Читачі залишилися з газетою
Без усякого перебільшення можна сказати, що передплатна кампанія на 2018 рік проходила надзвичайно важко. Причин на те багато.
Одна з них – жорстка, а часом і жорстока боротьба між видавцями друкованих ЗМІ на вітчизняному ринку преси. В той час, як власники приватних газет, котрі мають "грубі" гроші, безкоштовно роздають витвори своїх придворних писарчуків направо й наліво, редакції роздержавлених ЗМІ ледве зводять кінці з кінцями.
Великих збитків вони зазнали у зв'язку з необгрунтованим підвищенням тарифів на послуги зв'язку "Укрпоштою", керівництво якої замість того, щоб розвивати і вдосконалювати важливу галузь, стратегічного значення, зайнялося бізнесом, перетворюючи поштові підприємства в супер- і мінімаркети (залежно від місцезнаходження).
Різко скоротився ринок реклами, на що вплинула економічна і фінансова нестабільність в країні. Поменшало й політичної реклами, бо переважна більшість партій теж ледве животіє, притримуючи кошти до чергових виборів, які, щоправда, невідомо, коли відбудуться. Позицію стороннього спостерігача зайняли державні інституції, котрим, грубо кажучи, наплювати на проблеми журналістської спільноти. Вони у період військових дій на Сході свідомо нищать друковане Слово, яке їм не потрібне – без нього легше грабувати народ. А те, що в інформаційній війні перемагають наші вороги, їх, на жаль, теж не хвилює.
Звичайно, негативно впливає на стан справ із друкованими виданнями бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій, зокрема, інтернету. Він дає змогу, як-то кажуть, не встаючи з дивана бути у будь-яку пору доби в курсі подій, що відбуваються в Україні, містах і селах та ще й при бажанні взяти участь в обговоренні питань, які хвилюють громадськість. При тому – анонімно, не називаючи ані свого прізвища, ані адреси, бо Закон про відповідальність про сказане і написане на інтернетний простір не поширюється. Отож, поширюй будь-яку недостовірну інформацію, ображай і паплюж всіх підряд, бо все одно тобі за це нічого не буде.
В таких надзвичайно складних або майже екстремальних умовах редакції цілого ряду газет вдалися до непопулярних заходів: підвищили передплатну ціну на шкоду своїм тиражам, зменшили періодичність виходу, скоротили кількість творчих працівників і т. д., і т. п. І це – лише початок, бо курс американського долара росте не по днях, а по годинах, уряд займається популізмом, підвищуючи невідомо з яких джерел зарплати і пенсії, а економіка переходить в "піке". Ніяких обмежень не мають олігархи – власники енергетичних, газодобувних і нафтопереробних підприємств, через що все вищими й вищими стають ціни на пальне, комунальні послуги.
Скрутно доводиться й невеликому колективу редакції "Вістей Ковельщини". У грудні вони були змушені брати відпустки за свій рахунок, як кажуть у народі, щоб хоч трохи зекономити кошти. Січень же почнуть з того, що очевидно, перейдуть на чотириденний робочий тиждень, як це давно вже практикують в деяких інших організаціях та установах. Не видно на горизонті й щедрого інвестора, який би хотів вкладати гроші у підтримку преси, хоч не відомо, чи це добре, чи погано. Бо цілком очевидно: хто платить, той замовляє музику, що яскраво підтверджує "українське" телебачення, на якому всі канали куплені й перекуплені і показують та говорять лише те, що вигідне їх власникам.
Але є й трохи "Сонця у холодній воді", як колись образно назвала свій роман французька письменниця Франсуаза Саган. Не зважаючи на всі труднощі, про частину яких я розповів вище, читацька аудиторія "Вістей Ковельщини" проти грудня минулого року практично не зменшилася. І хоч хотілося б, аби вона була ширшою, мусимо визнати: не все залежить тільки від журналістів. Зрештою, й підвищення передплатної ціни на 2018 рік далося взнаки – не всі могли собі дозволити розкіш в умовах інфляції викласти більше 200 гривень за річний комплект "міськрайонки".
Тому щиро дякуємо усім читачам, які залишилися з нами в новому році! Постараємося Вас не підвести, адже "Вісті Ковельщини" – газета для Вас і про Вас.
Велике "спасибі" – нашим славним поштовим працівникам, які, незважаючи на мізерні зарплати і цілий "віз" додаткових обов'язків, не забули про своє головне завдання – нести українське друковане Слово до людей. З багатьма із них ми разом працювали в період передплатної кампанії і добре знаємо, як їм важко доводиться. Тож нехай Господь сторицею віддячить Вам за клопоти, подарує міцне здоров'я і хороший настрій на весь 2018-й рік! А ще –підвищення заробітних плат, на яке Ви маєте повне право, бо заслужили його сумлінною працею.
Дякуємо ми й діловим партнерам і друзям газети, які допомогли оформити безкоштовну передплату "Вістей Ковельщини" ветеранам війни і праці, учасникам АТО, "дітям війни", воїнам-"афганцям", сім'ям ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, громадським активістам тощо. Це, зокрема, добре відомі на Волині і Ковельщині Іван Потапчук, Микола Заікін, Володимир Бойко, Іван Смітюх, Олександр Смаль, Тетяна Зінчук, Віталій Фіщук, Юрій Рахлінський, Володимир Данилюк, Юрій Рибачок, Ігор Присада, Олег Щесюк, Галина Голубович, Олена Місюра, Володимир Андросюк, Раїса Дарчик та багато інших.
Великий загін друзів нашої газети є у Ковельському промислово-економічному коледжі ЛНТУ (директор Тетяна Селівончик), Центрі професійно-технічної освіти (директор Сергій Антонюк), медичному коледжі (заступник директора Вікторія Каленікова), окремих школах міста і району. Тісна співпраця єднає журналістів з духовенством Ковельщини –деканами міського і районного деканатів УПЦ КП о. Анатолієм Александруком і о. Іоаном Бонисом, настоятелем храмів о. Віталієм Лехкобитом, о. Василем Мичком, о. Іваном Оринчаком, о. Матвієм Олійником, о. Олександром Кобенком, які і дописують до нашого видання, і активно пропагують його серед вірян.
Тож з нагоди Новорічно-Різдвяних свят шлемо найщиріші вітання усім читачам, друзям, діловим партнерам "Вістей Ковельщини", бажаємо здійснення найсміливіших планів і задумів, міцного здоров'я, а найголовніше – миру в Україні!
Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: під час проведення днів передплатника у сільських відділеннях зв'язку Ковельщини.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Без усякого перебільшення можна сказати, що передплатна кампанія на 2018 рік проходила надзвичайно важко. Причин на те багато.
Одна з них – жорстка, а часом і жорстока боротьба між видавцями друкованих ЗМІ на вітчизняному ринку преси. В той час, як власники приватних газет, котрі мають "грубі" гроші, безкоштовно роздають витвори своїх придворних писарчуків направо й наліво, редакції роздержавлених ЗМІ ледве зводять кінці з кінцями.
Великих збитків вони зазнали у зв'язку з необгрунтованим підвищенням тарифів на послуги зв'язку "Укрпоштою", керівництво якої замість того, щоб розвивати і вдосконалювати важливу галузь, стратегічного значення, зайнялося бізнесом, перетворюючи поштові підприємства в супер- і мінімаркети (залежно від місцезнаходження).
Різко скоротився ринок реклами, на що вплинула економічна і фінансова нестабільність в країні. Поменшало й політичної реклами, бо переважна більшість партій теж ледве животіє, притримуючи кошти до чергових виборів, які, щоправда, невідомо, коли відбудуться. Позицію стороннього спостерігача зайняли державні інституції, котрим, грубо кажучи, наплювати на проблеми журналістської спільноти. Вони у період військових дій на Сході свідомо нищать друковане Слово, яке їм не потрібне – без нього легше грабувати народ. А те, що в інформаційній війні перемагають наші вороги, їх, на жаль, теж не хвилює.
Звичайно, негативно впливає на стан справ із друкованими виданнями бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій,
зокрема, інтернету. Він дає змогу, як-то кажуть, не встаючи з дивана бути у будь-яку пору доби в курсі подій, що відбуваються в Україні, містах і селах та ще й при бажанні взяти участь в обговоренні питань, які хвилюють громадськість. При тому – анонімно, не називаючи ані свого прізвища, ані адреси, бо Закон про відповідальність про сказане і написане на інтернетний простір не поширюється. Отож, поширюй будь-яку недостовірну інформацію, ображай і паплюж всіх підряд, бо все одно тобі за це нічого не буде.
В таких надзвичайно складних або майже екстремальних умовах редакції цілого ряду газет вдалися до непопулярних заходів: підвищили передплатну ціну на шкоду своїм тиражам, зменшили періодичність виходу, скоротили кількість творчих працівників і т. д., і т. п. І це – лише початок, бо курс американського долара росте не по днях, а по годинах, уряд займається популізмом, підвищуючи невідомо з яких джерел зарплати і пенсії, а економіка переходить в "піке". Ніяких обмежень не мають олігархи – власники енергетичних, газодобувних і нафтопереробних підприємств, через що все вищими й вищими стають ціни на пальне, комунальні послуги.
Скрутно доводиться й невеликому колективу редакції "Вістей Ковельщини". У грудні вони були змушені брати відпустки за свій рахунок, як кажуть у народі, щоб хоч трохи зекономити кошти. Січень же почнуть з того, що очевидно, перейдуть на чотириденний робочий тиждень, як це давно вже практикують в деяких інших організаціях та установах. Не видно на горизонті й щедрого інвестора, який би хотів вкладати гроші у підтримку преси, хоч не відомо, чи це добре, чи погано. Бо цілком очевидно: хто платить, той замовляє музику, що яскраво підтверджує "українське" телебачення, на якому всі канали куплені й перекуплені і показують та говорять лише те, що вигідне їх власникам.
Але є й трохи "Сонця у холодній воді", як колись образно назвала свій роман французька письменниця Франсуаза Саган. Не зважаючи на всі труднощі, про частину яких я розповів вище, читацька аудиторія "Вістей Ковельщини" проти грудня минулого року практично не зменшилася. І хоч хотілося б, аби вона була ширшою, мусимо визнати: не все залежить тільки від журналістів. Зрештою, й підвищення передплатної ціни на 2018 рік далося взнаки – не всі могли собі дозволити розкіш в умовах інфляції викласти більше 200 гривень за річний комплект "міськрайонки".
Тому щиро дякуємо усім читачам, які залишилися з нами в новому році! Постараємося Вас не підвести, адже "Вісті Ковельщини" – газета для Вас і про Вас.
Велике "спасибі" – нашим славним поштовим працівникам, які, незважаючи на мізерні зарплати і цілий "віз" додаткових обов'язків, не забули про своє головне завдання – нести українське друковане Слово до людей. З багатьма із них ми разом працювали в період передплатної кампанії і добре знаємо, як їм важко доводиться. Тож нехай Господь сторицею віддячить Вам за клопоти, подарує міцне здоров'я і хороший настрій на весь 2018-й рік! А ще –підвищення заробітних плат, на яке Ви маєте повне право, бо заслужили його сумлінною працею.
Дякуємо ми й діловим партнерам і друзям газети, які допомогли оформити безкоштовну передплату "Вістей Ковельщини" ветеранам війни і праці, учасникам АТО, "дітям війни", воїнам-"афганцям", сім'ям ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, громадським активістам тощо. Це, зокрема, добре відомі на Волині і Ковельщині Іван Потапчук, Микола Заікін, Володимир Бойко, Іван Смітюх, Олександр Смаль, Тетяна Зінчук, Віталій Фіщук, Юрій Рахлінський, Володимир Данилюк, Юрій Рибачок, Ігор Присада, Олег Щесюк, Галина Голубович, Олена Місюра, Володимир Андросюк, Раїса Дарчик та багато інших.
Великий загін друзів нашої газети є у Ковельському промислово-економічному коледжі ЛНТУ (директор Тетяна Селівончик), Центрі професійно-технічної освіти (директор Сергій Антонюк), медичному коледжі (заступник директора Вікторія Каленікова), окремих школах міста і району. Тісна співпраця єднає журналістів з духовенством Ковельщини –деканами міського і районного деканатів УПЦ КП о. Анатолієм Александруком і о. Іоаном Бонисом, настоятелем храмів о. Віталієм Лехкобитом, о. Василем Мичком, о. Іваном Оринчаком, о. Матвієм Олійником, о. Олександром Кобенком, які і дописують до нашого видання, і активно пропагують його серед вірян.
Тож з нагоди Новорічно-Різдвяних свят шлемо найщиріші вітання усім читачам, друзям, діловим партнерам "Вістей Ковельщини", бажаємо здійснення найсміливіших планів і задумів, міцного здоров'я, а найголовніше – миру в Україні!
Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: під час проведення днів передплатника у сільських відділеннях зв'язку Ковельщини.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар