Майдан – наші біль і славаМайдан – це не просто площа і велика кількість людей.
Майдан – це диво, це поезія, це свобода, це боротьба.
Я дякую Богові, що він дав мені можливість відчути все те, що там відбувалося. Коли ти знаходився на Майдані, ти ставав іншим, ти по-іншому оцінював своє життя, своїх друзів, по-іншому кохав. Тобі не було холодно в морозну ніч спати в палатці при 20 градусах морозу.
В ту мить ніби хтось зігрівав тебе, дарував тобі тепло.
Ніби Ангел крилом торкався твого серця, і ти хотів творити добро, ти хотів дарувати радість, обіймаючи весь світ.
Майдан – це символ нашої свободи, символ боротьби зі злом, символ правди.
Майдан – це тривога, це біль втрат, це Небесна Сотня, це сльози, це сотні поранених і понівечених тіл і сердець.
Хто вгамує той біль? Хто підскаже, навчить, порадить, як пробачити тих нелюдів, які, ніби карателі, розстрілювали неозброєних мирних людей?
Від болю стискається серце, як пригадую ті страшні дні, коли кати вбивали народ.
Ніби зараз в уяві бачу хлопчину років 16. Він був весь замазаний в сажі, з дерев'яним щитом. Такий собі кумедний карапуз.
Ми з подружкою понесли окуляри, бо ті нелюди цілилися хлопцям в очі. Він став нам кричати: "Пані, пригніться, там тільки що вбили людину!" і кинув мені свого дерев'яного щита. Дивлячись на нього, я заплакала.
А хлопчина з посмішкою на вустах, під пострілами кричав нам: "Не плачте! Ми їм України не віддамо!".
Хто ці герої, хто їх навчив героїзму? Де вони взялися такі патріоти, наче справді зійшли з небес? Це – ніби Ангели, які прийшли на Землю, щоб виконати свою місію, а потім знову повернулися на Небо.
"Небесна Сотня" – ця назва мені крає серце, і я, як і тисячі "майданівців", дала слово до останнього подиху боротися за свій народ, за Україну, за те, за що вони віддали свої життя.
І наш з вами обов'язок – збудувати країну їхньої мрії. І ми її збудуємо. Згинуть наші вороженьки, як роса на Сонці.
Так що бережіться ті, хто сіє ворожнечу на нашій, Богом даній, землі. Ті, хто обкрадає народ, бере хабарі.
І ви, горе-патріоти, переобранці у вишиванках, – сором всім і ганьба! По трупах прийшли до влади, а, сівши в комфортні крісла, забули за Майдан, за Небесну Сотню.
Ви забули, та ми пам'ятаємо – і для нас боротьба тільки розпочалася!
Мої щирі і зболені слова присвячені усім жителям міста і району, які у ті буремні дні стояли під кулями на Майдані, тим, хто передавав туди передачі, тим, хто тихенько вдома плакав і молився.
Слава всім!
Слава українському народу – від Заходу до Сходу!
Слава Україні!
Героям слава!!!
Людмила СТРОКОВА,
координатор ГО “Майдану Гідності”.
Невгасимого полум'я світ –
Революції серце вогняне.
Багаття Свободи горить
У душах Майдану.
Зорі світять у мирі святім,
Палять досвіт лютневої долі.
Виборює волю козацький рід –
У благословенні Божім.
Вершини жертовні долає народ.
Зло згине – знай, клятий вампіре!
Во славу Героїв – всевишня Любов,
Вівтар Перемоги – життя України!
Майдану зоряні вітри –
Знамена-Світочі звитяги.
Поводирі священної борні –
Ангели незламні.
Вогні Майдану осяйні
Небесна Сотня запалила.
Сини-Герої – у Вічності Землі,
Дух Божий – сила незборима!..
Іван ЯРОШИК.
Встає зоря вечірня
І стяги колиха.
За вільну Україну –
Єдина в нас мета!
Шануєм всіх загиблих
І пам'ять бережем.
І славу їхню гордо
В майбутнє понесем.
Ганьба убивцям юних,
Навіки їм ганьба!
Неначе звірі люті…
А друзів вже нема.
Невже не мучить совість
Тих проклятих катів,
Що підло розстріляли
Батьків, братів, синів?
І плаче нині мати,
Дружина сльози ллє.
Дитина кличе: "Тату!"
Ой, горенько моє!..
Та не сумуйте, люди:
Герої – серед нас.
Вкраїна завше буде –
Такий бійців наказ.
Герой твій тато, сину,
І буде ним завжди.
Лиш будьмо ми єдині –
І ти, і я, і ми!
Яна ОМЕЛЯНЮК.
Залишити коментар