Пам'яті Небесної СотніБракує слів…
Вогонь палає у молитві святості отців,
Біль душі зранені зриває,
В скорботних свічах – весь народний гнів.
"Синочку, татку! .. За вогонь Зорі
Тіла поклали ви на вівтар Свободи".
Покрово-Мати, омофором Неба осіни,
Укрий Майдан священний
Українським духом волі!
Сльоза скотилась Вавілон-Дніпра-ріки:
Вбивають брата, палять хату.
Згинь, нечисть окаянної біди,
Анафемо Усесвіту, кривавий супостате!
Впилися кров'ю, і на суд Божий
Кличе Слово правди.
Україну порятуймо,
Лицарі Свободи!
Гайдамацька сила віри
Поступ зве крізь пута-мури.
Схаменіться, бузувіри, –
Вам прокляття, продажнії шкури!
Жалоба людська не змовкає,
Свіча надії гріє небокрай.
У вірі Божій воскресає
Розп'яттям загартований Майдан.
Освячена у битві зоряниця.
Небесне сяйво осінило увесь світ.
Скривавлена сльозою Дніпр-водиця.
Борні молитва їх уславила навік.
Антихристи, кати-бандюги, на коліна!
Бридкі вампіри, прощення просіть!
Не вмерла і не вмре Христова Україна!
Вклонімося жертовному геройству дочок
і синів…
l
Земле рідна, любив і люблю,
Присягаюсь навічно Всевишньо.
Мальовничих просторів красу
З плином часу вбираєш сильніше.
А тепер перегуки доріг,
Що пронизані снами дитинства,
Добирають набатних тонів
У майданівських дзвонах єднання.
До молитви, що в грудях горить,
Долучаємось з маминим словом.
О, любове народна, не зупинись,
Йди Землею-Святинею з Богом!
Іван ЯРОШИК.
Світлій пам'яті мого юного земляка Едуарда Гриневича та всіх полеглих на Майдані…
Нелюдський біль!.. Із цвітом домовина,
Скривавленим, убитим без жалю!
За що, матусю, ти ховаєш сина?!
Було ж останнім подихом: "Люблю…".
За що тебе розстріляно, дитино,
І юна кров на грудях запеклась?!
За те, що був ти українським сином
І в серці правда з волею зрослась!..
Бажав ти гідно жити в Україні,
Щоби Вітчизна, врешті, розцвіла,
Щоб до землі горнулось небо синє
І золоті гойдалися хліба…
За нас усіх стояв ти на Майдані,
До нас усіх любов'ю ти горів…
Твій день погас миттєво на світанні,
Свічею пам'яті зайнявшись на зорі…
Нелюдський біль!.. Із цвітом домовини…
Крик матерів, дітей злітає ввись –
Своїх синів хоронить Україна!..
Народе мій! Живи, люби, молись!..
Олена ПРАДІЙЧУК.
Залишити коментар