси виборців – на  першому плані". Чи вдається Вам у своїй діяльності дотримуватися цього правила?

– Самій давати оцінку собі не зовсім скромно, бо це – справа виборців. Однак можу сказати чесно:  мету своєї діяльності вбачаю у  служінні людям, які виявили мені високе довір'я. І хоч не завжди в силу тих чи інших причин вдається швидко вирішити  якесь питання, але завжди намагаюся добиватися поставленої мети.  Відомо ж  бо: хто стукає, тому відчиняють.

– Якими були головні напрямки Вашої роботи останнім часом?

– Брала  участь у семи засіданнях постійної комісії з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства і дитинства райради, дев'яти її сесіях, в тому числі – трьох позачергових. Комісія, до складу якої входжу і яку очолює колега по фаху Василь Олексюк із Козлинич, розглядає дуже важливі питання, про що можна судити навіть із її назви. Багато чого зроблено, але  ще більше потрібно зробити, хоч часто-густо на задоволення потреб людей не вистачає коштів.

– Ви досить часто виступаєте на сесіях із запитами та зверненнями. Про що у них ідеться?

– В одному із запитів я просила сприяти в обстеженні приміщення клубу у Байківцях для проведення поточного ремонту.  Разом з колегами домагалася розв'язання проблеми ветсанзаводу. Ставила питання про влаштування асфальтного покриття на відрізку автомобільних доріг Мар'янівка – Радошин,  Радошин – Байківці  (від покажчика  "с. Битень" до закінчення с. Байківців).

Подала три звернення – щодо утилізації відходів свиноферми у с. Радошині; щодо заміни газових лічильників, які були зняті в оселях селян у червні ц. р. і відвезені на перевірку; щодо виділення коштів сільською радою на встановлення сантехнічного обладнання для забезпечення проточною водою фельдшерсько-акушерського пункту у Байківцях.

– Якою була реакція відповідальних осіб на Ваші прохання і вимоги?

– Загалом, ділова й конкретна, хоч ряд питань чекають свого вирішення. За сприяння у роботі я дякую голові районної ради Андрію Броїлу, голові РДА, депутату облради Віктору Козаку, головному лікарю МТМО Олегу Самчуку, Радошинському сільському голові Дмитру Ковгану, голові фракції Аграрної партії України в районній раді Андрію Мигулі, багатьом моїм колегам-депутатам.

– Ви згадали про фельдшерсько-акушерський пункт, де працюєте. Скажу відверто: він вабить око своєю ошатністю, затишком, впорядкованістю, достатньою кількістю обладнання і медикаментів. Як Вам вдається у нинішні скрутні часи підтримувати такий зразковий порядок?

– Працюю сама, залучаю до роботи власних дітей, односельців. Ніколи не відмовляють у допомозі ані керівництво МТМО, ані сільська рада.

Зрештою, моя турбота – це не тільки ФАП. Адже маємо  ще й клуб, про який я говорила, школу. Зібрали підписи батьків  під листом про необхідність виділення коштів на реконструкцію частини приміщення  ЗОШ І-ІІІ ст. під дошкільний навчальний заклад. Лист направили у благодійний фонд Степана Івахіва "Патріоти Волині".

– З якими питаннями, крім названих, звертаються до Вас виборці?

– Найбільше їм  докучає бідність, через що часто звертаються з проханнями про матеріальну допомогу. Її надано одинадцяти мешканцям сільської ради (десять – з депутатського фонду, одне – за сприяння управління соціального захисту населення).

За участю Аграрної партії України  надали спонсорську допомогу учням першого класу Радошинської ЗОШ І-ІІІ ст. для придбання ігрових наборів. Зрештою, всього зробленого не перелічити, та це й не так важливо. Головне, що я з колегами намагаюся допомогти всім, хто цього потребує.

– Ваша депутатська діяльність, очевидно, не обмежується участю в сесіях, прийомі виборців, поданні запитів і звернень…

– Безперечно. Намагаюся відвідувати важливі громадсько-політичні заходи, цікавлюся подіями, які відбуваються на Ковельщині, Волині, в Україні. Зокрема, 17 грудня ц. р. була делегатом ХІІІ з'їзду Аграрної партії, що відбувся в Національному палаці "Україна", отримала багато цікавої і корисної інформації. На партійних з’їздах як член АПУ я буваю регулярно.

Постійно беру участь у Днях депутата, буваю в інших сільських громадах (Велицькій, Любитівській), вивчаю їх досвід, систематично спілкуюся з різними категоріями населення, щоб бути в курсі всіх справ, якими живуть наші люди.

– Ви – мати шістьох дітей. Як Вам вдається поєднувати обов'язки матері, громадського діяча і професійного медика?

– Мабуть, завдяки тому, що відчуваю підтримку друзів, родини, поміч Матері Божої. Та й діти мої – славні, розумні, слухняні, працьовиті. Найстарша Богдана, 1997 року народження, студентка Львівського Національного університету імені Івана Франка, нещодавно вийшла заміж за Тараса Салабая. Хочеться, щоб жили в миру, любові і добрі.

У Львівській політехніці навчається Іванна, 1999 року народження. Валерія, Денис, Алевтина – учні Радошинської школи. Окрім того, що сумлінно вчаться, здобувають музичну освіту в Ковельській школі мистецтв. Найменший  Данилко, якому чотири з половиною років, намагається у всьому наслідувати братика і сестричок.

– Нещодавно територіальна виборча комісія зареєструвала Вас кандидатом у депутати Голобської селищної ради об'єднаної територіальної громади. Чим викликане таке Ваше рішення?

– Я переконана в тому, що у разі обрання мене депутатом Голобської селищної ради я зможу активніше відстоювати інтереси своїх виборців. За об'єднаними територіальними громадами – велике майбутнє.

Розповідати про те, що робитиму в якості депутата, не буду. Звичайно, в такому разі доведеться  полишити районну раду. Але це не біда. Я завжди була і буду з людьми, працюю і працюватиму для них, адже що може бути кращого від їх щирої подяки  за працю, щасливої посмішки тих, кому допомогла і як медик, і як депутат? Я – донька волинського краю, і світле його майбутнє, краще життя моїх земляків – це найважливіше у житті.

На ЗНІМКАХ: Ольга ЧЕПЕНЮК; весілля старшої доньки  Богдани; сім'я Чепенюків – це  музичний гурт майбутніх професіоналів.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.