Крути – АТО: героїчна естафетаПроходять чередою століття і десятиліття. Здавалося б: сталася подія – і зникла в хаосі часу, немов у тумані. Але ж ні! Випливають із небуття герої, стають у новий стрій із новими воїнами. Продовжують святу справу захисту рідної Батьківщини і боротьби за волю й гідність.
У фойє першої школи на третьому поверсі 29 січня зібралися учні та вчителі. Зібралися, щоб згадати студентів та учнів – Героїв Крут. Довірливі, усміхнені і допитливі дитячі обличчя випромінюють надію на мить.
До школярів у той день завітали гості. Це – командир Ковельського відділення Добровольчого українського корпусу Олександр Мінько та його побратим, боєць Олександр Примачик. Діти вітають їх оплесками.
Організатор школи Анна Пацалай з учнями підготували літературно-патріотичне дійство. Лунають вірші і пісні, які підкреслюють любов до України, нагадують про героїзм, самопожертву і славу минулу, і теперішню. Карбують слова учні. Вони проходять через серце кожного.
Слухаю і вірю, що "Україна не стане на коліна" і що "ми тепер єдині, як повітря, як вода".
О. Мінько звертається до учнів і розказує, що в Пісках, де воюють наші ковельчани, гаряче. "Хлопці стоять на смерть, заради того, щоб ви вчилися і щоб держава наша жила і розбудовувалась", – наголошує він.
Олександр зазначив, що в Донецькому аеропорту місця "живого" не було. Відступили, бо "не було де ступити". А коли ішли у бій, то серце кожного бійця зігрівалося отими маленькими, але душевними дарунками – листами, малюнками від учнів.
Командир відділення ДУКу застеріг учнів, щоб не торкалися і не брали в руки вибухонебезпечних предметів. Він показав на плакаті, що це можуть бути міни, снаряди, гранати: "Виявив – повідом дорослих і міліцію". Справді, війна від нас близько.
Учні, школа, вчителі не є байдужими спостерігачами того, що діється на Сході країни. Вони беруть участи у волонтерському русі. Кращих учнів-волонтерів відзначено подяками школи. Це – Олександр Оніщук, Настя Дригуля, Настя Лебєдєва, Юлія Шум, Юлія Глущук, Настя Систалюк, Назар Білуха.
І сьогодні юні волонтери принесли воякам АТО подарунки. Як душевний додаток – плакат, на якому зображена карта України з гаслами: "Герої не вмирають!", "Боже, спаси Україну!" і "Україна єдина!".
Невеликий лист зворушує: "Дорогий воїне, дякуємо, що захищаєш нашу Батьківщину. Повертайся живим!".
Звертаюся і я до присутніх й нагадую, що патріотизм не тільки на передовій, а й тут, в школі – це добре вчитися, щоб стати гідним сином України.
Завмер учнівський стрій у хвилині мовчання. Це – данина пам'яті і Героям Крут, і загиблим воякам АТО, і Героям Небесної Сотні. Героїзм, слава і сум – в одному вінку.
І як надія, як незламність духу, летів птахом Гімн України. Рука на серці учнів – це теж символ сучасної України. Вірю в твоє мирне майбутнє, Україно!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКУ: під час патріотичного заходу в міській ЗОШ № 1.
Фото з архіву школи.
Залишити коментар