"Союзу Українок" Ковеля – 90
(Продовження.
Поч. в номерах "Вістей Ковельщини"
за 25 січня,
1, 8 і 22 лютого ц. р.
"…Краще запалити одну
свічу,
ніж проклинати пітьму…"
(З передачі по українському радіо).
Пам'ятними для нас стали літературні читання з нагоди 65-их роковин від дня смерті Ольги Кобилянської. 23 березня 2007 року у світлиці по вул. Степана Бандери (будинок РАГСу) зібрались "союзянки" і запрошені: керівник відділу освіти Віктор Бичковський з лідерами учнівських колективів шкіл міста, педагог школи № 3 Людмила Зима, керівник відділу культури Світлана Кисляк та ін.
Біографічну довідку підготувала Антоніна Гладун, тему "Ольга Кобилянська і жіночий рух" розкрила Марія Хотинська. "Родзинкою" вечора стало ознайомлення присутніх з щоденником Ольги Кобилянської, яке підготувала Любов Ткачук.
Ведуча вечора Галина Голубович зупинилась на листуванні Ольги Кобилянської і Лесі Українки. Гості теж мали що сказати… Звучала "Мелодія" Мирослава Скорика. (на світлинах – під час вечора. Гості – начальник міського управління освіти Віктор Бичковський зі школярами – лідерами учнівського самоврядування, "союзянки" Г. Гнатюк, К. Бортюк, В Шепшелей).
Через кілька днів по місцевому телебаченню був показаний відеосюжет цього вечора.
Серед школярів була присутньою Іванна Кушнірук, яка на наступних зборах "СУ" разом з мамою Галиною Кушнірук вступили до лав "Союзу Українок Ковеля", а вже восени на річниці вшанування пам'яті жертв Голодомору вразила присутніх своїм виступом.
Цього ж 2007 року здійснилась наша заповітна мрія – відвідати могилу Тараса Шевченка в Каневі. Червневого ранку всі у вишиванках, здолавши 364 сходинки, піднялись на Тарасову гору. З Києва до нас доєдналась родина благодійника Івана Омелянюка.
Разом із священиками о. Іваном Оринчаком, о. Василем Фурманом, о. Володимиром Удудом, о. Василем Старевичем щирою молитвою вшанували пам'ять поета. Коротка проповідь і власний вірш – посвята Кобзареві о. Івана Оринчака глибоко зворушили присутніх.
Несподіванкою для нас стали присутність і вітання генерального директора Шевченківського національного заповідника пана Мар'яна Піняка, котрий, до того ж, ще й подарував нашій організації цінний подарунок – набір дисків "Митці України Тарасові Шевченку". Пані Лідія Козуля навзаєм подарувала музеєві рушник 1933 року роботи Ганни Фелось "Могила Тараса Шевченка".
Як стало відомо, цей рушник прикрашає Тарасову світлицю в будиночку Івана Ядловського.
Разом із вокальною групою "СУ" всі разом співали пісні на слова поета, читали його вірші.
На знак вдячності працівникам музею за надзвичайно теплий прийом ми відіслали їм світлини того дня. Пан Мар'ян відповів листом, в якому, зокрема, є такі рядки: "… Я й досі перебуваю під враженням спорідненості душ, щирої молитви, тепла сердець прочан, відкритих до Шевченкового слова, до історії Тарасової гори, які мені пощастило відчути того пам'ятного дня біля могили Кобзаря…".
Алла ПОЛЯКОВА.
На світлині: 1-й ряд – М. Піняк, Л. Козуля, А. Полякова, В. Шепшелей, о. Іван Оринчак; 2-й ряд – о. Володимир Удуд, о. Василь Старевич, о. Василь Фурман, І. Омелянюк, М. Хотинська.
Фото з архіву філії
"Союзу Українок".
(Далі буде).
(Продовження.
Поч. в номерах "Вістей Ковельщини" за 25 січня, 1, 8 і 22 лютого ц. р.
"…Краще запалити одну свічу,
ніж проклинати пітьму…"
(З передачі по українському радіо).
Пам'ятними для нас стали літературні читання з нагоди 65-их роковин від дня смерті Ольги Кобилянської. 23 березня 2007 року у світлиці по вул. Степана Бандери (будинок РАГСу) зібрались "союзянки" і запрошені: керівник відділу освіти Віктор Бичковський з лідерами учнівських колективів шкіл міста, педагог школи № 3 Людмила Зима, керівник відділу культури Світлана Кисляк та ін.
Біографічну довідку підготувала Антоніна Гладун, тему "Ольга Кобилянська і жіночий рух" розкрила Марія Хотинська. "Родзинкою" вечора стало ознайомлення присутніх з щоденником Ольги Кобилянської, яке підготувала Любов Ткачук.
Ведуча вечора Галина Голубович зупинилась на листуванні Ольги Кобилянської і Лесі Українки. Гості теж мали що сказати… Звучала "Мелодія" Мирослава Скорика. (на світлинах – під час вечора. Гості – начальник міського управління освіти Віктор Бичковський зі школярами – лідерами учнівського
самоврядування, "союзянки" Г. Гнатюк, К. Бортюк, В Шепшелей).
Через кілька днів по місцевому телебаченню був показаний відеосюжет цього вечора.
Серед школярів була присутньою Іванна Кушнірук, яка на наступних зборах "СУ" разом з мамою Галиною Кушнірук вступили до лав "Союзу Українок Ковеля", а вже восени на річниці вшанування пам'яті жертв Голодомору вразила присутніх своїм виступом.
Цього ж 2007 року здійснилась наша заповітна мрія – відвідати могилу Тараса Шевченка в Каневі. Червневого ранку всі у вишиванках, здолавши 364 сходинки, піднялись на Тарасову гору. З Києва до нас доєдналась родина благодійника Івана Омелянюка.
Разом із священиками о. Іваном Оринчаком, о. Василем Фурманом, о. Володимиром Удудом, о. Василем Старевичем щирою молитвою вшанували пам'ять поета. Коротка проповідь і власний вірш – посвята Кобзареві о. Івана Оринчака глибоко зворушили присутніх.
Несподіванкою для нас стали присутність і вітання генерального директора Шевченківського національного заповідника пана Мар'яна Піняка, котрий, до того ж, ще й подарував нашій організації цінний подарунок – набір дисків "Митці України Тарасові Шевченку". Пані Лідія Козуля навзаєм подарувала музеєві рушник 1933 року роботи Ганни Фелось "Могила Тараса Шевченка".
Як стало відомо, цей рушник прикрашає Тарасову світлицю в будиночку Івана Ядловського.
Разом із вокальною групою "СУ" всі разом співали пісні на слова поета, читали його вірші.
На знак вдячності працівникам музею за надзвичайно теплий прийом ми відіслали їм світлини того дня. Пан Мар'ян відповів листом, в якому, зокрема, є такі рядки: "… Я й досі перебуваю під враженням спорідненості душ, щирої молитви, тепла сердець прочан, відкритих до Шевченкового слова, до історії Тарасової гори, які мені пощастило відчути того пам'ятного дня біля могили Кобзаря…".
Алла ПОЛЯКОВА.
На світлині: 1-й ряд – М. Піняк, Л. Козуля, А. Полякова, В. Шепшелей, о. Іван Оринчак; 2-й ряд – о. Володимир Удуд, о. Василь Старевич, о. Василь Фурман, І. Омелянюк, М. Хотинська.
Фото з архіву філії "Союзу Українок".
(Далі буде).
"Союзу Українок" Ковеля – 90
самоврядування, "союзянки" Г. Гнатюк, К. Бортюк, В Шепшелей).
На знак вдячності працівникам музею за надзвичайно теплий прийом ми відіслали їм світлини того дня. Пан Мар'ян відповів листом, в якому, зокрема, є такі рядки: "… Я й досі перебуваю під враженням спорідненості душ, щирої молитви, тепла сердець прочан, відкритих до Шевченкового слова, до історії Тарасової гори, які мені пощастило відчути того пам'ятного дня біля могили Кобзаря…".
Залишити коментар