Феномен Уляни Супрун
Що не кажіть, а нашим людям важко догодити.
Був час – все галасували, що не йдуть реформи. Прийшла нова влада – пішли реформи. Аграрна, земельна, освітня, фінансова, соціальна, житлово-комунальна. Ну й, звичайно, медична.
Думаєте, люди вгамувалися? Що ви! Ще більше стали кричати. Особливо ті, хто проти медичної реформи.
«Це геноцид нації!» – репетують одні. «Це ганьба!» – лементують другі. «Це знищення держави!» – заявляють треті.
Знайшлися й такі, що причиною всіх бід визначили виконувачку обов’язків міністра охорони здоров’я пані Уляну Супрун. Дехто взагалі назвав її грубо й по-хамськи: «Доктор Смерть».
Так, на янгола вона не схожа. Так, її зачіска нагадує бабине літо. Так, обличчя у неї явно не Мони Лізи.
Але, перепрошую, душа у цієї людини, яка прибула в наші краї з далекої Америки, – золота. Вона кинула всі блага цивілізації там, щоб будувати ці блага тут. Звичайно, не безплатно, але хіба можна шкодувати грошей тим, хто виводить українців з пітьми невігластва і неуцтва на світлий шлях медичного прогресу?
Бо що ми знали до тих пір, доки пані Уляна не приїхала в Україну? Та нічого не знали! Нас лікували дилетанти, профани і невдахи по життю. А пані Уляна, наче справжня чарівниця, все змінила. Те, що було добре, стало погано, те, що було погано, стало добре.
Найголовніше, чому нас навчила місіс Супрун, – старатися не хворіти й не перейматися своїми болячками. Як в Америці виживає сильніший, так у нас має виживати здоровший, молодший і багатший. Не подобається? То ваші проблеми.
Міністерські ж проблеми – сувора економія коштів, їх раціональне використання, скорочення ліжок і пацієнтів на них, медперсоналу. Що з того, що, за даними Всесвітньої охорони здоров’я, наша країна опинилася у списку восьми країн світу разом із Центрально-Африканською Республікою, Чадом, Екваторіальною Гвінеєю, Нігерією, Сомалі, Південним Суданом та Сирією, де рівень вакцинації DГРЗ дітей став менше 50 відсотків?
Відсотки – це дурниця. Головне, що бюджет зекономив кошти, реформа довела свою “ефективність”.
Кажете, приречене українське село, особливо його похилі віком мешканці? Не біда. Менше населення – менше проблем, менше грошей потрібно на лікування пенсіонерів і ветеранів праці. Все одно Україна посідає перші місця у світі зі смертністю від серцево-судинних та онкологічних захворювань. То для чого викидати кошти на вітер і лікувати тих, хто рано чи пізно помре?
Пані Уляна – справжній новатор у медичній галузі, винахідник і раціоналізатор, рівних якій не було, нема і, очевидно, ніколи вже не буде. Ось тільки деякі новації людини, котра кинула сміливий виклик застарілим міфам і догмам, якими ще й досі живуть лікарі-ретрогради:
– не варто промивати рани перекисом водню, бо це допомагає, як мертвому кадило;
– не треба боятися мочити «манту», від чого застерігають деякі далекі від сучасної медицини лікарі;
– протяги корисні і потрібні, бо це – свіже повітря, якого потребує людський організм;
– можна сміливо сідати, особливо жінкам, на холодне і мокре, адже древні знахарі холодом лікували у чоловіків статеве безсилля.
Перелік подібних ультрасучасних рекомендацій від пані Уляни Супрун можна продовжувати до безкінечності. А це означає, що вона перебуває в постійному науковому пошуку і ще принесе чимало корисного українцям, котрі залишаться живими після сміливих революційних експериментів над ними.
Бережіть Уляну Супрун!
Охрім СВИТКА.
Що не кажіть, а нашим людям важко догодити.
Був час – все галасували, що не йдуть реформи. Прийшла нова влада – пішли реформи. Аграрна, земельна, освітня, фінансова, соціальна, житлово-комунальна. Ну й, звичайно, медична.
Думаєте, люди вгамувалися? Що ви! Ще більше стали кричати. Особливо ті, хто проти медичної реформи.
«Це геноцид нації!» – репетують одні. «Це ганьба!» – лементують другі. «Це знищення держави!» – заявляють треті.
Знайшлися й такі, що причиною всіх бід визначили виконувачку обов’язків міністра охорони здоров’я пані Уляну Супрун. Дехто взагалі назвав її грубо й по-хамськи: «Доктор Смерть».
Так, на янгола вона не схожа. Так, її зачіска нагадує бабине літо. Так, обличчя у неї явно не Мони Лізи.
Але, перепрошую, душа у цієї людини, яка прибула в наші краї з далекої Америки, – золота. Вона кинула всі блага цивілізації там, щоб будувати ці блага тут. Звичайно, не безплатно, але хіба можна шкодувати грошей тим, хто виводить українців з пітьми невігластва і неуцтва на світлий шлях медичного прогресу?
Бо що ми знали до тих пір, доки пані Уляна не приїхала в Україну? Та нічого не знали! Нас лікували дилетанти, профани і невдахи по життю. А пані Уляна, наче справжня чарівниця, все змінила. Те, що було добре, стало погано, те, що було погано, стало добре.
Найголовніше, чому нас навчила місіс Супрун, – старатися не хворіти й не перейматися своїми болячками. Як в Америці виживає сильніший, так у нас має виживати здоровший, молодший і багатший. Не подобається? То ваші проблеми.
Міністерські ж проблеми – сувора економія коштів, їх раціональне використання, скорочення ліжок і пацієнтів на них, медперсоналу. Що з того, що, за даними Всесвітньої охорони здоров’я, наша країна опинилася у списку восьми країн світу разом із Центрально-Африканською Республікою, Чадом, Екваторіальною Гвінеєю, Нігерією, Сомалі, Південним Суданом та Сирією, де рівень вакцинації DГРЗ дітей став менше 50 відсотків?
Відсотки – це дурниця. Головне, що бюджет зекономив кошти, реформа довела свою “ефективність”.
Кажете, приречене українське село, особливо його похилі віком мешканці? Не біда. Менше населення – менше проблем, менше грошей потрібно на лікування пенсіонерів і ветеранів праці. Все одно Україна посідає перші місця у світі зі смертністю від серцево-судинних та онкологічних захворювань. То для чого викидати кошти на вітер і лікувати тих, хто рано чи пізно помре?
Пані Уляна – справжній новатор у медичній галузі, винахідник і раціоналізатор, рівних якій не було, нема і, очевидно, ніколи вже не буде. Ось тільки деякі новації людини, котра кинула сміливий виклик застарілим міфам і догмам, якими ще й досі живуть лікарі-ретрогради:
– не варто промивати рани перекисом водню, бо це допомагає, як мертвому кадило;
– не треба боятися мочити «манту», від чого застерігають деякі далекі від сучасної медицини лікарі;
– протяги корисні і потрібні, бо це – свіже повітря, якого потребує людський організм;
– можна сміливо сідати, особливо жінкам, на холодне і мокре, адже древні знахарі холодом лікували у чоловіків статеве безсилля.
Перелік подібних ультрасучасних рекомендацій від пані Уляни Супрун можна продовжувати до безкінечності. А це означає, що вона перебуває в постійному науковому пошуку і ще принесе чимало корисного українцям, котрі залишаться живими після сміливих революційних експериментів над ними.
Бережіть Уляну Супрун!
Охрім СВИТКА.
Залишити коментар