Привокзальна площа – не місце для торгівлі
Питання стихійної торгівлі у Ковелі, на жаль, не можна вирішити роками. Особливо проблематичним воно є на привокзальній площі.
Перший заступник міського голови Михайло Гетьман з цього приводу зібрав нараду. На зустріч були запрошені начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь, начальник відділу патрульної поліції у Ковелі Тарас Михалко, директор ринку Петро Сорока, представник Ковельського міськрайонного управління держпродспоживслужби Ліна Мацан, депутат міської ради Ігор Пініс, працівники відділу економічного розвитку та торгівлі.
Михайло Олександрович запросив усіх до тісної співпраці та напрацювання спільного алгоритму дій. За словами директора ринку, торгових місць у них – достатньо, вони облаштовані відповідно до санітарно-ветеринарних вимог і вартість одного метра складає 10 гривень.
Присутні запропонували Петру Сороці запровадити "перехідні канікули" і не брати плати за торгове місце з людей, які реалізують сільськогосподарську продукцію, впродовж певного періоду, аби їм було простіше призвичаїтись до нових умов.
Впродовж вихідних представники поліції, патрульної поліції, виконавчого комітету, держпродспоживслужби проводили роз'яснювальну роботу.
Люди, які роками там звикли торгувати, категорично не згодні переходити у павільйони, яких достатньо на ринку. У понеділок вони прийшли до міської влади, аби та дала добро і далі їм працювати по-старому.
Заступник начальника відділу економічного розвитку та торгівлі Лілія Барна вкотре пояснила, що ведення підприємницької діяльності має відбуватися виключно у законодавчому полі. Торгівля у невстановлених місцях – це незначне порушення, за яке органи суду здебільшого не карають порушників, закриваючи справи за малозначимістю (ст. 160 Кодексу України про адмінправопорушення). А от незаконне здійснення підприємницької діяльності – ст. 164 КупАП "Порушення порядку провадження господарської діяльності", передбачає штраф на суму від 17 тисяч гривень.
Тому вона закликала продавців промисловими товарами перейти з площі у павільйони на ринку, де є достатньо обладнаних для торгівлі місць. А також оформити усі необхідні документи для ведення підприємницької діяльності, аби уникнути адмінвідповідальності.
Контролюючі органи попереджають, що далі порушників будуть карати відповідно до законодавства. Патрульна поліція буде вилучати продукцію та складати протоколи для адмінстягнень.
Михайло Гетьман переконаний, що сконцентрувавши зусилля усіх сторін, можна буде досягти результату. Адже влада посприяла в облаштуванні оптового сільськогосподарського ринку на вулиці Ярослава Мудрого, де теж створені умови для торговців. На привокзальному ринку теж без проблем можна продати свій товар. А привокзальна площа має врешті стати окрасою міста.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.
Питання стихійної торгівлі у Ковелі, на жаль, не можна вирішити роками. Особливо проблематичним воно є на привокзальній площі.
Перший заступник міського голови Михайло Гетьман з цього приводу зібрав нараду. На зустріч були запрошені начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь, начальник відділу патрульної поліції у Ковелі Тарас Михалко, директор ринку Петро Сорока, представник Ковельського міськрайонного управління держпродспоживслужби Ліна Мацан, депутат міської ради Ігор Пініс, працівники відділу економічного розвитку та торгівлі.
Михайло Олександрович запросив усіх до тісної співпраці та напрацювання спільного алгоритму дій. За словами директора ринку, торгових місць у них – достатньо, вони облаштовані відповідно до санітарно-ветеринарних вимог і вартість одного метра складає 10 гривень.
Присутні запропонували Петру Сороці запровадити "перехідні канікули" і не брати плати за торгове місце з людей, які реалізують сільськогосподарську продукцію, впродовж певного періоду, аби їм було простіше призвичаїтись до нових умов.
Впродовж вихідних представники поліції, патрульної поліції, виконавчого комітету, держпродспоживслужби проводили роз'яснювальну роботу.
Люди, які роками там звикли торгувати, категорично не згодні переходити у павільйони, яких достатньо на ринку. У понеділок вони прийшли до міської влади, аби та дала добро і далі їм працювати по-старому.
Заступник начальника відділу економічного розвитку та торгівлі Лілія Барна вкотре пояснила, що ведення підприємницької діяльності має відбуватися виключно у законодавчому полі. Торгівля у невстановлених місцях – це незначне порушення, за яке органи суду здебільшого не карають порушників, закриваючи справи за малозначимістю (ст. 160 Кодексу України про адмінправопорушення). А от незаконне здійснення підприємницької діяльності – ст. 164 КупАП "Порушення порядку провадження господарської діяльності", передбачає штраф на суму від 17 тисяч гривень.
Тому вона закликала продавців промисловими товарами перейти з площі у павільйони на ринку, де є достатньо обладнаних для торгівлі місць. А також оформити усі необхідні документи для ведення підприємницької діяльності, аби уникнути адмінвідповідальності.
Контролюючі органи попереджають, що далі порушників будуть карати відповідно до законодавства. Патрульна поліція буде вилучати продукцію та складати протоколи для адмінстягнень.
Михайло Гетьман переконаний, що сконцентрувавши зусилля усіх сторін, можна буде досягти результату. Адже влада посприяла в облаштуванні оптового сільськогосподарського ринку на вулиці Ярослава Мудрого, де теж створені умови для торговців. На привокзальному ринку теж без проблем можна продати свій товар. А привокзальна площа має врешті стати окрасою міста.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.
ххх
Проблема стихійної торгівлі для Ковеля не нова. З нею починає боротись кожен новий міський голова, але чим закінчувалась ця боротьба, ми бачили на власні очі, буваючи щодня на привокзальному ринку.
Запевнення, що там наведуть лад, доводилось чути не раз, проте віз і досі залишався там. Незаконна стихійна торгівля біля ринку на привокзальній площі не зменшувалась: і бабці із сільськогосподарською продукцією, як кілька років тому, там стояли, і перекупники з їхніх рук (і не тільки з їхніх) "пригрівалися".
Міська влада намагалась навести лад із хаотичною торгівлею на площі біля входу в залізничний вокзал. Продавцям і підприємцям, котрі там торгують, пропонували зручні місця на привокзальному ринку, проте вони не захотіли залишати улюблені "точки" розташування. Сьогодні знову повернулися до цього питання. Звісно, щось змінювати завжди не просто, однак, як відомо, без змін не буде майбутнього.
ххх
Тут стихійна торгівля до останнього часу "кипіла" зранку до вечора. Молоко, сир, овочі, фрукти, м'ясо, птиця – це ще не повний перелік продукції, яку можна було придбати просто обіч дороги, навіть не заходячи на територію привокзального ринку. І ще всяку-всячину: від побутової хімії, саджанців, вазонів, плетених кошиків до шкарпеток з колготками та іншого одягу.
Не так давно придбати огородину мені пропонувала бабця, якби не через дорогу, то майже на території зупинки громадського транспорту. Кілька селянок поряд також розклали перед собою нехитрий селянський крам.
– Чому ви тут торгуєте, а не всередині ринку? – цікавлюся.
– А що ж тут такого? У мене товару небагато – лише картопелька та бурячок. А всередині треба за місце заплатити, то й заробіток ніякий. Та й людей тут більше ходить.
– А вам не казали, що тут не можна торгувати?
– Та іноді кажуть хлопці з поліції, але я ж нічого не порушую, продам товар – і додому.
Й, відверто кажучи, шкода таких, як вона жінок, переважно літнього віку, котрі, аби заробити яку копійчину, продукцію із власного городу чи садка, сир, домашнє масло, яйця, сметану самі не з'їдять, а мусять їхати у Ковель і продати. Розклавши свою продукцію і "заглядаючи" в очі потенційним покупцям, вони не думають ні про якісь там перевірки, ні про сертифікати.
Особисто я не проти селян, які на тротуарах з кульків вистеляють імпровізовані прилавки, дбайливо викладаючи чи то м'ясо домашньої птиці або кроликів, чи то сир, молоко, сметану, чи то городину, аби, продавши їх, щось заробити. Тим паче, що часто буває, зі своїм товаром їм зовсім не доводиться стояти. Усе "розбирають" постійні клієнти, які потім його перепродують за завищеними цінами так само просто "із землі". Вони добре знають, що на покупців біля входу в вокзал чи майже біля автобусних зупинок швидше дочекатися, ніж десь там у ринку. А ті, хто реалізовує дорожче овочі та фрукти з опту йти з "надійних" місць і поготів не бажають.
– Та я не проти стояти за прилавком на ринку. Кажуть, там зручно й не дуже дорого за місце. Але якби ж то всі пішли туди торгувати. Мені доводиться доїжджати в Ковель поїздом. Час на торгівлю обмежений. Тож, якщо піду всередину, то, певно, що розпродамся в останню чергу. Може, навіть доведеться віддавати все майже за даремно, аби встигнути на поїзд, – міркує продавчиня продукції "власного виробництва", з якою мала нагоду якось поспілкуватись на цю тему. І в цьому вона має рацію. Не треба бунтувати, "штурмувати" мерію, а почати з себе й думати не тільки про себе та власний заробіток. Буде добре іншим – буде добре й вам.
ххх
Вкотре побувавши на ринку, ми вирішили з'ясувати – хто з покупців "за", а хто "проти" торгівлі "з асфальту"?
"Тут і зимою торгівля "процвітає". Влітку ж ця проблема набувала більших масштабів. На жаль, це не найгірше у цій ситуації: купуючи продукти "із землі", ніколи не знаєш, що все обійдеться і придбане піде на користь. Після далекої дороги в поїзді молоко, сир чи сметана можуть зіпсуватися. Крім цього, немає певності, що продукти в чистій тарі", – каже молода мама Ірина.
Тут вона права. Фахівці Держсанепідслужби застерігають: продуктів, які продають в антисанітарних умовах, купувати не варто. І суть не лише в різних дозволах, ліцензіях або Законі. Передусім, мова про загрозу здоров'ю. Продавці не завжди дотримуються правил особистої гігієни (наприклад, торгують з брудними руками, бо помити їх ніде). Але це стосується не тільки тих, хто торгує за межами ринку.
Особливо небезпечно купувати на стихійному ринку молоко та молочні продукти, м'ясо і м'ясні продукти, адже вони можуть бути від хворих тварин. Тим часом купівля м'ясної тушонки, консервації може обернутися отруєнням.
– Я не проти такої торгівлі. По-перше, розумію, що ці продукти довго тут не стоять і що вони точно свіжі. Це зручно, бо можна придбати щось дорогою додому, не завертаючи в супермаркет. Не потрібно "товктися" на ринку – все під рукою. Інша річ – привабливий вигляд нашого міста, адже жвава торгівля просто на привокзальній площі іміджу не додає, – вважає ковельчанин Петро.
Ковельчанка Галина також не проти стихійної торгівлі, каже, там і дешевше, і смачніше. Головне, на її думку, знати "в лице" того, у кого купуєш.
"Купую тут, бо смачніше. У крамницях усе "хімічне". Я не проти, щоб люди стояли з товаром на привокзальній площі. Але, якщо перейдуть у павільйон, гадаю, що і для них, і для нас, покупців, буде ще навіть краще", – каже пані Галина.
Серед містян немало тих, хто проти такого торгу. Пані Тетяна – одна з них.
"На мою думку, такий вид торгівлі потрібно заборонити, адже це, в першу чергу, антисанітарія. Наприклад, улітку, коли на вулиці спека, продукти псуються. Я не купую таких продуктів. Мене не приваблює, коли хтось "на ходу" припрошує купити сир, сметану… А вже коли з одягом (та ще й інколи із "секонд-хенду") майже біля дверей вокзалу розкладаються, то просто слів немає, – обурюється Тетяна. – Для торгівлі мають бути відведені спеціальні місця. У нас хіба таких нема? Добре, що, нарешті, у Ковелі почали дбати про порядок. Потрібно забути про стихійні ринки, бо якщо це ігнорувати, то, принаймні, привокзальна площа – "обличчя" нашого міста – може перетворитися на суцільний базар".
Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар