Травень у саду та городі
Травень – найвідповідальніший місяць для садівників і городників. У цей час треба встигнути все удобрити, посадити, пересадити.
Початок місяця – останній термін для того, щоб унести добрива в грядки для холодостійких культур із коротким терміном вегетації. Моркву, редьку, зелень, горох, редис – усе це висаджують у травні, деякі із цих культур уже повторно.
Основне правило під час підгодівлі грунту, призначеної для ранніх городніх рослин, – більше азоту. Звичайно, від магнію з калієм вони теж не відмовляться, але короткий термін росту до вступу в плодоношення диктує свої правила.
Розпочинаючи із середини травня, можна висаджувати в ґрунт під укриття плівкою або агротекстилю баштанні культури – гарбузи, кабачки, патисони. Під ці рослини найкращим добривом завжди вважався гній або компост.
Під пасльонові можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива, або комбінувати їх. Якщо застосовуються лише агрохімікати, то рекомендується наступне дозування на метр квадратний: аміачна селітра – 20 г, суперфосфат простий – 50, хлористий калій – 15-20.
Зверніть увагу на ще не зайняті посадками площі – чи не потрібно стабілізувати їхню кислотність? Якщо на грядках виріс мох, або вони покрилися зеленим нальотом – терміново вносимо калійні добрива, нейтралізуючи кислу реакцію.
Наприклад, на землю (найкраще після дощу) можна розсипати деревний попіл, доломітове борошно або вапно. Для весняного внесення найкраще підходить попіл, який не лише знизить кислотність ґрунту, але й послужить елементом калійного живлення для рослин.
Якщо ґрунт покриває білий наліт – це теж нехороша ознака. Вона може бути заражена грибком. У цьому випадку верхній шар знімають.
Рослинам, які починають посилено розвиватися, необхідний, у першу чергу, азот. Норми внесення на сотку:
- сечовина (карбамід) – 1-2 кг;
- аміачна селітра – 1,5 кг;
- амофосна – 4-5 кг.
Кінець травня – найкращий час для висаджування чорнобривців і нагідок навколо грядок із капустою. Ці квіти відмінно захищають «городню бариню» від більшості її шкідників.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Травень – найвідповідальніший місяць для садівників і городників. У цей час треба встигнути все удобрити, посадити, пересадити.
Початок місяця – останній термін для того, щоб унести добрива в грядки для холодостійких культур із коротким терміном вегетації. Моркву, редьку, зелень, горох, редис – усе це висаджують у травні, деякі із цих культур уже повторно.
Основне правило під час підгодівлі грунту, призначеної для ранніх городніх рослин, – більше азоту. Звичайно, від магнію з калієм вони теж не відмовляться, але короткий термін росту до вступу в плодоношення диктує свої правила.
Розпочинаючи із середини травня, можна висаджувати в ґрунт під укриття плівкою або агротекстилю баштанні культури – гарбузи, кабачки, патисони. Під ці рослини найкращим добривом завжди вважався гній або компост.
Під пасльонові можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива, або комбінувати їх. Якщо застосовуються лише агрохімікати, то рекомендується наступне дозування на метр квадратний: аміачна селітра – 20 г, суперфосфат простий – 50, хлористий калій – 15-20.
Зверніть увагу на ще не зайняті посадками площі – чи не потрібно стабілізувати їхню кислотність? Якщо на грядках виріс мох, або вони покрилися зеленим нальотом – терміново вносимо калійні добрива, нейтралізуючи кислу реакцію.
Наприклад, на землю (найкраще після дощу) можна розсипати деревний попіл, доломітове борошно або вапно. Для весняного внесення найкраще підходить попіл, який не лише знизить кислотність ґрунту, але й послужить елементом калійного живлення для рослин.
Якщо ґрунт покриває білий наліт – це теж нехороша ознака. Вона може бути заражена грибком. У цьому випадку верхній шар знімають.
Рослинам, які починають посилено розвиватися, необхідний, у першу чергу, азот. Норми внесення на сотку:
- сечовина (карбамід) – 1-2 кг;
- аміачна селітра – 1,5 кг;
- амофосна – 4-5 кг.
Кінець травня – найкращий час для висаджування чорнобривців і нагідок навколо грядок із капустою. Ці квіти відмінно захищають «городню бариню» від більшості її шкідників.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Коли цвітуть кульбаба й вишня
З початком цвітіння кульбаб починає літати капустяна муха — небезпечний шкідник для всіх видів хрестоцвітих: редиски, дайкону, редьки, ріпи, брукви, капусти. Наявність мухи виявити важко, оскільки вона зовні схожа на звичайну нешкодочинну комаху. Доросла особина врожаю не псує на відміну від її личинок, які ушкоджують коріння рослин. Літає шкідник двічі за сезон — навесні та влітку.
Капустяна муха відкладає яйця в тріщинах ґрунту, біля кореневої шийки рослин або під грудками землі. Не любить замульчованих і щойно розпушених ділянок. Личинки з’являються через 5-10 днів, знаходять коріння різних культур, прогризають його і всередині проробляють ходи. Пошкоджена рослина не може нормально розвиватись, нерідко це призводить до її загибелі. У кращому разі коренеплоди і головки капусти будуть викривленими і не дуже смачними. Зовні пошкодження проявляється як в’янення, яке може початись і від нестачі вологи, але якщо з поливами перебоїв немає, то велика ймовірність заселення шкідника.
Яйцекладка у капустяної мухи починається у період цвітіння вишні.
Це той самий шкідник, від якого простіше вжити засобів захисту, ніж потім із ним боротися. Тому краще вдатися до профілактики:
- тримати ділянку в чистоті (прибирати своєчасно рослинні рештки, бадилля і листя всіх видів хрестоцвітих);
- видаляти бур’яни;
- дорослі мухи летять на хрестоцвіті культури, які пішли в стрілку;
- перед висадкою власної розсади корінці слід вмочити в глиняну бовтанку;
- поруч хрестоцвітих бажано висаджувати рослини із сильним ароматом: часник, полин, гірчицю, гіркий перець, кульбабу, тютюн;
- капустяна муха не любить і петрушки, коріандру, шавлії, моркви, а особливо селери. На грядці між рослинами достатньо посадити п’ять рослин селери;
- чорнобривці чи календулу сіють навколо грядки або висаджують розсаду там, де вони росли;
- дотримуватись сівозміни;
- через три дні після висадження розсади у відкритий ґрунт провести обпилювання ґрунту сумішшю тютюнового пилу з одним із компонентів (попіл, нафталін або гашене вапно) у співвідношенні 1:1. Обпилюють ґрунт якомога ближче до стебла рослини. Через тиждень обробку повторюють;
- додаткове підгортання захистить не тільки від капустяної мухи, але і дасть змогу розвинутися сильним корінцям.
Всі перелічені профілактичні заходи захисту рятують урожай від багатьох видів шкідників.
Щоб переконатися в тому, чи є шкідник на грядці, слід приготувати принаду. В миску наливають суміш із води, патоки (3:1) та зброджених дріжджів (50 г дріжджів на 1 л води) і ставлять ємність на висоті 30 см над землею. На цю принаду муха швидко налітає.
Коли шкідника виявлено, негайно розпочинаємо боротьбу з ним. Для цього спочатку прибираємо всі ушкоджені рослинні рештки, а потім ґрунт під іншими рослинами обробляємо актарою або інтавіром. Розчином тіофосу за рецептом поливаємо кожну рослину під корінь у розрахунку 250 г на кущ.
Ось які вони, гарбузи
Якщо вам вдалося минулого літа виростити солодкі гарбузи, то це зовсім не значить, що наступного року вони будуть такими ж. Слід зауважити, що гарбузи поділяються на три види, які між собою не перезапилюються. А ось сорти одного виду легко перезапилюються бджолами.
Гарбузи твердокорі з підвидами відрізняються від інших видів гарбузових гранчастими батогами з чіткими борозенками. Листки п’ятилопатеві, від слабо- до сильнорозвинених. Плодоніжка «розмашиста». Вся рослина покрита твердими колючими шипами, добре відчутними при збиранні врожаю. Насіння кремове, з чіткими рубцями по краях. До цього виду належать сорти гарбузів Український багатоплідний, Голонасінний, Лель, Валок, цукіні Скворушка, кабачок Білоплідний, Крукнек.
Гарбузи великоплідні. Стебло циліндричне, без граней. Листя велике, округле. Вся рослина опушена твердими, але не гострими волосинками. Має циліндричну товсту плодоніжку без граней і опушення. Насіння крупне, без бокових рубчиків, гладеньке, біле, кремове або світло-коричневе, кірка м’яка, не дерев’яніє, що дає можливість гарбузам набирати значну масу, іноді до 20-25 кг. Плоди мають світло-зелене забарвлення, зрідка оранжеве або червоне. З цього виду найпопулярніші сорти Херсонський і Славута.
Гарбузи мускатні за своїми ознаками посідають проміжне місце між першими двома видами. Стебло округло-гранчасте, листки п’ятилопатеві, слабовиямкуваті. Рослини довгов’юнкі. Плоди різної форми: куле-, яйце-, перцеподібні, сплющені, овальні, циліндричні з перехопленням (звужені посередині). Колір шкірки зазвичай рожево-коричневий зі світлими поздовжніми плямами. Насіння дрібне, середнього розміру, бруднувато-біле з темним обідком. Популярні сорти Порційний, Новинка і Гарбуз-диня.
Щоб гарбузи не втрачали притаманного сорту смаку, висаджувати їх потрібно тільки чистим сортовим насінням. Для цього можна спробувати власноруч запилювати квітки. Штучне запилення — справа нескладна, кожен городник може її опанувати.
Зверху на жіночу квітку, яка ще не розпустилася, надіваємо ізолятор (найпростіший — паперова самокрутка). Наступного дня, знявши ізолятор, запилюємо жіночу квітку двома-трьома чоловічими квітками того ж сорту, краще взятих з іншої рослини. Для цього відкриваємо чоловічу квітку, обриваємо пелюстки і тичинками торкаємося маточки. Після запилення на жіночу квітку знову надіваємо ізолятор і помічаємо її стрічкою.
На урожайність і смакові якості гарбузів значний вплив має також підживлення. За вегетацію рослини двічі треба підживити коров’яком (1:10) з розрахунку 2 л розчину на кущ.
(“Сільські вісті”).
Травень у саду та городі
Залишити коментар