Владо, почуй журналістів!
Національна асоціація українських медіа заявляє про готовність
до усіх форм і методів боротьби за право на свободу, право на життя
і розвиток місцевої преси в Україні
Ми не згодні з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка веде до дефіциту газетного паперу та залежності від монопольного становища російського паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, а у підсумку до невиконання найвищими державними органами законів України “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів”, “Про друковані змі (пресу) в Україні”, “Про реформування державних та комунальних друкованих змі” та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів.
Постійний ріст тарифів «Укрпошти» на доставку газет, фактичний розвал самої системи поштового зв’язку в сільській місцевості, різке подорожчання газетного паперу, яке супроводжується його гострим дефіцитом, вже поставили українську пресу на грань виживання.
Вимагаємо від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президенті України внести пропозицію щодо змін до Державного бюджету України і врешті виконати законодавчу норму про адресну фінансову підтримку реформованих друкованих видань – хоча б у розмірі втрат редакцій від подорожчання газетного паперу. Зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів України в цьому питанні протягом трьох років, сподіваємось на принципову позицію Верховної Ради та Президента України.
Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, на п’ятий рік війни, вирішити питання із подоланням дефіциту газетного паперу, позбувшись монополії російського газетного паперу в Україні, а в перспективі кількох років – будівництва паперових комбінатів або переобладнання існуючих потужностей для виробництва достатньої кількості власного доброякісного недорогого газетного паперу.
Вимагаємо від Верховної Ради України поставити до порядку денного та підтримати законопроект № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» та скасувати рішення про підвищення тарифів на доставку газет, затверджене наказом Міністерства інфраструктури без врахування громадського обговорення та наданих в його ході пропозицій.
Вимагаємо невідкладного державного втручання з метою недопущення колапсу «Укрпошти» – державного оператора поштового зв’язку України! Поруч із Державною програмою «Сільська медицина» має бути розроблена і впроваджена Державна програма «Сільська пошта»!
Вимагаємо притягнути до відповідальності посадових осіб органів державної влади, на яких законодавством покладено обов’язок здійснювати державну політику в сфері засобів масової інформації за бездіяльність та за рішення, направлені проти місцевої преси!
Заяву прийнято загальними зборами Національної асоціації українських медіа 13 квітня 2018 року. Колективи більше 100 місцевих газет оприлюднюють її на знак солідарності.
Національна асоціація українських медіа заявляє про готовність
до усіх форм і методів боротьби за право на свободу, право на життя
і розвиток місцевої преси в Україні
Ми не згодні з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка веде до дефіциту газетного паперу та залежності від монопольного становища російського паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, а у підсумку до невиконання найвищими державними органами законів України “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів”, “Про друковані змі (пресу) в Україні”, “Про реформування державних та комунальних друкованих змі” та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів.
Постійний ріст тарифів «Укрпошти» на доставку газет, фактичний розвал самої системи поштового зв’язку в сільській місцевості, різке подорожчання газетного паперу, яке супроводжується його гострим дефіцитом, вже поставили українську пресу на грань виживання.
Вимагаємо від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президенті України внести пропозицію щодо змін до Державного бюджету України і врешті виконати законодавчу норму про адресну фінансову підтримку реформованих друкованих видань – хоча б у розмірі втрат редакцій від подорожчання газетного паперу. Зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів України в цьому питанні протягом трьох років, сподіваємось на принципову позицію Верховної Ради та Президента України.
Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, на п’ятий рік війни, вирішити питання із подоланням дефіциту газетного паперу, позбувшись монополії російського газетного паперу в Україні, а в перспективі кількох років – будівництва паперових комбінатів або переобладнання існуючих потужностей для виробництва достатньої кількості власного доброякісного недорогого газетного паперу.
Вимагаємо від Верховної Ради України поставити до порядку денного та підтримати законопроект № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» та скасувати рішення про підвищення тарифів на доставку газет, затверджене наказом Міністерства інфраструктури без врахування громадського обговорення та наданих в його ході пропозицій.
Вимагаємо невідкладного державного втручання з метою недопущення колапсу «Укрпошти» – державного оператора поштового зв’язку України! Поруч із Державною програмою «Сільська медицина» має бути розроблена і впроваджена Державна програма «Сільська пошта»!
Вимагаємо притягнути до відповідальності посадових осіб органів державної влади, на яких законодавством покладено обов’язок здійснювати державну політику в сфері засобів масової інформації за бездіяльність та за рішення, направлені проти місцевої преси!
Заяву прийнято загальними зборами Національної асоціації українських медіа 13 квітня 2018 року. Колективи більше 100 місцевих газет оприлюднюють її на знак солідарності.
«Мала преса»: бути чи не бути?
Заява, яку ви прочитали вище, прийнято нещодавно Національною асоціацією українських медіа (скорочено – НАУМ). Це порівняно нова організація, яка об’єднує юридичні особи-суб’єкти інформаційної діяльності – редакції газет, телерадіокомпаній, видавництв. Всього їх – до 200, з яких 100 є дійсними членами НАУМ.
Одним із найголовніших напрямків роботи асоціації, яку очолює відома у журналістських колах юрист Тетяна Котюжинська, є допомога місцевим ЗМІ, які користуються особливою довірою жителів того чи іншого регіону, формують більше 50 відсотків передплатного тиражу всієї преси України.
На жаль, українська влада абсолютно не цікавиться проблемами «малої преси», про що і йдеться в опублікованій заяві. Викладені у ній факти, як-то кажуть, жодних коментарів не потребують. Шкода лишень, що з подібною заявою не виступила Національна спілка журналістів України, яку нині очолює пан Томіленко, котрого, судячи з усього, не особливо тривожить ситуація на ринку місцевої преси.
Скажу більше: колись бойова і монолітна спілка після смерті свого очільника Ігоря Лубченка (вічна йому пам’ять!) деградує буквально на очах, чим вміло користаються ділки від журналістики. Вони вкупі з деякими недолугими урядовцями нищать в буквальному розумінні цього слова, міські, міськрайонні і районні газети, прикриваючись так званими реформами, котрі насправді ведуть до загибелі українські ЗМІ. Зрештою, хіба тільки ЗМІ?
Нещодавно до рук мені потрапила праця відомого на Волині науковця, Заслуженого працівника культури України Володимира Денисюка «Журналістика Волині: факти й імена». Є у ній розділ під назвою «Багатотиражні газети Волині п’ятдесятих-шістдесятих років». Зайве, мабуть, говорити, яким важким був той повоєнний час. Але навіть за тих голодних і холодних літ влада розуміла вагу й значення друкованого слова.
Окрім міських і районних газет, виходили так звані багатотиражні, найбільш доступні людям. Тільки на території, яку нині займає Ковельський район, «багатотиражки» були в Голобській, Ковельській, Поворській машинно-тракторних станціях (МТС), в голобському колгоспі «Дружба» («Колгоспна правда»), ковельському ліспромгоспі («Лісоруб»). Ще одне видання під назвою «Радянське село» виходило в колишньому Голобському районі з 1945 до 1959 року.
Зрозуміло, що тодішня «мала» преса вірою й правдою служила компартійній владі, але водночас відігравала важливу роль у розширенні кругозору читача, інформувала його про події на Ковельщині, Волині, в країні. Слова про газету як агітатора, пропагандиста і організатора були не пустопорожнім гаслом, а законом тогочасного суспільно-політичного життя, ефективним засобом впливу на свідомість людей.
Звичайно, з тих пір багато чого змінилося. Мережа друкованих ЗМІ поповнилася електронними. Дедалі більше значення має інтернет, інші сучасні інформаційні технології. В соціальних мережах практично цілодобово перебуває дуже велика кількість наших співгромадян, особливо молодшого і середнього віку.
Але не слід забувати, що в умовах інформаційної війни, яку проти України веде Росія та й деякі інші сусідні країни, роль друкованого Слова не тільки не зменшується, а навпаки – зростає. Його повсякчас чекають мешканці сіл, де часто-густо не тільки відсутній інтернет, але й немає змоги слухати радіо чи дивитися волинське телебачення, яке після реорганізації перетворилося у казна що.
Будемо сподіватися, що цього разу розпачливий голос журналістів місцевих газет київська влада все-таки почує. Принаймні, на це хочеться сподіватися, адже президентські і парламентські вибори не за горами…
Микола ВЕЛЬМА.
Владо, почуй журналістів!
Залишити коментар