Аварія на Чорнобильській атомній електростанції залишила чорні карби на долях людей, яких ви бачите на знімку. Вадим Чашук брав безпосередню участь у заходах з ліквідації наслідків техногенної катастрофи. А Олену Чеханюк, голову Ковельської спілки "Союз. Чорнобиль. Україна", та Ніну Домець чорнобильське лихо передчасно зробило вдовами. Але нині всі вони – громадські активісти.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Минуло 28 років відтоді, як сталася жахлива техногенна катастрофа. Чорнобиль завжди буде нашим спільним болем, символом великого людського горя. Від імені районної влади дозвольте висловити співчуття усім, кому довелось відчути біль втрати рідних і близьких, усім, хто потребує постійної допомоги та піклування.
Сьогодні на території району проживає більше 870 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із них – 121 учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 357 – діти.
Ми низько схиляємо голови перед ними і з особливим почуттям їх вшановуємо. Велика Вам подяка і низький доземний уклін за відвагу, патріотизм і мужній вчинок, який врятував людство у квітні 1986 року. Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас щодня, щохвилини, завжди!
Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи. А пам'ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.
Бажаємо кожному з Вас, шановні ліквідатори, міцного здоров'я, благополуччя і достатку у родинах, довгих та щасливих років життя!
З повагою –
Ігор ВЕРЧУК,
голова районної ради;
Степан ТОПОЛЬСЬКИЙ,
керівник апарату райдержадміністрації.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є серйозним приводом замислитися над необхідністю підтримання безпеки об'єктів ядерно-енергетичного комплексу. Ми вдячно згадуємо всіх, хто приніс себе в жертву задля спасіння інших від "мирного" атому, який став загрозою для мільйонів людей через помилки та безвідповідальність. Вони пішли у Вічність, покинувши своїх близьких, в серцях яких залишилися назавжди біль та смуток.
Ми глибоко вдячні всім учасникам ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, які виявили героїзм, самовідданість та мужність. Ми розділяємо біль втрати з родинами загиблих та померлих ліквідаторів. Їм сьогодні найважче, адже час не гоїть рани.
Щиро бажаю всім ліквідаторам, їх рідним і близьким міцного здоров'я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра й злагоди!
З повагою –
Олег КІНДЕР,
міський голова.
Є гіркі сторінки в історії нашої країни, які ніколи не забуваються. Одна з них – Чорнобильське лихо. У ній – мука і трагедія, подвиг і безсмертя, наші нестерпний біль і пам'ять.
14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Хоча з того часу минуло 28 років, але й зараз боляче ступати стежинками страшної трагедії. Смерть відкрила тоді свій чорний рахунок і забрала багато життів. Це не лише день пам'яті, а й день почуття милосердя й жалю до тих, кого безжально зачепило чорне крило Чорнобиля.
Пам'ятаю той день – не забути,
Як про Чорнобиль всі заговорили.
Летів людський біль і розпука –
Довкола всі заголосили.
І чорніла родюча земля,
Розплавилась, наче віск,
Все рухнуло, згоріло до тла,
Залишився лиш "чорний обеліск".
Прийшла невидимого атому біда:
Людська праця, радісне життя –
Все зчистила чорнобильська “мітла”
Без снарядів й кулеметного виття.
Вклонімося пожежникам тим,
Хто погас, як свічка воскова.
Не буде кінця болям цим,
Бо найпершою їх була допомога!
Вам би, хлопці, у коханні горіти,
Обіймати дітей і дружину…
Та лишили в скорботі їх жити –
За яку таку їхню провину?
…Над реактором Сонце всміхнеться
І промінням у душу загляне:
Як тобі, вдовице, живеться?
Чи у серці загоїла рани?
Чорнобиль! Чорнобиль! Крик душі!
Мої нестерпні-нестерпні болі,
Не буде чорнобильської тиші,
Бо це – відгомін людської долі.
Олександра БАЛЮК,
голова МГО "Захист дітей війни".
Залишити коментар